№9(32)(2014)

Вересень для українських парламентаріїв виявився не надто обтяжливим щодо роботи в режимі пленарних засідань, однак ухвалені ними рішення є одними з найяскравіших і стануть надбанням історії. Безперечно, у першу чергу йдеться про ратифікацію Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка відбувалася синхронно з такою самою процедурою в Європарламенті й транслювалася в режимі відеомосту.

Верховна Рада вперше працювала практично без перерви між сесіями. Народні обранці зібралися на пленарне засідання 2 вересня, щоб закрити четверту сесію та одразу ж відкрити п’яту. Ця сесія – остання для нинішнього складу парламенту, оскільки 26 жовтня відбудуться дострокові парламентські вибори. У засіданні взяли участь члени Кабінету Міністрів, керівники центральних і регіональних органів влади, глави дипломатичних представництв, акредитованих в Україні. Парламент розпочав засідання з хвилини мовчання за загиблими під Іловайськом.

Після цього спікер Олександр Турчинов відзвітував про виконану роботу. «У надскладній політико-правовій та соціально-економічній ситуації парламент взяв на себе відповідальність за стан справ у державі, сформував уряд та прийняв вкрай необхідні законодавчі акти, забезпечивши обороноздатність і життєдіяльність країни та проведення демократичних виборів Президента України, визнаних цивілізованим світом. Уже лише цим сьоме скликання парламенту заслужило гідне місце в історії парламентаризму в Україні», – зазначив Голова ВР.

Серед здобутків четвертої сесії Олександр Турчинов виокремив відновлення дії Конституції України, яка під тиском колишнього Президента була незаконно скасована. У числі найважливіших він назвав пакет законопроектів, прийнятих у зв’язку з початком антитерористичної операції, зокрема, зміни до Державного бюджету на поточний рік для забезпечення фінансування Збройних сил, Національної гвардії та силових структур, а також законопроекти, які стосувалися діяльності правоохоронних органів та Збройних сил України.

До не менш важливого законодавчого доробку Верховної Ради спікер також відніс законодавче забезпечення виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, реформування державної антикорупційної політики, реформи вищої освіти тощо, а також закони, які регулюють державну соціальну політику, зокрема, щодо захисту прав інвалідів, статусу ветеранів війни та гарантій їх соціального забезпечення. У цей період Рада також прийняла блок законопроектів із питань бюджетної, економічної, промислової та інвестиційної політики. Це, зокрема, закони, що стосуються антикризових заходів, дерегуляції економічної діяльності та усунення адміністративного тиску на суб’єктів господарської діяльності, а також забезпечення переходу суб’єктів господарської діяльності до ринкової практики відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Тим часом під стінами парламенту представники політичних партій «Свобода» та «Воля» вимагали ухвалення закону про люстрацію. Вони тримали плакати «Люстрація – вимога часу!», «Вимагаємо люстрації!», «Я за люстрацію!». Поруч мітингували матері полонених на Донбасі з плакатами «Поверніть наших синів!», «Поверніть полонених із Сніжного і Донецька!», «Геть бездарне командування!».
У сесійній залі лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв озвучив вимогу до Президента України Петра Порошенка негайно ввести надзвичайний стан. Він зазначив, що парламентські вибори мають пройти за пропорційною системою з відкритими списками. Однак, за словами Соболєва, якщо вчора за цю систему народні депутати ще готові були голосувати, то сьогодні в залі таких голосів немає.

Спікер Олександр Турчинов запропонував нардепу від фракції ПР Олені Бондаренко стати на коліна та просити вибачення перед українською армією. Напередодні вона з трибуни ВР закликала хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих в АТО (що нардепи й зробили), а втім, одразу після цього почала звинувачувати чинну владу в розв’язанні війни. «Не треба нам російської пропаганди. Українська армія захищає українських громадян, в тому числі Вас. Вам потрібно на коліна стати перед українською армією», – заявив Турчинов. Після чого наказав Бондаренко відправитися на своє робоче місце.

Народні депутати не підтримали пропозицію, щоб парламент на п’ятій сесії працював у пленарному режимі лише по вівторках.

Документом авторства Олександра Турчинова передбачалося внести зміни до календарного плану. «Під час сесійних тижнів парламент у сесійному режимі працює тільки у вівторок, всі інші дні в комітетах і округах. У разі необхідності, виходячи з ситуації в країні, голова ВР має право негайно оголосити сесійне засідання Верховної Ради», – пояснював він суть документа.

