Нові законодавчі зміни розв’язали руки мисливцям за чужим майном. Про це повідомляє УБР.
В Україні можуть почастішає випадки рейдерських захоплень підприємств. З 1 травня цього року Мін’юст остаточно передав права реєстрації бізнесу і нерухомості на місця. Таким чином розраховують ліквідувати черги до держреєстраторам і усунути корупцію.
Завдяки новій редакції законів про держреєстрацію речових прав на нерухомість і про держреєстрацію юридичних та фізичних осіб, з початку року нотаріуси отримали всі повноваження державних реєстраторів прав на нерухоме майно, тобто, можуть реєструвати угоди без вчинення нотаріальної дії. Схожі норми стосуються і реєстрації бізнесу.
Тепер оформити папери можна не тільки через приватних нотаріусів, а й у виконкомах сільських рад, рай- і міськадміністрацій, а також у акредитованих суб'єктів (центри надання адмінпослуг, "Укрпошта" та ін.).
Як показали перші підсумки життя за новими правилами, черги дійсно зникли. Але юристи, які займаються корпоративними конфліктами, вважають, що законодавчі новації спрощують життя не тільки чесним підприємцям, а й рейдерам.
Бізнес за липовими довідками
Зараз немає законодавчої вимоги нотаріально засвідчувати переуступку корпоративних прав. В результаті держреєстратору можуть представити повний пакет підроблених документів про зміну власника. І якщо всі папери оформлені правильно, то держреєстратор (або той, хто виконує його функції) зобов'язаний внести ці зміни до реєстру. Перевірити справжність документів у нього немає можливості.
"За останній рік в МВС відкрили кілька сотень справ за статтею про заволодіння майном підприємств, корпоративними правами в зв'язку з підробкою реєстраційних документів. Але вирок суду було винесено всього один", - розповів керівник практики контрактного права адвокатського об'єднання "Вдовичен і партнери" Андрій Молчанов .
Втім, буває, що в рейдерській схемі задіяні і нотаріуси. "Нам відомий випадок, коли приватний нотаріус тричі протягом одного дня зареєстрував зміну власника активів в держреєстрі", - зазначила керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова.
Це робиться для того, щоб в кінці ланцюжка виявився так званий "добросовісний набувач", який отримав вже "чесний" актив, не порушуючи закон. Причому, за словами, Перцової, цей нотаріус продовжує працювати і зараз.
Як зазначає директор юридичного департаменту керуючої компанії "КІНТО" Олександр Онуфрієнко, в МВС намагаються під будь-яким приводом відмовити в прийомі заяви про рейдерське захоплення.
"В Україні склалася практика, коли кримінально-правові проблеми бізнесу правоохоронці намагаються перевести в адміністративну або господарську сферу. Простіше кажучи, підприємці змушені шукати захисту від криміналу в адміністративному або господарському суді", - зауважив Олександр Онуфрієнко.
Але повноважень і інструментів у цих судів для вирішення рейдерських справ, як показує практика, недостатньо.
На кого полюють рейдери
"Ми не можемо заборонити суб'єкту вести господарську діяльність, навіть якщо знаємо, що туди зайшов рейдер", - пояснює суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін.
Суд може розбиратися тільки з законністю здійснення реєстраційних дій. Але ж жертві рейдерської атаки якраз важливіше не допустити розбазарювання активів.
Як розповів UBR.ua Богдан Санін, останнім часом з'явилася практика "розграбування" ПДВ-рахунків підприємств. Тобто, рейдери вже не хочуть возитися з перепродажем активів (це довго і досить складно). Замість цього підприємство укладає ряд угод, що дозволяють перевести кошти з ПДВ-рахунків на користь зацікавлених юр- або фізосіб, та ще й сформувати їм право на відшкодування ПДВ з бюджету.
Потім підприємство просто кидають, а власник, крім того, що втратили приблизно третини накопиченого на рахунку ПДВ, після повернення підприємства через суд, стикається з фінансовими претензіями податківців. Для такої операції вибирають підприємства з великими оборотами.
"Як показує судова практика, переуступка частки або її частини без нотаріального завірення - це ворота для самого чорного рейдерства", - говорить суддя Вищого господарського суду України (ВГСУ) Валерій Картера.
Як приклад він наводить гучний випадок, коли після загибелі в АТО американця українського походження Марка Пославська, з'явився протокол загальних зборів, згідно з яким Пославский передав 97% свого аграрного бізнесу в Україні іншій особі.
"Це сталося в 2014 р, але тільки в травні 2016 р закінчився останній процес ВГСУ у даній справі. І хоча в суді було доведено підробку документів, ще залишилася маса юридичних" гачків ", які можуть затягнути остаточно вирішення питання", - пояснює Валерій Картера.
Суддя ВГСУ вважає, що на етапі перереєстрації прав на частку в підприємстві або зміни уповноваженої особи, яке може підписувати документи від імені юр- або фізособи, необхідно нотаріальне засвідчення документів.
"Також треба чітко встановлювати особу того, хто приніс документи, щоб потім хоча б правоохоронці могли його знайти", - підкреслив Валерій Картера.
Чого чекати і що робити
У Мін'юсті проблему визнають і обіцяють підправити законодавство. Директор департаменту держреєстрації Мін'юсту Віталій Гайдук каже, що в парламент вже поданий законопроект про нотаріальне посвідчення переходу корпоративних прав.
"Тепер все залежить від депутатів. Хоча вже були заперечення, мовляв, нові вимоги передбачають додаткові витратами для бізнесу, адже за послуги нотаріуса треба платити", - сказав Гайдук.
Олександр Онуфрієнко вважає, що 500 грн. (Максимальна вартість послуги нотаріального завірення в Києві) не критичні для будь-якого, навіть самого дрібного підприємства.
А поки законопроект не прийнятий, в Мін'юсті радять звертатися в комісію з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при їх відомстві.
"Вона не вирішує питань по праву власності або підробці документів, але дозволяє виграти час у рейдерів, скасувавши те чи інше реєстраційне дію. У підприємця є 30 днів з моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав власності", - говорять в Мін'юсті.
Комісія через наказ Мін'юсту може скасувати реєстрацію або навіть блокувати доступ до реєстрів (тимчасово або назавжди) нотаріуса або держреєстратора.
Хоча за цей рік зафіксовано єдиний випадок анулювання доступу нотаріуса до реєстру нерухомості. Крім того, це тільки затримає рейдера, який тепер може звернутися до "необмеженому колу осіб", уповноважених здійснювати такі реєстраційні дії.
На думку деяких юристів, ефективним засобом боротьби з рейдерством могло б стати припис суду адміністраторам реєстрів про заборону вчинення реєстраційних дій з тим чи іншим об'єктом.
"Адміністратори реєстрів не зможуть виконати такий припис суду. Адже їхня справа - забезпечувати технічне функціонування реєстрів, будь-які дії з реєстром здійснюють тільки держреєстратори або нотаріуси", - говорить Віталій Гайдук.
У Мін'юсті обіцяють подумати над пропозицією змінити ПО реєстрів таким чином, щоб фізично ніхто не міг змінити записи по конкретному об'єкту, а при арешті або заборону на відчуження майна система блокувала роботу будь-якого реєстратора з конкретним об'єктом. "Питання тільки в тому, хто буде приймати рішення про відключення", - зазначив Віталій Гайдук.
