Здійснювані суспільством як агентом банку «готівкові» операції з використанням терміналів для подальшого переказу коштів на рахунок операторів мобільного зв'язку є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються.
І хоча до цих пір можна спостерігати поповнення мобільного зв'язку за допомогою карток, все ж слід визнати, що платіжні термінали склали їм гідну конкуренцію.
Ніхто й не гадки не мав, що встановлення таких терміналів товариствами за укладеними тристоронніми агентськими угодами з банками та операторами мобільного зв'язку може довести до суду.
Адже податкові органи дуже вміло поєднали готівкові платежі за мобільний зв'язок з обов'язком застосовувати РРО. Щоправда, при цьому вони не вимагали підключити РРО до платіжних терміналів, які приймають готівку для поповнення мобільних рахунків, а визнали необхідним зареєструвати, опломбувати і перевести у фіскальний режим роботи безпосередньо сам термінал.
На щастя, ВСУ адекватно оцінив такий досить фіскальний підхід до тлумачення терміну «готівкові розрахунки». Суд визнав, що здійснювані суспільством як агентом банку «готівкові» операції з використанням терміналів для подальшого переказу коштів на рахунок операторів мобільного зв'язку є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються.
Це ж саме стосується патенту для прийому готівки через платіжні термінали, адже діяльність, здійснювана суспільством за агентськими договорами, не є торговою у розумінні Закону про патентування, придбавати торговий патент не потрібно (постанова ВСУ від 19.03.2013 р., справа № 21-43а13).