Росія і Казахстан відмовилися від підписання міжурядової угоди про перевезення по Росії та перевалці в російських портах казахстанського вугілля. Про це пише kapital.kz з посиланнями на «Інтерфакс-Казахстан» та на Коммерсант.
«Рішення було прийнято 27 липня на закритій частині засідання Євразійського міжурядової ради. Російській стороні вдалося переконати казахстанську, що документ завдасть шкоди вугільної галузі РФ », - зазначає газета. Як повідомив виданню представник Міністерства транспорту Росії, за підсумками засідання вирішено оцінити доступ казахстанських експортерів до російських портів. У самому відомстві впевнені, що постачальники з Казахстану вже мають у своєму розпорядженні недискримінаційним доступом і в разі підписання угоди можуть бути ущемлені інтереси російських компаній.
Угода, яка мала полегшити транзит казахстанського вугілля через морські порти РФ, розробляли рік, нагадує «Коммерсант». Перша редакція, підготовлена Астаною, викликала масу негативних відгуків з боку російських вугільників і стивидоров, оскільки давала казахстанським вантажовідправникам, які планують до вивезення до 14 млн тонн вугілля щорічно, пріоритет перед теперішнімі довгостроковими контрактами. У січні уряд доручив Мінтрансу доопрацювати проект, що було зроблено до квітня.
Друга редакція, як випливає з переліку розбіжностей між відомствами, з вмістом якої знайома газета, оформлена набагато суворіше першої. Вона передбачала поділ обсягів казахстанського вугілля між операторами російських морських терміналів пропорційно пропускної здатності. Також вантажовідправники повинні були працювати за принципом take-or-pay і відшкодувати збитки, якщо угода змушує стивідора розірвати наявний контракт з російською компанією на користь казахстанського вантажу. Було передбачено і фінансову участь Казахстану в заходах з розвитку інфраструктури.
Але і ця версія була розкритикована. Федеральна антимонопольна служба (ФАС) РФ поміж іншого зазначила високе завантаження Байкало-Амурської й Транссибірської магістралей в напрямку далекосхідних портів і дефіцит вагонів, низьку маржинальність перевезення вугілля для ВАТ «Російські залізниці» (1,83 руб. На 10 тонн на кілометр проти среднесітеву 4 руб.). РЖД говорили про те, що угоди повинен бути наданий рамковий характер, а вся комерційна складова, в тому числі обсяги, виведена в обопільні умови монополії з казахстанськими клієнтами.
Найгострішим виявився відгук Міністерства енергетики РФ, в якому наголошували, що умови перевезення і перевалки для казахстанських вантажовідправників вже тотожні російським. У протоколі наради у заступника голови відомства Анатолія Яновського від 18 травня (з ним ознайомилося видання) говориться, що через дефіцит провізних потужностей додаткове навантаження на транспортну інфраструктуру РФ в частині транзиту до 14 млн тонн на рік вугілля з Казахстану негативно позначиться на конкурентоспроможності російських експортерів вугілля і призведе до «зниження рівня зайнятості трудового населення в моногородах вугільних регіонів (Кузбас і Хакасія)».
ЦБ оцінив вплив чемпіонату світу на торгівлю і експорт
У Міністерстві інвестицій та розвитку Казахстану, а також в Асоціації гірничо-металургійних підприємств (АГМП) цієї країни відмовилися від коментарів «Коммерсанту». У травні глава АГМП Микола Радостовец говорив газеті, що казахстанські вантажі йдуть через порти РФ з початку року і проблем немає, але «в один прекрасний момент вони скажуть: а зараз ми не вантажимо взагалі». «У нас немає ніякої впевненості, і нас в будь-який момент можуть посунути», - зазначав він.
За словами одного з російських вугільників, проти пріоритету для Казахстану «єдиним фронтом виступали всі російські гравці», які «писали листи і оббивали пороги не по одному разу». Співрозмовник видання додав, що угода готувалася «виходячи з політики, а не економіки і інтересів російських вугільників». Інший учасник ринку відзначив, що загальна позиція вугільників була виражена на нараді у А. Яновського, де «СУЕК», «Распадская» (MOEX: RASP), «Мечел-Транс», Evraz, «Російське вугілля» і «Кузбасрозрізвугілля» (MOEX : KZRU) заявили про недоцільність узгодження проекту документа.
На нараді у віце-прем'єра Росії Максима Акімова 24 липня було вирішено, що угода поки не потрібно, оскільки «вугільники Казахстану і так користуються недискримінаційним доступом і вантажать скільки хочуть - 6 млн тонн на рік», додав ще один співрозмовник «Коммерсанта» (Н . Радостовец говорив газеті про плани вантажити 7-10 млн тонн на рік). Ніхто не заважає вугільникам Казахстану входити в портові активи в РФ (купили порт Висоцьк в квітні), зазначив він. За словами співрозмовника видання, ФАС категорично проти аналогічних угод всередині Росії, наприклад, з Кемерово, які дають або можуть дати перевагу в перевезеннях одним гравцям коштом інших.
