Заборона анонімності в месенджерах, яка набрала чинності в Росії з 1 січня 2018 року, не зупинить охочих приховати свою особистість, які знайдуть способи обійти заборону, вважає член комітету громадських ініціатив, директор АНО "Інфокультура" Іван Бегтін, пише РИА Новости.
Прокурор РФ Юрій Чайка повідомив про введення даної заборони в листопаді 2017 року на засіданні генпрокурорів країн-учасниць ШОС. За словами генпрокурора, "послуги з передачі миттєвих повідомлень будуть надаватися виключно користувачам, ідентифікованим на підставі абонентського номера та відповідного договору".
У чому полягає заборона
Закон про регулювання месенджерів зобов'язує організатора обміну миттєвими повідомленнями (месенджера) ідентифікувати користувачів за номером телефону на підставі договору про ідентифікацію, що укладається месенджерами з оператором зв'язку, та відмовляти користувачам в обміні повідомленнями при недотриманні цієї умови.
Законом встановлено, що месенджери, які є російськими юрособами або громадянами РФ, має право здійснювати ідентифікацію користувачів самостійно шляхом визначення абонентського номера, без укладення договору.
Також на месенджери покладені зобов'язання по обмеженню розсилки та передачі повідомлень, що містять інформацію, поширювану з порушенням вимог законодавства РФ. У разі невиконання цієї вимоги передбачається можливість обмеження доступу до месенджера.
Закон про регулювання месенджерів спрямований, зокрема, на боротьбу з протиправним контентом і тероризмом.
Любителів анонімності не зупинити
На думку Івана Бегтіна, така заборона не зупинить любителів анонімного спілкування в месенджерах.
"Ті люди, які по-справжньому хочуть залишитися анонімними, ховаються від закону або будь-кого ще, треба розуміти, що вони знайдуть для цього способи. Не треба навіть сподіватися, що це буде якось інакше", - сказав Бегтін РИА Новости.
На його думку, дії влади, Роскомнагляду і спецслужб в даній сфері або відбуваються з "колосальним запізненням, або трохи не відповідають теперішній практиці".
"Тому часто до них претензії не тільки в тому, що вони зазіхають на нашу приватність, питання в тому, що вони це роблять дуже неправильно. Вони це роблять так, що не досягають навіть тих цілей, які декларують. Наприклад, Роскомнагляд задекларував, що треба забороняти сервіси VPN. Але як він це зробить? Він не контролює кінцевий пристрій ", - підкреслив Бегтін.
Він нагадав, що є месенджери, які не вимагають авторизації через телефонний номер.
Заборони підвищують освіченість користувачів
Бегтін вважає, подібні заборони створюють своєрідний парадокс: інформаційна освіченість користувачів, що бажають обійти заборони, зростає.
За його оцінкою, поки "держава не залазить в особистий комп'ютер користувача" через спеціальні програми, подібні обмеження носять дуже умовний характер.
"Вони (заборони) дозволяють охопити масового некваліфікованого користувача, але тільки підвищують рівень освіти користувача хоч якось кваліфікованого. Моя позиція дуже проста: Роскомнагляд за ці роки (через заборони) зробив для інформаційної освіти росіян більше, ніж Міносвіти за весь час", - зазначив Бегтін.
Хто найбільше постраждає від заборони
Як вважає експерт, від такої заборони найбільше постраждають різного роду месенджери, послуги яких знаходяться за межами російської юрисдикції. За словами Бегтін, децентралізованих месенджерів заборона не торкнеться. Якщо фактично месенджери є російськими резидентами, "вони й так вже підконтрольні Мінзв'язку, ФСБ і всім іншим".
"Якщо вони не російські юрособи, тоді підконтрольнісь виникатиме з цього договору (між месенджером і оператором зв'язку), є необхідність ідентифікації. Там є деякі нюанси, але в будь-якому випадку, звичайно, ця історія націлена, в першу чергу, на тих, хто знаходиться за межами Росії юридично, але вона зовсім не стосується питань децентралізованих сервісів обміну повідомленнями, заснованих на протоколі Jabber, організованих самостійно ", - сказав Бегтін.
Він пояснив, що велика частина месенджерів, популярних у росіян, знаходиться за межами російської юрисдикції. "Це Telegram, Facebook, WhatsApp. Twitter навіть можна віднести до таких мессенджерам, сервіси, на яких можна обмінюватися повідомленнями, в принципі, додатки типу Tinder, можна при деякій натяжки віднести до мессенджерам", - зазначив Бегтін.
Нечіткість норм
Експерт також вказав на нечіткість, на його думку, законодавчих норм в даній сфері.
Він привів у приклад роботу корпоративного месенджера, щодо функціонування якого виникає ряд питань у зв'язку з введенням заборони. "У нас корпоративний месенджер свій. Питання: нам треба реєструвати чи ні? Яка буде позиція регулятора, Роскомнагляду, Мінзв'язку? Або який-небудь Bitrix, в якому можна зареєструватися і створити свій в якому можна зареєструватися і створити свій акаунт, для створення власного корпоративного порталу, де зараз немає вимог для підтвердження мобільного телефону. Після цього я можу обмінюватися там короткими повідомленнями. Я там повинен буду вказувати мобільний телефон в обов'язковому порядку з підтвердженням чи ні? "- сказав Бегтін.
На його думку, в даній сфері існує дуже багато нюансів, але "регулятори не намагаються вести нормальний діалог з галуззю". "Вони навіть не зібрали представників (цього) бізнесу в Росії, не кажучи вже про закордонних представників", - повідомив експерт.
