У найближчі три роки Росію чекає політика жорсткої економії бюджетних коштів - пише Бі-бі-сі.
До 2019 року витрати федерального бюджету знизяться майже на 500 млрд рублів у порівнянні з 2016 роком. З урахуванням інфляції скорочення буде набагато більше. Мінфін планує позбавлятися від зайвих витрат, займати у населення і витрачати резерви.
Про нову бюджетну політику в середу в ході форуму «Росія кличе», організованогобанком ВТБ, повідомив міністр фінансів Антон Сілуанов. Він сказав, що Росія більше не може витрачати резерви, хоча проект бюджету передбачає повне вичерпання Резервного фонду в наступному році. Замість цього міністр заявив про консолідацію витрат бюджету і зростанні запозичень на внутрішньому ринку.
Жорстка бюджетна політика прописана і в проекті федерального бюджету на 2017-2019 роки. У бюджеті будуть скорочені витрати - перш за все, на підтримку економіки і на оборону. Витрати на охорону здоров'я також трохи знизяться, а на освіту незначно виростуть.
Економісти прогнозують подальше зниження рівня життя росіян, зростання бідності та нерівності.
Міністр фінансів пояснив жорстку бюджетну політику не тільки бажанням економити, а й планами щодо переходу до інвестиційної моделі економіки. Слідом за главою ЦБ Ельвірою Набіулліною Сілуанов говорив про необхідність зниження інфляції і ставок.
ЦБ буде дотримуватися жорсткої грошової політики, а мінфін - жорсткої бюджетної. У підсумку інфляція сповільниться, населення буде менше витрачати і більше збирати, кредити стануть доступнішими, а бізнес почне інвестувати.
Економісти, опитані Бі-бі-сі, вважають, що суміш жорсткої бюджетної та грошової політики - це класичний рецепт для зниження інфляції. Але в Росії це може не спрацювати: в економіці занадто багато структурних проблем і невизначеності, що відштовхують інвесторів. Ні ЦБ, ні мінфіну ці проблеми не вирішити без політичної волі.
Скасування санкцій ніхто не чекає.
Цього четверга уряд представив новий проект федерального бюджету на 2017-2019 роки. Він повинен бути внесений до Держдуми до 28 жовтня. Зараз проект бюджету знаходиться на доопрацюванні.
«Бюджет підготовлений, він непростий і відображає поточну економічну ситуацію. По окремих позиціях він вельми жорсткий. Новий бюджет адекватний тим можливостям, які ми маємо. Орієнтиром для бюджету став консервативний варіант соціально-економічного розвитку нашої країни», - цитує ТАСС прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва.
Медведєв повідомив, що уряд виходив з «обережної оцінки» динаміки цін на нафту, а також того, що західні санкції не будуть скасовані в найближчі роки.
У минулому році уряд не розробляв трирічний бюджет через безліч ризиків, які важко було врахувати. Замість цього був розроблений бюджет лише на 2016 рік.
Новий бюджет передбачає скорочення витрат в номінальному вираженні. Скоригований бюджет на 2016 рік передбачає витрати на рівні 16,4 трлн рублів. Проект бюджету на 2017-2019 роки передбачає, що витрати знизяться з 16,1 трлн рублів в 2017 році до 15,9 трлн рублів в 2019 році. З урахуванням інфляції скорочення витрат буде вище.
У мінфіні розраховують і на зростання доходів бюджету. Якщо в цьому році вони склали майже 13,4 трлн рублів, то до 2019 року вони повинні вирости до 14,8 трлн рублів.
Завдяки скороченню витрат і невеликому зростання доходів дефіцит бюджету також буде знижуватися. Якщо в цьому році він повинен перевищити 3 трлн рублів, то вже в наступному році дефіцит знизиться до 2,7 трлн рублів, а в 2019 році дефіцит впаде до 1,1 трлн рублів.
Згідно з офіційними документами, витрати на оборону в найближчі три роки будуть скорочуватися. У 2017 році вони складуть 948,5 мільярда рублів, а до 2019 року знизяться до 941,2 млрд. Однак ці дані враховують лише відкриту частину витрат.
РБК з посиланням на пояснювальну записку до проекту бюджету повідомляє, що витрати на оборону будуть значно вищі. У 2017 році вони складуть 2,8 трлн рублів. Розбіжності пов'язані з закритими статтями витрат. У прес-службі Мінфіну сказали, що пояснювальна записка до бюджету буде опублікована пізніше.
Аналогічні РБК дані наводить ТАСС. За даними агентства, в порівнянні з 2016 роком витрати на оборону скоротяться більш ніж на 1 трлн рублів. У 2019 витрати на оборону складуть близько 2,8 трлн рублів.
За найближчі три роки, згідно з проектом бюджету, трохи зростуть видатки на освіту. При цьому трохи знизяться витрати на охорону здоров'я.
