Офіційне роз'яснення закону Нацагентством з питань запобігання корупції відстрочить реальне e-декларування на невизначений час - повідомляє Forbes Україна.
Фінансова прозорість чиновників, появу якої, незважаючи на технічні проблеми, все ж обіцяють українцям з впровадженням системи електронного декларування, може виявитися черговою нездійсненною мрією. І в цей раз винними будуть не «любі друзі», а члени сім'ї декларанта. Через плутанину в термінології, до якої доклали руку в НАПК, «правильні» корупціонери таки зможуть приховати придбані активи.
Перше враження оманливе.
Одним з основних елементів забезпечення фінансового контролю за чиновниками, визначеного Законом про запобігання корупції, є подача декларацій. У них, зокрема, повинна бути внесена інформація про об'єкти нерухомості і незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, цінні папери, інших корпоративних правах, грошових і нематеріальних активах (наприклад, інтелектуальні права), що належать як суб'єкту декларування, так і членам його сім'ї.
І якщо з самоідентифікацією суб'єкта декларування все зрозуміло, то визначення кола членів його сім'ї (а власне, саме за допомогою батьків, дітей та інших родичів більшість корупціонерів і приховує придбане майно) буде найближчим часом основною проблемою: кого в декларації вказувати, а кого ─ ні.
Закон про запобігання корупції безумовно містить поняття «члени сім'ї». Відповідно до нього (стаття 1), ─ це «особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права і обов'язки яких не мають характеру сімейних), в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
Простим, зрозумілм і (що не менш важливо) справедливим це поняття може здатися лише на перший погляд: в декларації необхідно вказувати подружжя, всіх зазначених родичів, а також осіб, які проживають разом і відповідають іншими ознаками сім'ї, нехай ці відносини офіційно і не оформлені. До речі, саме з цієї позиції і виходять сьогодні юристи. Так само вважали 48 народних депутатів, які 30 грудня 2015 року внесли конституційне подання щодо відповідності Конституції окремих положень закону, наполягаючи, що необхідність розкриття інформації по цьому колу осіб порушує їх права.
Втім, на практиці, якщо положення закону можна витлумачити на свою користь, саме так це і буде зроблено. Певне занепокоєння викликає лише той факт, що тлумачити в сторону, протилежну прозорості, вирішило Національне агентство з попередження корупції, яке 11 серпня 2016 року ухвалило розпорядження №3 «Про роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України« Про запобігання корупції »щодо заходів фінансового контролю» .
Комфортне звуження.
Відповідаючи на питання, хто відноситься до членів сім'ї суб'єкта декларування, НАПК визначило дві групи (розділивши їх фактично на до і після слів «а також» в законодавчому визначенні):
1) особа, яка перебуває у шлюбі з суб'єктом декларування (чоловік / дружина), незалежно від їх спільного проживання. Це означає, що членом сім'ї суб'єкта декларування є його чоловік / дружина, якщо шлюб між ними офіційно не розірваний (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов'язані спільним побутом і т.д.);
2) у разі наявності сукупності таких ознак як спільне проживання, пов'язаність спільним побутом і наявність взаємних прав і обов'язків (крім осіб, взаємні права і обов'язки яких не мають характеру сімейних) з суб'єктом декларування, членами його сім'ї є також його:
діти, в тому числі повнолітні;
батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням;
будь-які інші особи, в тому числі особи, які спільно проживають з суб'єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.
Всі інші особи, на думку НАПК, при відсутності хоча б одного із зазначених ознак для цілей декларування не рахуються членами сім'ї суб'єкта декларування (наприклад, особи, за відсутності зазначених ознак спільно орендують (користуються) житлом, проживаючи в одній квартирі, кімнаті в гуртожитку, готелі і т.д.).
Як не дивно, але таке звужене тлумачення, враховуючи конструкцію норми, формально є теж правильним. Разом з тим, воно зводить нанівець сенс e-декларування! Адже в такому випадку досить, наприклад, записати всі «тіньові» активи на повнолітню дитину, яка, звичайно, не проживає разом з батьками.
Сім'ї бувають різними.
Але далеко не всі знають, що зміст терміну «член сім'ї» залежить від галузі законодавства, в якій він застосовується. На це звернув увагу в далекому 1999 році Конституційний Суд України в рішенні №5-рп / 99, навіть назвавши таку відмінність об'єктивним.
Базове поняття «сім'я» визначено в Сімейному кодексі. Його стаття 3 надає три головні ознаки: 1) спільне проживання, 2) зв'язаність побутом і 3) наявність взаємних прав і обов'язків. Втім, сім'я залишається сім'єю у випадках, коли діти живуть окремо від батьків, а також якщо з поважних причин (навчання, робота, лікування, необхідність догляду за батьками, дітьми) подружжя не проживають спільно. Сім'я, як така, визнається державою на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення та інших обставин, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
І розглядаючи в 1999 році питання, кого саме вважати членами сім'ї військовослужбовця або міліціонера в контексті користування пільгами з оплати житлово-комунальних послуг, Конституційний Суд дещо відійшов від визначення «традиційного» розуміння сім'ї, фактично поставивши на перше місце ознаку спільного проживання.
Саме тому формальне прочитання норми без врахування ідеї, яка спочатку закладалася в неї, по суті є неправильним. І зайве підтвердження цього ─ згадане вище торішнє конституційне подання нардепів, які очевидно намагалися протидіяти розширювальному тлумаченню норми.
Другим аргументом, що свідчить про помилковість позиції Назка, може стати розуміння, звідки і чому взялися слова «а також».
Попередній чинному Закон про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 №3206-VI містив визначення, яке не допускає подвійного тлумачення: «члени сім'ї ─ особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі». Пізніше законодавці вирішили уточнити, що до членів сім'ї з метою протидії корупції ставляться як неповнолітні, так і повнолітні діти. Так 14 травня 2013 року норма була змінена, і замість слів «їхні діти» з'явилася конструкція «а також їхні діти, в тому числі повнолітні», яка і перейшла в новий закон.
Далі буде.
У будь-якому випадку, декларанти будуть користуватися формально правильними, але некоректними з точки зору змісту закону роз'ясненнями НАПК (адже ці роз'яснення дають прекрасну можливість для приховування фактично крадених активів).
З іншого боку, є ч.2 ст. 19 Конституції, яка зобов'язує кожного чиновника діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами. Так з цієї позиції пояснення НАПК не мають ніякого значення і не надають будь-яких додаткових правових підстав чинити інакше, ніж прописано в законі.
Тому ситуацію можна виправити тільки черговою зміною закону або новим зверненням до Конституційного Суду. На те й інше необхідно час, яке держава фактично дарує корупціонерам, щоб ті «владнали» свої справи.
І з сумом доводиться констатувати, що через роз'яснення НАПК впровадження реальної фінансової прозорості чиновників відкладається на невизначений час.
