У банківського золота в Україні з’явилися нові шанси. Підвищення граничної суми готівкових розрахунків більш ніж в 10 разів повернуло інтерес українців до покупок золотих зливків в касах банків. Нещодавно на дозволені 12 тис. грн можна було купити лише одно-десятиграмові зливки. Тепер же стали доступними зливки по 50-100 грам, пише Сегодня.

"Максимально можливий обсяг купівлі тепер 130 грам", – зазначила начальник Управління банківських металів Діамантбанку Ірина Павленко.

За два тижні до того, як НБУ дозволив готівкові операції на 150 тис. грн, основні банки-оператори зафіксували зростання звернень громадян, які зацікавилися новими умовами та можливістю реального придбання.

"Роздрібні клієнти вже пішли до банку. За тиждень звернулося близько 20 осіб. До підвищення суми розрахунків було 2-3 людини", – розповів директор департаменту банкнотного банкінгу Експрес-Банку Андрій Львов.

Люди хочуть купити більш прибуткові зливки на 50 і 100 грам, де ціна одного грама на 30-50-95 грн менше, ніж в зливках на 1, 2, 5 і 10 грам. Так, грам золота на продаж у зливку на 10 г., згідно з останніми котируваннями на сайтах, коливається в межах 1139-1295 грн, тоді як у 100-грамового зливку – 1109-1175 грн. Це дозволяє заощадити на злитку в 100 грам мінімум 300 грн.

Як зазначив Андрій Львов, зливки на 100 г і до кризи, і зараз залишаються найбільш популярними в роздріб. Тому оператори ринку дорогоцінних металів розраховують, що роздрібні клієнти повернуться в банки завдяки новим послабленням. "Ми завжди говорили, що треба дозволити продаж хоча б 100 г золота в одні руки, щоб цей сегмент не йшов на чорний ринок", – пояснив Львов.

За очікуваннями банкіра, чорний ринок втратить близько 30 – 50% клієнтів, а за кілька місяців обороти з металом у касах банків зростуть у 2 – 3 рази. Подібна динаміка фіксувалася у другій половині 2016 р., коли НБУ підвищив ліміт готівкових розрахунків по валютних цінностей з 6 тис. грн до 12 тис. грн. Обсяги операцій з металом загалом по одному банку зросли з 1 кг золота на місяць до 2 – 3 кг. "Зараз же через касу банку продається в середньому 5-7 кг золота і 10-15 кг срібла. Розраховуємо, що попит зросте хоча б в 2 рази", – зазначила Ірина Павленко.

Банки вже готуються прийняти клієнтів. Очікується, що багато фінустанов повернуться на цей ринок. Сьогодні активно ведуть торгівлю, приймаючи і продаючи золото і срібло 5 банків, ще стільки ж реалізують зливки тільки через каси. Повернуться ті, хто має ліцензії на роботу з металами, але колись в свій час "занехаяли" цей сегмент через обмеження і тому, що не хотіли працювати з продажем через поточні рахунки.

З використанням рахунків можна було продавати 100 г в тиждень, але процедури були трудомісткими, невигідними і витратними для банків і клієнтів. Тепер 100 г можна продати через касу за 5 хвилин, а не витрачати 45-60 хв., підключаючи, як мінімум, три підрозділи банку.

"Продавати через касу легко. Усі банки, що мали ліцензію, швидко її задіють. У багатьох установ, хто пропонував зливки до 10 г., автоматом на наступний день після дозволу НБУ, з'явилася пропозиція зливків на 50 і 100 г.", – зазначив начальник відділу операцій з банківськими металами Апекс-Банку Володимир Піщаний.

Втім, відчутного зростання ринку все одно не буде. Основними покупцями золота у банків завжди були ювелірні компанії та великі інвестори. А для них умови не змінилися. Юридичні особи можуть купувати золото тільки через рахунки, яким можна відпускати тільки 100 г в тиждень. Тому весь сегмент великих  оптових споживачів продовжує підтримувати чорний ринок.

"Поки весь опт залишиться в тіні. Якщо б дозволили через рахунок продавати хоча б 1 кг золота, то і ювелірні компанії стали б повертатися в банки. Тоді був би сенс збільшувати завезення металу", – констатував Андрій Львов.

У докризові роки банки наростили ввезення золота до 25 тонн. Але вже за 2008 р. завезення впало до 5,5 тонн, а до 2016 р. – до 0,5 – 1 тонни. За підсумками останніх років, оборот офіційного ринку банківських металів оцінюється до 1 тонни в рік. Його і планують збільшити до 3-4 тонн завдяки частковому послабленню готівкових операцій.

"3 – 4 тонни в рік буде хорошим показником. Ми всі маємо прибутковість у гривні і після того як її курс впав в 3 рази, на стільки ж скоротився ринок металу. До кризи роздріб в середньому "важив" 10 – 11 тонн", – зазначив Андрій Львов.

Для підтримки таких оборотів банкам поки досить нереалізованих запасів зливків і зданого людьми металу, який активно скупався в роки економічного зростання. Поки не будуть скасовані всі обмеження НБУ, завозити з-за кордону будуть зовсім небагато. Адже на сьогодні 80% офіційного ринку працює "з коліс", продаючи те, що приноситься в банки. "20% може складати завезення тих номіналів зливків, які мають бутив наявності в роздріб", – додав Львов.

У кризу структура операцій з банківськими металами змінилася, як через падіння обсягів продажів і активізацію громадян із позбавлення від золотих активів. Раніше реалізація становила 97% проти 3% за операціями зворотного викупу. Сьогодні на викуп припадає до 30% операцій з металами та операції викупу продовжують превалювати над купівлею.

"Якщо через касу банку продається в середньому 5 – 7 кг золота, то обсяги купівлі банківських металів в касі банку доходять до 10 кг золота", – констатувала Ірина Павленко.

Метал завжди розглядався громадянами як інвестиція на "чорний" день. Для когось в кризу цей "чорний" день настав. Але багато хто з пристойними обсягами вкладень в золото стали його здавати після падіння вартості нерухомості. "Раніше за 1 кг золота можна було купити 1-кімнатну квартиру. Сьогодні за цей кілограм можна придбати вже  двокімнатну і навіть з ремонтом", – підрахував Володимир Піщаний.

Криза змусила банки змінити своє ставлення до роботи з металами. По-перше, вони перестали відмовляти у викупі золотих зливків, придбаних в інших банках. Сьогодні тільки одна фінустанова з держкапіталом скуповує зливки, які реалізовувала у своїх відділеннях.

Також банки максимально наблизили курси продажу та викупу банківських металів. У найбільш активних установ, особливо в столиці, різниця становить 27-30 грн. І як додав Володимир Піщаний, в основному в Києві, та ведеться купівля зливків у громадян з усіх регіонів. "Різниця в цінах у столиці і по регіонах сягає до 150 грн. на грамі. І вже на зливку на 20 грам поїздка в Київ для здачі металу цілком себе виправдовує", – розповів Володимир Піщаний.

Втрачають у ціні на викуп зливків тільки громадяни, які здають метал в некондиційному стані – подряпаний, в пошкодженій упаковці або без упаковки. Розмір грошових втрат залежить від маси зливка. Чим він менший – тим більше дисконт. Так, за зливки на 100  банки пропонують ціну на 1-2% менше, а за одно-двограмові викуповують дешевше на 10%. У середньому, зіпсований товар становить 30% всього, що викуповується у людей.