Доля інвестицій в сектор за три роки скоротилася з 43 до 39%.
Програма розвитку сфери послуг вийшла в світ у грудні 2014 року як інституціональне підкріплення таких програм розвитку як «Нурли Жол» і «Дорожньої карти бізнесу 2020». Писалася програма на високій хвилі оптимізму з розрахунковим щорічним зростанням економіки в 5,8%, а сфери послуг з середньорічним зростанням в 7%, повідомляє Finprom.kz.
Внесок сфери послуг в економічне зростання повинен був випереджати внесок галузей реального сектора. Що ми маємо по факту: з 2013 року темпи зростання сектору послуг стабільно знижувалися. У першому кварталі 2017 року намітилося підйом у 2,1%, але це нижче загального зростання ВВП в 3,6%.
Базовим фактором зростання сектора послуг визначили інтенсивний приплив інвестицій. Так в межах «Програми розвитку сфери послуг в Республіці Казахстан до 2020 року» визначили інвестиційні потреби сектора в розмірі 330 мільярдів доларів за період з 2013 до 2020 року. З них 265 мільярдів доларів повинні були піти на транспортно-логістичну інфраструктуру, нерухомість і торгівлю. Тоді дедоллоризація була ще не в тренді (на той момент курс був 152,13 тенге за долар США). Що маємо по факту. За оперативними даними в сектор послуг за 2013 - II квартал 2017 року залучено інвестицій на суму в 13 трильйонів тенге. Якщо брати в розрахунок середньорічний курс долара США, то отримуємо загальний обсяг інвестицій за 4,5 року в розмірі 60 мільярдів доларів. Всього 18,2% від оцінених інвестиційних потреб.
У більш свіжому документі перепланування, «Державна програма індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2015-2019 роки», від 6 вересня 2016 року, пріоритет сектора послуг визначено ще чіткіше. Розділ «Глобальні тренди індустріального розвитку» конкретно по тексту: «Питома вага обробної промисловості більше не є показником диверсифікації та економічного зростання, оскільки глобальним трендом став випереджувати зростання сектора послуг. У міру зростання технологічної складності продукції й переходу до модульних конструкцій в секторах сучасного виробництва все більшу роль відіграють послуги. Економічна активність зміщується з виробництва в сферу послуг, містку з точки зору людського капіталу ». Що має КР: за 2016 рік питома вага послуг у структурі ВВП скоротився на 1,6%. А за підсумками першого кварталу вже на 2,3%.
Судячи за макроекономічними показниками, уряду поки не вдається переорієнтувати економіку на сервісний шлях розвитку. У середньостроковій перспективі слабке зростання сектора послуг з великою ймовірністю продовжиться - низька інвестиційна база. Такий показник як інвестиції до ВВП показує величезну різницю між необхідними потребами та реально залученими коштами в сектор.
