Зараз основна торгівля ведеться з Єгиптом, але самими перспективним експерти називають регіони на південь від Сахари - повідомляє UBR.ua.
Українські експортери заграють з африканцями. За оцінками нашого МЗС, загальний експорт просів в цьому році на 9%, а на чорний континент - тільки на 4%. При цьому торгове сальдо з країнами Африки залишається позитивним - на рівні $ 2 млрд. Про це повідомив начальник відділу країн Африки департаменту країн Близького і Середнього Сходу та Африки МЗС України Рустам Аждар, пояснюючи, де варто шукати нові ринки збуту для нашої продукції.
За даними глави комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка, в 2015 році український експорт впав на $ 16 млрд, з яких $ 4 млрд довелося на Євросоюз. Головна причина - продаж сировинних товарів, які в світі істотно подешевшали.
Щоб заробляти більше, треба не просто збільшувати обсяги експорту, а й диверсифікувати його, збільшивши частку продукції з більшою доданою вартістю.
Голодні і не примхливі.
Втрата традиційних ринків збуту в країнах СНД змусила українських виробників шукати нових споживачів своєї продукції. На думку експертів, Африка є найбільш перспективною як за потенціалом, так і відносної легкості освоєння місцевих ринків.
У 2012-2015 році частка країн Африки в зовнішньоторговельному обороті нашої країни зросла з 3,7% до майже 5%, а в експорті - з 6,8% до 8%. В цілому щорічно Україна заробляє на цих ринках понад $ 3,8 млрд.
На початку цього року вітчизняне аграрне відомство взагалі присвоїло африканському континенту статус найважливішого регіону для поставок їжі. Чиновники аргументують таку високу оцінку цього напрямку статистикою: за останні 8 років поставки нашої сільгосппродукції збільшилися в 24,3 рази.
За оцінками ООН, африканський ринок вже зараз готовий «запропонувати» більше 1 мільярда споживачів. Більше 40% світового приросту населення до 2030 року доведеться саме на цей континент.
І, що найголовніше - багато африканських країн не тільки активно приростають населенням, а й економічно розвиваються, отже, можуть собі дозволити купувати імпортні товари. Цікавить їх, в першу чергу, продукція повсякденного попиту і їжа. Тільки за минулий рік Африка імпортувала продтоварів на $ 35 млрд.
За даними Держстату, за 9 місяців 2016 року Україна експортувала сільгосппродукції в країни Африки на $ 1,5 млрд., А це 14,3% всього аграрного експорту. Це поки вдвічі менше, ніж поставки в ЄС, але вже вдвічі більше, ніж в країни СНД.
Африканці оцінили наші зернові - пшеницю, кукурудзу, ячмінь, а також соняшникова і соєва олія, залишки харчової промисловості, згущене молоко, насіння олійних культур.
«Вимоги до якості товару там менш суворі, ніж, наприклад, в ЄС чи США. Це дає можливість відносно легко знайти ринки збуту», - розповів заступник міністра Кабінету міністрів України Михайло Титарчук.
Заступник голови парламентського комітету у закордонних справах Віктор Вовк зазначає, що в країнах Африки практично немає бар'єрів нетарифного характеру, на відміну від європейського і інших регіональних союзів (перш за все, торгових), де існують різного роду квоти, правила і особливі умови поставок для «чужих» країн. А це значить, що прорватися і закріпитися на тамтешніх ринках відносно нескладно.
Торгівля по-чорному.
Втім, постаратися нашим експортерам все одно доведеться.
«В Африці вже давно і активно працюють Китай, Туреччина і Росія. Потрібно дуже чітко розуміти, що потрібно в тій чи іншій країні, а не сподіватися, що можна привезти товар і просто «скинути» його тут», - розповів UBR.ua гендиректор ТОВ «Сідатек інтернешнл» доктор Сідней І. Алордей.
За його словами, до кожного африканського ринку потрібен свій підхід. Багато що залежить навіть від того, якою мовою говорять в тій чи іншій частині континенту. Наприклад, країни-члени союзу ECOWAS (Західної Африки) використовують англійську. У центрі і на сході переважає французький, а північ континенту - це переважно арабський світ.
«За даними статистики, 52% українського експорту в Африку - це тільки Егіпет.А треба освоювати субсахарської Африку (країни на південь від Сахари або так звана Чорна Африка), де може бути наш головний ринок збуту», - говорить віце-президент Українсько-африканського ділового ради Руслан Гарбар.
За його словами, країни африканського світу дивляться на Україну очима російських дипломатів. Посольства РФ працюють в 35 країнах подсахарской Африки, а українські диппредставництва є тільки в 5.
Крім того, за словами Михайла Титарчука, ведення справ з місцевими бізнесменами - досить ризиковане заняття. А тому головний акцент краще робити на сектор державних закупівель. Щоб задобрити місцевих чиновників, приватних ініціатив наших експортерів може виявитися мало, потрібні переговори на державному рівні.
У сфері держзамовлення Україна могла б показати своє авіабудування, суднобудування, видобувну галузь, інфраструктурні проекти. Наприклад, металургійний комплекс свого часу тут створювався за радянською техніко-технологічною моделлю.
Крім того, країни Африки мають велику потребу в різного роду геологорозвідувальних і інжинірингових роботах, створенні транспортної та іншої інфраструктури. Ряд країн знаходиться на етапі відновлення після недавніх громадянських воєн і революцій.
Україна в свою чергу зацікавлена в імпорті багатьох видів природних ресурсів. Зокрема, нафти і газу, що добуваються в Алжирі, Лівії, Нігерії, Судані, Чаді, Мавританії, Анголі і Екваторіальній Гвінеї.
