Трудовий договір оформлюється наказом власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Так само наказом оформлюється і звільнення працівника, пише Дебет-Кредит.

Обов'язкової форми наказу про прийняття на роботу і звільнення трудове законодавство не містить. Є типові форми (форма №п-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», форма №п-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»), які не є обов'язковими до застосування. Ці форми — фактично бланки для заповнення, які є незручними і не враховують всіх важливих питань, що виникають при прийнятті на роботу та звільненні, а тому застосовуються на практиці нечасто.

У більшості випадків підприємства використовують накази про прийняття на роботу та звільнення, що складаються в довільній текстовій формі. У таких наказах зручно обговорити всі питання (всі види виплат, що встановлюються при прийнятті на роботу, або всі види відпусток, що компенсуються при звільненні).

Тому великі підприємства нерідко приймають на роботу працівників і оформлюють звільнення одним наказом. Особливої різниці в кадровому діловодстві через це не виникає — єдине, що здійснювати внутрішнє погодження і підписання керівником доводиться не кілька разів, а лише один раз — для зведеного наказу. Тобто використовувати один наказ на кожного працівника або передбачати прийняття на роботу чи звільнення кількох працівників в одному наказі — це винятково справа організації внутрішнього документообігу підприємства.

Зведені накази оформляють у звичайному порядку, тобто з урахуванням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003)». У цьому стандарті міститься перелік реквізитів, з яких складаються організаційно-розпорядчі документи, в т. ч. накази. EroClub

Зведений наказ на кількох працівників, відповідно, також не має обов'язкової форми і може містити кілька параграфів (пунктів), у кожному з яких передбачаються різні дані щодо кожного з працівників окремо . А може бути один загальний пункт, де передбачено лише перелік працівників, на яких поширюється відповідний наказ.