Вивчення молоді, її соціально-психологічних, економічних аспектів відстає від потреб в цій галузі. Прогалину спробували заповнити співробітники агентства BRIF Research Group. Влітку і восени 2017 року було проведено комплексне дослідження, що містили серію фокус-груп та онлайн-форумів з молоддю у віці 14-30 років, опитування експертів, опитування 627 респондентів в 7 містах Казахстану та аналіз статистичних показників, пише kapital.kz.
Факт 1. Казахстанська молодь в більшості своїй прагне до простих і консервативних життєвих сценаріїв. Відкриття стартапів, кар'єра Цукерберга або бажання зупинити глобальне потепління не для більшості казахстанської молоді. Попри деяке осучаснення поняття сім'ї, для молодих хлопців і дівчат найбільш важливе завдання - завести сім'ю, дітей. У цьому казахстанська молодь набагато більш консервативна, ніж, наприклад, молоді жителі Європи.
Згідно з опитуванням лише близько 10-15% молоді Казахстану можна назвати індивідуалістами. Тобто вони перш за все думають про реалізацію своїх життєвих цілей (кар'єра, подорожі, саморозвиток та інше). В Алмати та Астані відсоток таких людей вище.
Факт 2. Робота - це просто спосіб заробити. Здебільшого казахстанська молодь не хоче працювати, але хоче заробляти. Вони орієнтовані на достаток і комфорт, але робота не є для них самоціллю, тобто молодь хоче багато одержувати, але не дуже хоче багато працювати для цього. Молодь може бути досить мобільна в пошуку роботи мрії. Мрія - «хороша ЗП і менше працювати».
Хорошим варіантом вважається, щоб тебе влаштували куди-небудь родичі. Для багатьох молодих казахстанців в регіонах межею мрій є держслужба, бажано в Астані. Більш просунута молодь, яка бажає реалізовувати ідеї, розвиватися професійно, зустрічається, на жаль, не так часто, як хотілося б. І її відсоток вище в великих містах Казахстану.
Факт 3. Вчитися молодь теж не любить. Багато нераціонально обирають майбутню професію. В основному більшість молоді не мотивовані на навчання, не бачать від неї ніякої користі та відносяться до навчального процесу досить формально.
Вчаться більше для отримання диплома, «корочки», тому, що без неї складно влаштуватися на роботу. Вибір майбутньої професії робиться нераціонально, під впливом близьких, друзів і, на жаль, на стереотипах.
Молодь часто помиляється, розглядаючи будь-яку престижну професію саму по собі як джерело доходу, вважаючи, що гроші можуть бути отримані просто за те, що вони нею володіють. Часто ні батьки, ні самі абітурієнти не аналізують ринок праці. Вони не усвідомлюють, що багато професій, які сприймаються як перспективні, в реальності такими давно не є. Звідси часто і перекоси в підготовці фахівців в гуманітарну сторону, хоча вже давно з усіх екранів і трибун віщають про катастрофічний брак в країні технарів.
Ще одним фактором, що знижує бажання вчитися, є недостатня якісь освіти. Багато хто розглядає закордонні ВНЗ як хорошу заміну навчання в Казахстані.
Факт 4. Серед молоді досить сильні міграційні настрої. Як показало дослідження, досить велика кількість молодих казахстанців (близько 41%) замислюється про переїзд з Казахстану або назовсім, або щоб отримати за кордоном більш якісну освіту. Основні причини таких настроїв більше економічні. Велика частина їдуть за кращою роботою, перспективами в кар'єрі. При цьому активність бажання покинути Казахстан різна по регіонах. Так, в північних регіонах бажання покинути країну вище. А серед казахської молоді бажання виїхати з Казахстану, навпаки, нижче.
Факт № 5. Казахстанська молодь стає більш мобільною і хоче подорожувати. Молодь мріє подорожувати, і подорожі стоять на третьому місці в списку важливих планів (після сім'ї та роботи). Бажання побачити світ, набратися вражень притаманне нашій молоді. Їх приваблюють країни далекого закордоння (Європа, Єгипет, Туреччина, ОАЕ, Японія, Південна Корея, Китай, США, Канада та ін.) І країни ближнього закордоння (особливо Росія).
Для тих, хто не може дозволити собі з'їздити за кордон (в основному це молодь з регіонів), поїздка в Астану, Алмати або на місцевий курорт теж маленька пригода. В цілому молодь стає більш мобільною. Територіальні межі вже не так важливі. Розвиток телекомунікацій, інтернету і медіа показують, що навколо них цілий світ, і вони, звичайно, хочуть спробувати його на смак.
