Уряд Казахстану схвалив поправки щодо посилення вимог до вивезення казахстанських капіталів за кордон.

Як пише Sputnik, казахстанський капітал зможе видавати безпроцентні позики нерезидентам країни не більше ніж на два роки, повідомив у вівторок глава національного банку Казахстану Даніяр Акішєв.

У вівторок, 26 грудня в уряді розглядався законопроект "Про вдосконалення законодавства про валютне регулювання і валютний контроль", в який, на вимогу президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, були включені норми, що посилюють вимоги до висновку капіталу за межі Казахстану. За фактом, 6 грудня глава держави зажадав від уряду запровадити  непрямі заборони на відтік грошей з країни, а регулятор, судячи зі швидкості подання відповідних механізмів, їх вже давно підготував.

"Відповідно до доручення глави держави, в законопроекті визначено перелік валютних операцій, що має ознаки виведення грошей з країни, - сказав глава Нацбанку при презентації законопроекту. - Перше, надання резидентом фінансової позики нерезиденту який не передбачає погашення шляхом зарахування грошей на рахунках в Казахстані. Друге, надання нерезидентам фінансової позики резиденту, який не передбачає перевод на рахунки в Казахстані. Третє, надання резидентом безвідсоткової фінансової позики не афільованому нерезиденту на строк понад 720 днів ", - перераховував він.

Нарешті, четвертою ознакою такого висновку в Нацбанку пропонують визнавати операції з оплати експорту або імпорту з терміном репатріації (приходу грошей в Казахстан) понад 720 днів.

"Такі операції будуть здійснюватися банками тільки при поданні резидентом дозволу на передачу інформації органам фінансового контролю, - пояснив Акішєв. - Крім того, законопроект передбачає право на передачу інформації з валютних операцій, що містить банківську таємницю Комітету державних доходів", - додав він.

Такий захід дозволить фінансовій владі та фіскальним органам відслідковувати подальшу долю грошей, виведених за кордон. Тобто прямої заборони на вивезення ніхто не вводить - пропонується лише за наявності перелічених кваліфікаційних ознак "мітити" ті чи інші операції - і укладати їх під "ковпак" фінмоніторингу з метою дізнатися, де гроші осядуть кінець кінцем.

Крім цього, законопроект пропонує перевести розрахунки філій іноземних організацій з казахстанськими контрагентами на тенге: як пояснив Акішєв, за чинним в даний час валютним законодавством філії іноземних організацій є нерезидентами, і, відповідно, має право з резидентами здійснювати валютні операції.

"Наприклад, за 2016 рік обсяг операцій філій іноземних компаній з резидентами Казахстану, які були здійснені в іноземній валюті, склав 2,5 мільярда доларів, після нашого вступу в СОТ очікується збільшення кількості філій і представництв, що призведе до збільшення платежів в іноземній валюті усередині країни, а це не відповідає національним інтересам ", - нагадав глава Нацбанку про дедоларизації економіки та свідомості казахстанців.

У зв'язку з цим, регулятор фінансового ринку пропонує перевести розрахунки філій іноземних організацій з казахстанськими контрагентами на тенге: зміни не торкнуться компанії, яким гарантовано статус нерезидента угодами, укладеними від імені держави з іноземними організаціями. При цьому не передбачається погіршення умов щодо договорів, укладених до введення в дію цього Закону.

У частині розширення охоплення валютних операцій транскордонного характеру законопроект передбачає більш повне охоплення валютних операцій зі статистичним моніторингом з одночасним спрощенням процедур збору інформації про валютні операції. Так, складно класифікуються режими валютного регулювання реєстрації та повідомлення будуть скасовані. Замість них вводиться єдина облікова реєстрація валютних договорів.

За експортно-імпортними договорами зберігається чинниа процедура облікової реєстрації. Новацією є поширення даної процедури також на валютні договори з експорту та імпорту робіт і послуг.

Один по одному ж звернення валютних цінностей на території Казахстану з'являється одне істотне послаблення: небанківським обмінним пунктам надано право на покупку і продаж афинированного золота в злитках, випущеного Національним банком. А професійним учасникам ринку цінних паперів надається право купувати та продавати іноземну валюту на внутрішньому валютному ринку за дорученнями клієнта.

Здається, що з проходженням цього законопроекту в парламенті складнощів не виникне: по-перше, всі пам'ятають виступ президента 6 грудня, по-друге Нацбанк обіцяє після введення законопроекту в дію "позитивні результати для цілей валютного регулювання і валютного контролю". Ну, і, нарешті, законопроект не викликав заперечення ні в одного "зацікавленого відомства", з яким було обговорено, включаючи генпрокуратуру, Асоціацію фінансистів і Національну палату підприємців.