Лист Мінсоцполітики від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13

У листі від від 26.04.2013 р. №478/13/84-13 Мінсоцполітики проаналізувало норми ПКУ, КЗпП та Інструкції про службові відрядження в Україну та за кордон і зробило висновок, що робота працівника, який спеціально відряджений для роботи у святкові й неробочі дні, оплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки.

Однак враховуючи, що положення Інструкції поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання стосовно відряджень, в т.ч. і щодо порядку направлення працівників у відрядження та компенсації за роботу у вихідні дні, мають врегулювати в колективному договорі.

Що ж до оплата праці за виконану роботу, то вона здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і її розмір не може бути нижчим середнього заробітку.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, при оплаті періоду відрядження включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не включається до денної заробітної плати працівника при порівнянні.

У листі також розглянуто питання обліку робочого часу на підприємстві, яке направляє працівника у відрядження. Зокрема, Мінсоцполітики зазначає, що такий облік проводиться відповідно до встановленого режиму робочого часу для підприємства. Робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі наказу керівника – замість робочих днів працівникові роблять відмітку, що підтверджує працівника у відрядженні.