Європейський парламент після тривалих переговорів із представниками 28 країн-членів ЄС прийняв остаточне рішення щодо створення відкритих національних регістрів кінцевих власників-бенефіціарів компаній і корпорацій. Про це пише Forbes, з посиланням на німецькі ЗМІ.
Четверта директива Європарламенту щодо протидії відмиванню грошей, щодо проекту якої і досягнуто згоди, вперше зобов'яже країни ЄС створити національні списки, в які мають внести свої дані кінцеві власники компаній, корпорацій і фондів, що ведуть у цих країнах свій бізнес. Згідно з проектом, затвердженим Європарламентом, у регістр вносяться прізвище та ім'я кінцевого власника бізнесу, місяць і рік його народження, громадянство, місце проживання, а також короткі подробиці про бізнес.
Як повідомляється на сайті Європарламенту, мета нововведень − підвищення прозорості, посилення боротьби з відмиванням грошей і податковими злочинами в Європейському Союзі та за його межами. За задумом парламентарів, регістри будуть доступні будь-якій особі − фізичній чи юридичній, яка «виявила свій легітимний інтерес в отриманні даних»: компетентним органам різних країн, журналістам, що ведуть розслідування, експертам із боротьби з корупцією, громадським активістам. Регістри буде розміщено на спеціальних державних сайтах країн ЄС. Планується, що правоохоронним структурам інформація надаватиметься за спеціальним запитом, а громадянам достатньо буде онлайн-реєстрації. Обмеження до доступу можуть вводитися у виняткових випадках і тільки з метою захисту персональних даних власників.
Координатор експертної групи з протидії транскордонній корупції Громадянського форуму ЄС – Росія Тім ван дер Марель назвав досягнуту угоду важливим кроком у боротьбі з корупцією. «Завдяки публічному реєстру кінцевих власників-бенефіціарів громадським активістам та журналістам-розслідувачам буде простіше побачити, хто реально стоїть за тією чи іншою фінансовою структурою, і простежувати корупційні схеми. Злочинцям всередині ЄС та за його межами тепер буде набагато важче сховатися за безликими і непрозорими структурами в Європі», − вважає ван дер Марель.
Європейський Союз давно робить спроби ускладнити життя власників тіньового бізнесу з усього світу, які відмивають капітали в Європі. Піонером у цій боротьбі вважається Велика Британія, яка ще в 2010 році затвердила закон про хабарі, згідно з яким кінцеві бенефіціари компаній за межами ЄС є суб'єктами антикорупційного законодавства Сполученого Королівства. На початку 2014 року Лондон також вжив низку заходів для деофшоризації бізнесу.
Денис Примаков, головний юрист організації «Трансперенсі Інтернешнл – Росія», вважає, що нова угода Європарламенту з членами ЄС полегшить боротьбу з корупцією не тільки в Європі, але і в Росії.
