За час проведення реформи освіти багато коледжів та технікумів стануть професійно-технічними навчальними закладами.
Міністерство освіти України досі так і не визначило свої вимоги з підготовки молодших бакалаврів. Тому парламент відклав скасування кваліфікації "молодший спеціаліст" до 2019 року. Про те, що ж буде з коледжами і технікумами після реформи освіти, дізналися "Сегодня".
Як повідомляють Українські Новини, за законом "Про вищу освіту" частина коледжів після реформи стануть професійно-технічними закладами. Вищими навчальними закладами стануть ті, хто отримає ліцензію на підготовку молодшого бакалавра або бакалавра. Однак після реформи "молодшого спеціаліста" взагалі можуть скасувати.
Всього в Україні налічується 387 коледжів і технікумів. За час проведення реформи освіти багато з них стануть професійно-технічними навчальними закладами. А для того, щоб залишитися в статусі вищого навчального закладу, потрібно буде отримати ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Останній набір "молодших спеціалістів" коледжі мали провести в 2016 році, проте за два роки в Міністерстві освіти так і не визначили вимог до підготовки молодших бакалаврів - і за два місяці до вступної кампанії довелося відновити набір "молодших спеціалістів". У міністерстві освіти повідомили, що прийом студентів у коледжі продовжили тільки на перехідній період.
"Поки майбутнє коледжів невідомо. Ми хотіли б залишитися середньою ланкою між школою і університетом у підготовці медсестер. Це не санітарки, а молодший медперсонал. Швидше за все, ми будемо залишатися як вищий професійний навчальний заклад. Ми бачимо це так. Як буде насправді, важко сказати. Поки дозволили набір молодших спеціалістів ще на два роки", – розповідає заступник директора Київського міського медичного коледжу Олена Рибачук.
За словами Світлани Олексюк, експерта групи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ, невизначений статус коледжів виник через ухвалення Закону "Про вищу освіту", зроблене поспіхом. Спочатку парламент повинен був прийняти титульний Закон "Про освіту", який би визначив статус коледжів.
"Що буде з коледжами, – я не розумію. З точки зору держави нам потрібно розвивати сегмент професійної освіти – це не обов'язково профтехучилища. Поспішне прийняття Закону "Про вищу освіту" поставило віз попереду коня. Тепер багато людей повинні страждати від імплементації закону. Було б простіше, якби закон про вищу освіту "притримали" до прийняття основного закону в освіті", – каже Олексюк.
Визначити статус молодших спеціалістів і коледжів заважають також інші фактори. Бахрушин Володимир, член сектора вищої освіти Науково-методичної ради МОН, вважає, що невизначеність виникла через намагання наблизити українську освіту до міжнародних стандартів. Але там між професійно-технічною освітою та бакалавротом є тільки один рівень – "короткий" цикл вищої освіти. В українському Законі "Про вищу освіту" вперше запроваджений цей рівень під назвою "молодший бакалавр". Але насправді молодших бакалаврів в Україні не готують і немає однозначного розуміння, хто це. Однак коледжі випускають молодших спеціалістів. За словами експерта, зараз у Міносвіти обговорюють вилучення рівня "молодший спеціаліст" і введення рівня "молодший бакалавр". Також у відомстві розглядають можливість залишити обидві кваліфікації.
"Поки що ведуться дискусії між теоретиками, коледжами, працівниками профтехосвіти та роботодавцями з різних сфер діяльності. Потрібно узгодити інтереси всіх сторін, щоб ніхто не постраждав", – додає Бахрушин.
За законом "Про вищу освіту" коледжі готують бакалаврів та молодших бакалаврів і можуть навчати молодших спеціалістів. Проте у законі відсутня кваліфікація "молодший спеціаліст" як ступінь вищої освіти. За словами Володимира Бахрушина, коледжі, які будуть готувати молодших спеціалістів, стануть професійно-технічними навчальними закладами.
"Коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але тільки якщо вони мають ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Якщо коледжі готують молодших спеціалістів, то вони переходять в систему професійно-технічної освіти. Спочатку перехідний період планувався до 2016 року, але Верховна Рада продовжила його до 2019-го. Поки коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але це на час перехідного періоду", – коментує Володимир Бахрушин.
У концепції реформи шкільної освіти коледжі пропонують зробити частиною профільного середньої освіти. У профільному коледжі учні, окрім шкільної програми, зможуть отримати професію. Якщо зараз випускники коледжів складають іспити, то в майбутньому вони будуть складати ЗНО. Планується, що профільна школа буде створюватися з 2023 року по 2029 рік. Місце коледжів також не визначає і законопроект "Про освіту", який парламент ухвалив у першому читанні.
"В законопроекті "Про освіту" питання коледжів залишається дискусійним. Але в будь-якому разі вони не стануть частиною шкільної освіти. У законопроекті передбачається, що буде профільна старша школа. Одним з напрямків може бути професійний профіль, спрямований на підготовку людей, які зможуть виходити на ринок праці. Далі йде рівень професійно-технічної освіти – це вже післяшкільний рівень. Вище стоять молодші спеціалісти, яких готують коледжі, але за ними ще не визначились. Їх можуть зарахувати до професійної чи вищої освіти, або виділити ще як одну ланку освіти. Але однак молодші фахівці будуть між професійно-технічною освітою і бакалаврами", – додає експерт.
Як повідомляли Українські Новини, готується нова реформа освіти: ЗНО складатимуть не лише старшокласники.