Порядок денний п’ятої сесії Верховної Ради сьомого скликання також «не пішов». Нардепам вдалося його ухвалити тільки з третьої спроби, та й то після того, як спікер попередив фракцію Партії регіонів, яка не голосувала, що виключить усі їхні закони з порядку денного п’ятої сесії Ради. Далі народні депутати ухвалили закон про звільнення від мита продукції оборонного призначення, що ввозиться в Україну. Ним спрощено ввезення такої продукції на митну територію України під час дії особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення АТО шляхом звільнення від оподаткування митом.

Верховна Рада не погодилася з відставкою міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремети. Депутати вимагали, щоб Шеремета прийшов у Раду, прозвітував про свою діяльність і пояснив причину відставки. Після цього Олександр Турчинов оголосив перерву в пленарному засіданні парламенту й запросив голів парламентських груп і фракцій на нараду. Після перерви пристрасті трохи вляглися, і Рада таки проголосувала за відставку міністра, а на додачу ще й за постанову «Про внесення змін у календарний план роботи п’ятої сесії», якою передбачено працювати лише по вівторках.

Проте з іншим нагальним законопроектом – про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України – не склалося. Документом регламентувалося уточнення та деталізація приписів чинного закону, корегування термінів перебігу виборчого процесу, скорочення бюджетних витрат на проведення виборів, а також забезпечення заходів безпеки членам виборчих комісій під час здійснення ними повноважень охорони виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації. Депутати не підтримали цей законопроект.

На вечірньому засіданні обранці розглянули та схвалили в цілому проект закону про внесення змін до статті 7 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (щодо благодійних пожертв). Документом закріплюється запровадження механізмів здійснення публічного збору благодійних пожертв для Збройних сил України. У першому читанні також було прийнято законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантій громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Депутати ратифікували Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування, Фінансову угоду (проект «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську») та Гарантійну угоду (проект «Бескидський залізничний тунель» (Будівництво Бескидського тунелю); обидві – між Україною та Європейським інвестиційним банком), а також Угоду між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена ЦЕРН.

Наступне засідання народні обранці вирішили провести в закритому режимі. Без зайвих свідків прагнули обговорити питання останніх подій на сході країни. Народний депутат Інна Богословська напередодні засідання висловила сумнів у плідності такого кроку, оскільки, за її підрахунками, 30–40 % нардепів працюють не на Україну. А вже після засідання голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок побідкався, що там не прозвучало жодної нової інформації. «Це просто була даремна трата часу для нас усіх – нічого нового ні з вуст депутатів, ні з вуст очільників силових структур і уряду ми не почули. Те, про що говорили раніше, якою інформацією володіли, – прозвучало сьогодні в українському парламенті», – сказав Тягнибок.

Народний депутат Андрій Сенченко, у свою чергу, повідомив, що було створено тимчасову слідчу комісію щодо останніх подій в околицях Іловайська. За його словами, створення комісії було обумовлено суперечливою інформацією, яка надходила від силовиків, відсутністю скоординованості військових у цій зоні, а також тим, що не ухвалювалися своєчасні рішення та мала місце злочинна недбалість. Він наголосив, що завдання комісії – з’ясувати обставини того, що дійсно відбувалося під Іловайськом, аби «була дана оцінка діям і бездіяльності всіх тих, хто в рамках АТО мав ухвалювати рішення щодо координації дій, відведення військ або будь-які інші, які могли б зберегти життя».

Найбільш значущим у роботі парламенту став третій день пленарних засідань – 16 вересня. Представники політичних партій «Свобода», «Воля» та «Правий сектор» із самого ранку прийшли під Верховну Раду мітингувати. Активісти стояли з плакатами: «Вимагаю прийняти закон про люстрацію!», «Люстрація або кастрація!», «Люстрація – це наша воля!», «Люстрація вже і негайно», «Люстрація або революція!».
Верховна Рада розпочала пленарне засідання в закритому режимі. На порядку денному – законопроекти про особливий статус Донбасу та про амністію. До сесійної зали прийшов Президент України Петро Порошенко, який подавав на розгляд ці документи. Депутати їх ухвалили. Таким чином, особливий порядок на Донбасі пропонується запровадити терміном на три роки, а також провести місцеві вибори в цих регіонах 7 грудня. Документами передбачено гарантування державою «недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей». Крім того, держава гарантує право мовного самовизначення кожного жителя Донбасу.

Президент запропонував запровадити особливий порядок призначення керівників органів прокуратури та судів, який передбачає участь органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань. Передбачено також щорічну бюджетну держпідтримку соціально-економічного розвитку окремих районів. «Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду держбюджету захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень», – йдеться в документі. Пропонується також в окремих районах Донбасу рішенням міських, селищних, сільських рад створити загони народної міліції для охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів.

