Як заявив Путін, за чотири роки в окупованому Криму має бути побудовано і реконструйовано 70 км магістральних газопроводів - повідомляє СЕГОДНЯ.ua.

Президент Росії Володимир Путін дав старт подачі газу до Криму з Росії після завершення робіт з приєднання газотранспортної системи окупованого Росією півострова до магістральних газопроводів РФ.

«Це ще одне дуже важливе рішення для розвитку Криму на тривалу перспективу», - заявив Путін в ході церемонії запуску газопроводу.

Назвавши сьогоднішню подію черговим важливим кроком у розвитку Криму, Путін додав, що на базу газу, який поступає в Крим, на півострові в 2017-2018 році буде побудовано дві електростанції потужністю по 470 мегават, які закриють поточні потреби в електроенергії.

Як заявив президент Росії, за чотири роки в Криму має бути побудовано і реконструйовано 70 км магістральних газопроводів і 2,5 тис. км міжселищних газопроводів і вісім газоперекачувальних станцій.

«Ми всі разом з регіональною владою, муніципальними, з федеральними органами влади зробимо все для того, щоб газ дійшов до кінцевого споживача як можна швидше», - сказав Путін.

Запуск газопроводу дозволить забезпечити безперебійну подачу газу всім категоріям споживачів Криму за умови інтеграції газопроводу в існуючу газотранспортну систему півострова.

Загальна протяжність газопроводу становить 358,7 км, у тому числі двонитковий перехід через озеро Тузла і Керченську протоку, а також газопровід-відвід на Сімферополь протяжністю 27,3 км.

Як повідомлялося, в результаті анексії Криму Росією в 2014 році українська компанія «Чорноморнафтогаз» втратила свої основні активи (наприклад, бурові платформи «Петро Годованець» і «Україна»), а також доступ до родовищ природного газу на шельфі Чорного моря.

У вересні 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі і Керченській протоці.

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль повідомила, що Україна подала позов проти Росії, щоб змусити країну-агресора компенсувати понесені збитки від видобутку українських ресурсів (нафти і газу) на шельфі Азовського і Чорного морів, а також екологічні наслідки господарської діяльності російських компаній.