Державний секретар США Рекс Тіллерсон - мовчазна особа зовнішньополітичної команди Трампа, - пише David Ignatius, колумніст і помічник редактора видання The Washington Post,  пердає Голос Америки.

За кулісами, Тіллерсон працює над побудовою стратегічної співпраці з Китаєм щодо кризи в Північній Кореї, а також з Росією з питання стабілізації ситуації в Сирії та Україні, зазначає колумніст.

"Підхід Тіллерсона базується на дипломатії особистих зв’язків, прямих контактів з лідерами Росії та Китаю, спілкуванні через приватні канали з Північною Кореєю. Його стратегія базується на постулаті, що якщо США зможуть тонко управляти відносинами з китайським президентом Сі Цзіньпіном та російським президентом Путіним, і дозволять цим лідерам отримувати позитивні відгуки від своїх успіхів, - це дозволить ефективно вирішити складні проблеми регіону.

Тіллерсона не обходять заяви критиків про те, що він є невдалим перемовником і нещодавні повідомлення про існування у нього розбіжностей з Дональдом Трампом. Тіллерсон, колишній керівник ExxonMobile і тому йому не потрібно заробляти гроші, або завойовувати друзів у Вашингтоні. Він також, очевидно, не вбачає необхідності в спілкуванні з пресою", - зазначає видання.

"Криза в Північній Кореї є найкращим прикладом дипломатії Тіллерсона. Незважаючи на потоки твітів від Трампа, стратегія США полягала в співпраці з Китаєм для того, щоб припинити розбудову ядерної програми Північною Кореєю шляхом переговорів. Тіллерсон дав зрозуміти, що США готові до прямих переговорів з режимом Кім Чен Ина, якщо той виявить стриманість. Тіллерсон хоче, щоб під час переговорів Китай "тримав руки на горлянці Кіма", висловлюючись метафорично", - пише колумніст.

"Коли видавалося, що Корея прагне схвалення через відмову від запуску ракет в напрямок до Гуаму, Тіллерсон зробив таку заяву. Однак, Північна Корея після цього провела ще три запуски ракет».

   Тіллерсон підтримує пропозицію Росії надіслати миротворців ООН, щоб наглядати за тим, що, на думку Путіна, є нападом Порошенка на проросійські сили на сході України. Збільшення спостерігачів ООН допоможе втілити Мінські домовленості, навіть якщо Путін отримає схвалення, а Порошенка будуть звинувачувати

Політика Тіллерсона щодо Китаю полягає в тому, що засадничі положення відносин змінились після того, як Китай став більш потужним та рішучим. Пекіну дають зрозуміти, що дії Сі з вирішення кризи в Північній Кореї сформують американсько-китайські відносини на наступне півсторіччя.

Тіллерсон продовжує працювати з Росією навіть попри санкції. Він знає Путіна з 1999 року і вважає його передбачуваним, хоч інколи і нахабним лідером. Навіть попри поганий стан відносин, Тіллерсон переконаний, що він непомітно просувається з питань України та Сирії.

Щодо України - "Тіллерсон підтримує пропозицію Росії надіслати миротворців ООН, щоб наглядати за тим, що, на думку Путіна, є нападом Порошенка на проросійські сили на сході України. Збільшення спостерігачів ООН допоможе втілити Мінські домовленості, навіть якщо Путін отримає схвалення, а Порошенка будуть звинувачувати", - стверджує видання.

"Тіллерсон може бути найменш публічним очільником дипломатії в сучасній історії США, однак, очевидно, це його вибір. За стандартами Вашингтона, він не зацікавлений в отриманні схвалення", - пише David Ignatius у виданні The Washington Post.