Вот уже и первые седины –
На деревьях желтизной листочков ...
И не слышно ночи соловьиной –
Лето кончилось печалью многоточья ...
Всем давно знакомые приметы
Говорят об Осени приходе,
Хоть Душа еще в мечте о Лете –
Не торопит перемен в Природе ...
И сверчки еще свои не отыграли
По ночам скрипичные концерты,
Хоть летят на солнце с паучками –
паутинки - Осени конверты ...
Да, еще одно - отпело, отгуляло
Лето красное во времени круженье,
И пора опять готовить одеяло –
теплое, на пору зимней лени …
(Алла Зили, http://goroduman.com/node/2460)
Останні дні літа нагадують про наближення осені. Вечорами і ранками стає прохолодно. Широкий Дніпро вже набув сірих відтінків. 
Через це, в його тихих неглибоких заводях особливо привабливо виглядають білі лілії і жовті кувшинки. 
От гуляєш вулицями міста, і ніби все як завжди – і дітлахи, і закохані на лавочках, і зелено навколо. Але якщо уважніше придивитися, то листя уже не яскравого зеленого кольору, трава місцями посохла, під ногами шурхотить опале листя. 
Можна натрапити на квіти. Напевно, в них на душі друга весна. 
І бджоли ще літають та збирають пилок, але метеликів побачила тільки в експозиції. 
Поруч з персонажами мультфільму «Ну, постривай!».
Можливо це відгуки з тих часів, коли я готувалася до чергового навчального року, що розпочинався в перший день осені, та зараз знову в очікуванні чогось нового.