Далі засідання проходило у відкритому режимі, і на порядок денний винесли питання ратифікації Угоди з ЄС. Олександр Турчинов до того ж запропонував депутатам підтримати заявку про вступ України до Європейського Союзу відразу після ратифікації Угоди про асоціацію. «Сьогодні ми одночасно з Європейським парламентом проголосуємо ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом... Заявку Верховної Ради України щодо майбутнього вступу до ЄС пропоную проголосувати одразу після ратифікації Угоди про асоціацію», – зазначив Турчинов. На переконання спікера, Угода про асоціацію дає унікальну можливість Україні для всебічного реформування за європейськими стандартами.

Законопроект про ратифікацію Угоди підтримали 355 народних депутатів. У Європарламенті за відповідну законодавчу резолюцію віддали свої голоси 535 депутатів. Президент України Петро Порошенко одразу ж у Верховній Раді поставив підпис під цим документом. Народні депутати й усі присутні в сесійній залі заспівали Гімн України. У Страсбурзі депутати Європейського парламенту оплесками привітали спільне рішення українських і європейських парламентаріїв.

Петро Порошенко під час свого виступу в парламенті заявив, що синхронна ратифікація Угоди про асоціацію України та ЄС є святом для всієї об’єднаної Європи. Він зазначив, що українці витримали тиск і не піддалися на шантаж, оскільки в Угоді не змінено «жодного параграфу, слова, крапки чи коми» та доручив уряду «вже завтра затвердити план виконання Угоди й втілювати її з першої ж хвилини».

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк додав, що підписання Угоди є лише першим кроком на шляху в ЄС. «Підписання Угоди і її ратифікація – це перший крок. Це лише початок великого європейського шляху. Ефективність і результативність залежить від нас, від політичної волі, від волі до змін, від волі до боротьби і до перемоги», – підкреслив він. За словами Прем’єр-міністра, угода є цивілізаційним вибором України: «Україна – це Європа. І так сказав і зробив український народ».

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та трьох протоколів. Після ратифікації законодавчими органами України та Євросоюзу з 1 листопада 2014 року розпочнеться тимчасове застосування деяких положень політичної, інституційної та секторальної частин документа. Повної чинності Угода набуде після завершення її ратифікації всіма 28 країнами – членами ЄС. Орієнтовний строк виконання Угоди становить 10 років.

Далі на тлі загального піднесення Верховна Рада ухвалила постанову «Про європейський вибір України», якою фактично подала заявку на вступ до ЄС. «Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади, що втілює волю своїх виборців, заявляє, що ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Україна як європейська держава, яка поділяє спільні цінності демократії та верховенства права, підкреслює свій суверенний вибір на користь майбутнього членства в ЄС відповідно до статті 49 Договору про ЄС», – зачитав текст заявки Олександр Турчинов. Голова ВР також наголосив, що вибір України щодо європейського майбутнього є «рішучим та остаточним».

Однак ентузіазм народних обранців закінчився з початком розгляду пакету законопроектів щодо створення Національного антикорупційного бюро. Ані ранкове, ані вечірнє обговорення результату не дали – народні депутати відмовилися підтримати як два альтернативні законопроекти, так і проект закону про засади державної антикорупційної політики в Україні. Олександр Турчинов пообіцяв повернутися до цього питання одразу після розгляду закону про люстрацію.

Тим часом пристрасті під Верховною Радою лише набирали обертів. Громадські активісти привезли шини, наполягаючи на ухваленні закону про люстрацію. Не потрапивши в Раду та поскандаливши з охороною, активісти підпалили шини просто посеред вулиці Грушевського та на площі навпроти Верховної Ради, а також кинули на проїжджу частину дві димові шашки.

Проект закону про очищення влади доповів член робочої групи з підготовки, народний депутат Леонід Ємець. Документом пропонується визначити правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців і прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади згідно з європейськими стандартами.

Народний депутат Юрій Дерев’янко доповів про опрацьовані пропозиції до другого читання. З їх урахуванням проект було поставлено на голосування для прийняття у другому читанні та в цілому. Проте депутати за результатами кількох голосувань його не підтримали. Після цього Олександр Турчинов пообіцяв парламентаріям опублікувати прізвища тих, хто не голосує за цей проект. У результаті документ 231 голосом був прийнятий у другому читанні та в цілому.

Подальша робота народних обранців була нерезультативною. Олександр Турчинов зауважив, що в сесійній залі недостатньо голосів для ухвалення законопроектів і закрив вечірнє засідання парламенту.