Про це заявила член Комітету ВР України з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова на конференції на тему «Відповідальність за податкові правопорушення», яка пройшла 12 грудня в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Предметом обговорення стали питання відповідальності в контексті податкових правопорушень як платників податків, так і контрольних органів.
Тезисно - ключові ідеї доповідей.
Тетяна Острікова: «Зміни в Податковому кодексі вносяться дуже часто, але якби вчені тільки знали, яким чином вони приймаються ...
Всі знають, що на минулому тижні були прийняті чергові зміни до Податкового кодексу. Законопроект подавався як бюджетно-збалансований. Але між першим і другим читанням були внесені правки практично в усі статті Податкового кодексу. Наприклад, була внесена позитивна поправка, яка передбачає відповідальність службовців контрольних органів в порядку регресу - зміни в 24 статтю Податкового кодексу. Однак разом з позитивними поправками увійшли й такі, які я для себе поділяю на:
- технічні, які виправляють помилки торішньої «бюджетної ночі»;
- дрібні, що накопичилися протягом цього року;
- спірні, які подані певними фракціями та групами b містять корупціогенні чинники, яких взагалі не повинно бути в Податковому кодексі (наприклад, це стосується електронних датчиків для передачі даних до Єдиної бази нерухомого майна).
І коли питаєш представників Секретаріату ВР, як же так? Відповідь наступна - скасувати не можна - це умова голосування за бюджет.
Ми тільки й чуємо про відповідальність податкових працівників. Про можливість розривати електронний підпис, коли підприємство не погоджується з рішенням податківців, про незаконні дії щодо блокування податкових накладних ... А маємо масу системних питань, які не вирішуються в рамках Податкового кодексу, що стосуються притягнення чиновників до відповідальності ».
Радник Міністра фінансів України, голова Проектного офісу реформ Яна Бугрімова:
«Тема впровадження «принципу вини» в фінансову відповідальність обговорювалася давно, але до вирішення, а тим більше - формулюванні нової концепції, написання нового законопроекту з цього приводу досі не приступили. Були точкові моменти впровадження цього поняття в окремі статті, але остаточного результату немає.
У той же час кожен практик стикався з випадками неможливості винесення справедливого з точки зору права рішення за відсутності даного принципу. Ми відчули глибину цієї проблеми, коли в середині цього року сталася ситуація з комп'ютерним вірусом «Petya», коли платники податків просто не могли подати звітність. Чи не могли зареєструвати податкову накладну, і за це їм погрожували штрафи.
На рівні здорового глузду всім було зрозуміло, що платники не винні. Але на рівні закону - цього не видно було: в законі відсутній «принцип вини». Формально платники порушили податкове законодавство і не зареєстрували звітність вчасно. Законодавець був змушений вносити зміни до Податкового кодексу, звільняючи від відповідальності. Дуже показовий момент.
Актуальним залишається і питання: чи може держслужбовець нести повну матеріальну відповідальність у порядку регресу за збитки, які заподіяні державним банком, в якому він працює?
Мінфін разом з Бізнес-омбудсменом розробили законопроект про впровадження адміністративної відповідальності для посадових осіб. Але на сьогодні законопроект не проголосований ».
Президент Асоціації податкових радників, експерт Taxlink, професор кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ Данило Гетманцев:
«Сьогоднішній «інститут відповідальності» за податкові порушення - архаїзм, який дістався нам від радянського права.
На жаль, у фінансовому праві відповідальність без вини є загальним правилом. Ви заплатите штраф за несвоєчасну сплату податку незалежно від того, винні ви у правопорушенні, або воно стало наслідком дії (бездіяльності) порушника, який просто не міг виконати норму закону або не усвідомлював факту свого порушення. Відповідальність без вини - це відвертий архаїзм і середньовіччя. Такий підхід порушує ст. 6 Європейської конвенції.
По-друге, це порушення основного правового принципу non bis in idem, що проявляється в залученні платника податків до відповідальності двічі за вчинення одного і того ж правопорушення. Йдеться про пеню і штрафи, за допомогою яких, згідно зі ст. 111 Податкового кодексу України, застосовується фінансова відповідальність. Така норма закону прямо суперечить ст. 61 Конституції України.
По-третє, мова йде про відсутність фінансової відповідальності за порушення прав платників податків. Фактично, пеня, яку платить держава на їх користь, обмежується тільки несвоєчасним відшкодуванням ПДВ згідно зі ст. 200 НК. Навіть норма про відшкодування збитків, передбачена ст. 21 ПК України, тільки номінальна і не є підставою для відшкодування збитків платникам податків, заподіяних незаконними діями фіскалів ».
Також у конференції взяли участь доктор юридичних наук, завідувач кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ імені Т. Шевченка Надія Пришва, кандидат юридичних наук, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя Вищого адміністративного суду України Наталія Блажівська та інші фахівці.
