Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
 

Податкова війна в Казахстані: підприємці проти поправок до закону

Вівторок, 01 листопада 2016 11:00

Міністерство національної економіки пропонує відкласти зниження порога ПДВ для підприємців. Бізнесмени ж в принципі проти цього заходу - повідомляє informБЮРО.

Баталії розігралися навколо питання, який може потрясти основи буття казахстанських підприємців. Це граничний рівень ПДВ. Уряд хоче знизити його в два рази з 30000 МРП до 15000 МРП до 2020 року. Тобто тих підприємців, які повинні будуть платити ПДВ, стане в два рази більше.

Все могло б бути ще більш радикально. У законі РК про зміни в оподаткуванні від 3 грудня 2015 говорилося про те, що до 2017 року поріг ПДВ знизиться аж в 10 разів, тобто до 3 234 МРП.

Однак обговорюючи закон на пленарному засіданні, депутати Парламенту схвалили поправку, за якою поріг на ПДВ буде плавно знижуватися до кінця 2020 року поки не досягне тих самих 15000 МРП.

Але одностайності серед депутатів в цьому питанні не було. Деякі з них вважають, що нова норма не допоможе боротися з тіньовою економікою, а тільки посилить проблему. До того ж це посилить навантаження на підприємців.

Азат Перуашев

Депутат Азат Перуашев проти зниження порога ПДВ.

«Якщо говорити чесно, спочатку пропонувалися інші терміни, зараз Міністерство економіки збільшує їх, - прокоментував депутат. - Але, в будь-якому випадку, це збільшить навантаження на підприємців. Пан Бішімбаєв заявив, що це міра проти тіньової економіки. Але насправді просто збільшиться навантаження на тих, хто вже платить. Ніяких заходів проти тих, хто сьогодні ховається від сплати податків, це не передбачає. Просто зниження порогового рівня зробили поступовим, але суті це не міняє».

Голова правління Національної палати підприємців «Атамекен» Аблай Мирзахметов також висловився проти зниження порогового рівня ПДВ.

«У 2014 році у нас була серйозна реформа управління, міністерства отримали велику частку відповідальності і повноваження, - каже Аблай Мирзахеметов. - Уповноважений орган з питань податкової політики - це Міністерство національної економіки. Воно працює спільно з Міністерством фінансів, яке в складі має комітет держдоходів, що відповідає за збір податків. Вони підготували в рамках цього плану свої поправки. Була створена робоча група, і все минуле літо ми обговорювали ці поправки. Крім обговорення ключового питання - заміни ПДВ на податок з продажів - обговорювалося, що потрібно перш подивитися зниження порогів. Тому що у нас дуже багато пільгових зон. Велика кількість бізнесменів перебувають у пільговій зоні. Вони фактично не платять ПДВ, сплачують по спрощеній системі. Все це взаємопов'язано: поріг ПДВ і спрощенка. Сума відсікання - це приблизно 30 тисяч МРП. У минулому році це було близько 60 мільйонів тенге. Тобто ті підприємства, які мають річний оборот понад шість мільйонів тенге, не платили ПДВ, вони могли платити по спрощеній системі».

Аблай Мырзахметов

За словами Аблая Мирзахметова, розробляючи нові правила оподаткування, розробники посилалися на досвід Норвегії. На думку голови «Атамекен», відразу діяти за прикладом європейської держави, що входить в п'ятірку розвинених країн, - це дивно.

«Опитування показали, що бізнес не сприймає поправки, - заявив Аблай Мирзахметов. - І найголовніше, що ми не говорили популістськи, що ми проти. Ми чітко привели аргументи про те, які ризики це тягне. На початку 2015 року був обвал російського рубля, почалися санкційні заходи, почав сповільнюватися темп у Росії, нашого головного торгового партнера. Плюс взаємини долара і тенге, від яких нас теж довго лихоманило, коли ми відпустили курс. У цій ситуації в лютому Глава держави чітко поставив завдання: в цих умовах не можна допустити зростання податкового навантаження на бізнес. Ми виходили з цього і в першу чергу сказали всім розробникам, що це буде дуже дивно виглядати в умовах, коли насувається такий шторм. Уже в червні, коли ми обговорювали поправки щодо зниження порогу ПДВ, були складні умови. Диспаритет з російським рублем, хлинув дешевий російський імпорт, плюс внутрішній попит скорочувався, споживачі теж почали знижувати свої витрати. У цих умовах зниження пільг - це те ж саме, що збільшення навантаження. Це контрпродуктивно».

На думку Аблая Мирзахметова, якби залишився в силі прийнятий в 2015 році закон, і пороговий рівень ПДВ знизили б різко, це стало б шоком для бізнесу.

«Влітку минулого року пропонувалося в 10 разів знизити поріг, - каже Аблая Мирзахметов. - Тобто всі ті, хто має річний оборот більше шести мільйонів, платили б. Це було б шоковим зниженням. Ми просто взяли дані комітету держприбутків 2013, 2012 років. Вони показали, що сукупний річний дохід більше 6 мільйонів у 400 тисяч підприємців. Тобто 400 тисяч підприємців одномоментно ставали платниками ПДВ. Це було б шоком. Це було б алогічно в нинішній економічній ситуації».

Економісти виступили проти зниження порога ПДВ. Їх офіційне звернення до влади опублікував на своїй сторінці в Facebook економіст Рахім Ошакбаєв.

«Ми, група економістів, висловлюємо свою незгоду з пропозицією Міністерства національної економіки знизити порогову ставку ПДВ, що по суті є додатковим оподаткуванням малого бізнесу, - говорить звернення. - Ми виступаємо проти підвищення податкового навантаження на малий і середній бізнес».

Економісти наводять аргументи проти зниження порога ПДВ. Вони наводять цифри:

«В цілому, за оцінками Міністерства національної економіки РК, очікується, що платниками ПДВ в 2018 році стануть 8 510 суб'єктів, в 2019 році - 6 006 суб'єктів, в 2020 році - 19 154 суб'єктів. Таким чином, понад 33 тисяч суб'єктів МСБ отримають додатковий податковий прес і стануть платниками ПДВ, - інформують економісти. - Додаткові податкові платежі по ПДВ за 2018-2020 роки складуть 167 мільярдів тенге. Для порівняння, в рамках республіканського бюджету на 2017-2019 роки Банк розвитку Казахстану отримає кредити на аналогічну суму: 80 млрд тенге в 2017 році і 87 млрд тенге в 2018 році. Таким чином, по суті 33 тисячі суб'єктів МСБ профінансують БРК, який кредитує виключно великі проекти. Слідує, що доходи від МСБ будуть перерозподілені на користь «високоефективних» великих компаній».

Сравнительная таблица изменений в законе о налогообложении

Міністр національної економіки Куандик Бішімбаєв, роз'яснюючи дискусію навколо поправок до закону, раніше сказав, що нова норма якраз-таки повинна полегшити життя підприємців.

«Хочу внести ясність для читачів Мережі і акцентувати увагу на тому, що дійсно написано в законопроекті. Законопроект, розроблений і внесений до Парламенту, спрямований на полегшення роботи підприємців у складний економічний період», - сказав Куандик Бішімбаєв.

Як повідомив Informburo.kz економіст Рахім Ошакбаєв, 31 жовтня у нього і у інших супротивників законопроекту має відбутися зустріч в Міністерстві національної економіки, на якій будуть обговорюватися спірні питання.

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%