Агентство Reuters проаналізувало причини недостатнього попиту на нафту CPC Blend, що видобувається на Кашагані.

Один з найбільш швидкозростаючих у світі сировинних потоків - Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) в Казахстані - бореться, щоб знайти нових покупців на ринку, де панують легкі сорти нафти і європейські клієнти, які не хочуть купувати більше «їдку масляну суміш» навіть при її зниженій вартості, повідомляє informБЮРО з посиланням на агентство Reuters.

На думку видання, збут є особливою проблемою для Казахстану, який приєднався до плану зі скорочення виробництва нафти, прийнятому країнами ОПЕК і країн, які не входять в картель.

Астана зобов’язалася зберегти загальний обсяг виробництва в 1,7 млн ​​барелів на добу. У той же час вона повинна окупати інвестиції, вкладені в свій гігантський проект Кашаган, який запустили в минулому році з відставанням від графіка на п’ять років, передає Reuters.

«Зараз дорожче обійдеться призупинити Кашаган, ніж продавати CPC Blend зі знижкою. Акціонерам потрібен проект для роботи», - сказав один з трейдерів агентству.

Кашаганське нафтове родовище було розроблено консорціумом China National Petroleum Corp, Exxon Mobil, Eni, Royal Dutch Shell, Total, Inpex і «КазМунайГаз». Старт першого етапу обійшовся в 55 млрд доларів.

Зростання видобутку з Кашагана збільшило нафтові потоки по трубопроводу КТК до Новоросійська. За останнє десятиліття трубопровід, який також транспортує нафту з інших частин Казахстану і Росії, в середньому «прокачував» 700 тисяч барелів на добу. Але після того, як в кінці 2016 року почалося виробництво нафти на Кашагані, обсяги зросли до 900 тисяч барелів на добу. За інформацією Каспійського трубопровідного консорціуму, в поточному році ця цифра може зрости до 1,2 -1,3 млн барелів на добу.

«Ринок нафти CPC Blend є жорстким. Страшно те, що найближчим часом нам доведеться якось справлятися з додатковими 10-ма млн тон», - зазначив один з трейдерів в Середземномор’ї.

Деякі характеристики CPC Blend ще більше посилюють проблему збуту. На відміну від російської експортної суміші Urals, CPC не дуже підходить деяким нафтопереробним заводам, оскільки має високий рівень меркаптанів, групу гострих газів.

«На деяких середземноморських нафтопереробних заводах обробка CPC Blend просто обмежена через запах і шкідливі викиди. У той же час вона є корозійною, тому ви можете обробляти її тільки в тому випадку, якщо у вас є антикорозійне покриття на нафтопереробних заводах», - сказав трейдер.

Для доставки CPC використовуються великі суднові перевізники Suezmax при тому, що деякі європейські порти приймають тільки невеликі судна Aframax, говорять трейдери.

«Середземноморські нафтопереробні заводи не дуже зацікавлені в CPC, тому така нафта зараз тече по всьому світу, від Польщі до Японії», - відзначили на великому європейському нафтопереробному заводі.

При цьому статистика показує, що поставки CPC Blend в Азію різко зросли з початку 2017 року, прямуючи на ринки, де великі судна Suezmax допомагають знизити транспортні витрати.

У січні-травні 2017 року Південна Корея, Індія та Японія купили 800, 700 і 600 тисяч тон CPC, відповідно. Польська компанія PKN Orlen вперше набула 700 тисяч тон CPC в цьому році для польських і литовських нафтопереробних заводів. Але зростання поставок CPC за межі середземноморського ринку недостатньо для підтримки її вартості, констатує видання.