Перший заступник голови ЦБ Сергій Швецов назвав суд з «Транснефтью» через суперечку про розкриття інформації міноритаріям «робочою ситуацією» - повідомляє RNS.
«Рішення суду завжди справедливим, якщо воно не оскаржене іншим судом, - заявив він. - Ситуація з «Транснефтью» виникає з відсутності у ЦБ права на мотивоване судження трактувати запит інформації акціонерами, як зловживання або незловживання правом. Якщо емітент вважає, що присутнє зловживання права, він змушений судитися з ЦБ, який виносить рішення завжди на користь акціонера, виходячи з того, що він не має права виносити судження про зловживання. Це абсолютно робоча ситуація. Іншого вирішення питання, крім як в суді отримати рішення не існує. Це процедура, швидше за все до зміни законодавства буде застосовуватися широко. Суд нас розсудить».
Раніше «Транснефть» подала в Арбітражний суд Москви позов про визнання незаконними рішень Банку Росії.
«Заява про визнання рішень і дій (бездіяльності) незаконними», - йдеться в документах. Позов зареєстровано 11 січня 2017 року, його зміст в судових матеріалах не уточнюється.
Як пояснив RNS офіційний представник «Транснефти» Ігор Дьомін, предмет розглядів стосується розбіжностей нафтотранспортної компанії і регулятора щодо розкриття інформації міноритарним акціонерам.
«Суть позову стосується давньої суперечки з регулятором про те, які документи і в якому обсязі компанія повинна надавати акціонерам, в тому числі міноритарним», - зазначив він.
Дьомін додав, що, ймовірно, розбіжності будуть дозволені після прийняття відповідного законопроекту, який зараз готується.
Як повідомляло RNS, раніше з вимогою розкриття документів «Транснефти» в арбітражний суд Москви звертався інвестфонд UCP Іллі Щербовіча. Фонд, зокрема, вимагає у компанії документи про операції, проведені на фінансовому ринку в 2014-2015 роках. Крім того, міноритарний акціонер «Транснефти» вимагає надати інформацію про стан фінансових активів «Транснефти» за цей же період.
Також з вимогою надання документів компанії неодноразово виступав засновник Фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний, який через суд домігся видачі йому необхідної документації, зокрема протоколів засідань ради директорів.
В серпні 2016 року Центральний банк і Мінекономрозвитку погодили пропозицію Мін'юсту про встановлення порога володіння акціями в 1% (до 25%) для міноритаріїв, які можуть вимагати додаткову інформацію у компанії. Таку ініціативу було висунуто для запобігання «троллінгу» з боку міноритаріїв, які закидають компанії запити на надання інформації. Разом з тим в новому законопроекті є норма про комерційну таємницю – дані, які містять ці документи, міноритарії не отримають.
Також в поправках Мін'юсту в законодавство про акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю для акціонера, який володіє менше 25% голосуючих акцій, передбачається необхідність вказувати ділову мету доступу до відповідних документів акціонерного товариства. Якщо ж вона не позначена або визнана нерозумною, це може стати підставою для відмови в наданні доступу до запитуваного документу.
В даний час поправки знаходяться на узгодженні з органами державної влади.