«У бюджеті змінюється структура витрат. За три роки, як планує мінфін, збільшиться частка соціальних витрат, в той час як інші статті бюджету будуть скорочуватися», - пояснює головний економіст БКС Володимир Тихомиров. За його оцінкою, в бюджеті серйозно скоротиться частка витрат на оборону і економіку. Сподіватися на зростання витрат на інфраструктуру або підтримку бізнесу не варто, в кращому випадку в новому бюджеті ці витрати просто не будуть рости, упевнений експерт.
Зростання соціальних видатків Тихомиров пов'язує з індексацією пенсій і збільшенням числа пенсіонерів. При цьому зарплати бюджетників навряд чи збільшаться.
Росія без резервів.
Міністр фінансів Сілуанов на форумі говорив про необхідність зберегти резерви Росії. Однак проект бюджету на найближчі три роки передбачає вичерпання Резервного фонду, навіть незважаючи на істотне зростання запозичень. У документах про бюджет йдеться про повне виснаження Резервного фонду в 2017 році.
За даними на 1 жовтня цього року, в казні фонду знаходиться трохи більше 2 трлн рублів. У наступному році мінфін збирається витратити з цих коштів 1,15 трлн рублів і ще взяти з Фонду національного добробуту 650 млрд рублів.
У 2018 році через Резервного фонду вже не можна буде витратити гроші на фінансування дефіциту бюджету. Зате з ФНБ, задуманий як фонд, який гарантує в майбутньому пенсійні виплати, мінфін збирається в 2018 році взяти 1,1 трлн рублів, а потім ще 137 млрд. Зараз в казні фонду накопичено близько 4,6 трлн рублів.
«Фонд національного добробуту не зовсім логічно витрачати, раніше цього не передбачалося робити. Цей фонд був створений не для покриття провалу в поточних витратах», - пояснює головний економіст Центру розвитку Вищої школи економіки Валерій Миронов.
При цьому мінфін збирається в рік займати близько трильйона рублів на внутрішньому ринку. Це чистий обсяг запозичень, без урахування погашення вже існуючих боргів.
Затягування пасків як засіб від кризи.
«В принципі у нас є завдання скорочувати рівень витрат. Це правильніший напрямок. Скорочення рівня витрат має передбачати інші інструменти з підтримки економічного зростання. Ось з цією частиною у нас проблеми», - вважає головний економіст «Альфа-банку» Наталія Орлова.
Вона пояснює, що уряд не пропонує механізму, який дозволив би економіці зростати. Таким механізмом, на її думку, могли б стати структурні реформи. Відсутність зростання призводить до негативних наслідків для населення, пояснює Орлова. Зростає число людей з низькими доходами і падає рівень життя.
«В цілому конструкція бюджету для економіки і населення не виглядає позитивною», - підтверджує Тихомиров.
На думку Миронова з ЦР, уряд міг би збільшити зовнішні запозичення і підтримати економіку, а не скорочувати витрати.
«У нас достатньо низький рівень сукупного держборгу відносно ВВП - зараз в районі 14%. Вважається, що для країн з економікою, що розвивається небезпечною рисою є 25%. Ми можемо нарощувати зовнішній борг для фінансування бюджету. Ми могли б нарощувати ці витрати і мати більший дефіцит бюджету, ніж планується», - впевнений Миронов.
Сілуанов сподівається, що скорочення витрат бюджету дозволить впоратися з інфляцією.
Міністр фінансів Антон Сілуанов в середу пояснював, що жорстка бюджетна політика може виявитися досить корисною для російської економіки. Мінфін таким чином підтримує ЦБ в його прагненні знизити інфляцію. На думку чиновників, інфляція зможе запустити зростання інвестицій в Росії, обсяг яких уже декілька років майже не зростає.
Економісти в цілому згодні, що подібна політика могла б спрацювати, але для цього знову ж потрібні структурні реформи.
Наприклад, власники малого та середнього бізнесу можуть зараз взяти кредит під 15-20%. Такі високі процентні ставки роблять кредити для компаній практично недоступними.
«Якщо інфляція знизиться до 4-5%, то ставки за кредитами впадуть до 10%. Це підтримає інвестиції», - впевнений Тихомиров. Однак це все-таки не виключає процесу проведення структурних реформ, на які поки немає політичної волі.
На думку Миронова, малий бізнес не інвестує через невизначеність. Як приклад він наводить ситуацію минулого року, коли компанії збільшили прибуток на 50%, а інвестиції майже не виросли, незважаючи на наявність грошей.
«Узгоджені дії ЦБ і Мінфіну можуть допомогти зниженню інфляції. Але велике питання, чи допоможе це домогтися зростання інвестицій», - підводить підсумок експерт.
