№9(32)(2014)

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання уряду 3 вересня представив План дій «Відновлення України». При цьому він чітко розставив акценти: «От стратегія – Угода з Євросоюзом, план реформ, а от тактика – план відновлення країни».

Аргументуючи доцільність розгляду такого плану в нинішніх умовах, керівник найвищого органу виконавчої влади зазначив: «Війна закінчиться. Після війни завжди настає мир. Мир, за який нам потрібно боротися, мир, який нам потрібно вибороти. І ми вже зараз повинні думати, що треба робити в країні, коли буде досягнутий цей мир, коли буде зупинена агресія. Тому це план, як відновити країну».

Запропоноване бачення розвитку країни містить декілька короткотермінових і невідкладних цілей. Серед них завдання: зупинити російську військову агресію та відновити суверенітет України. Тут Арсеній Яценюк переконаний, що країні необхідна нова оборонна доктрина з чітким визначенням: хто агресор і хто є загрозою. Він вважає, що в ній Росія має бути визнана як держава-агресор й основна держава, яка загрожує територіальній цілісності та національній безпеці України. Прем’єр закликав, щоб кошти, які виділяються на армію, йшли на якнайшвидше оснащення новою технікою, а також повідомив про початок нового проекту «Стіна» – будівниц­тво реального державного кордону між Україною та Російською Федерацією. Окрім цього, уряд схвалив законопроекти «Про скасування позаблокового статусу» та «Про відновлення євроатлантичної інтеграції», парламентом прийнятий закон про запровадження санкцій проти Росії.

Далі – реабілітація та допомога учасникам АТО, а також відновлення Донбасу. Прем’єр каже, що в цій площині Україна очікує на допомогу Заходу, як фінансову, так і технічну. На часі вирішення питання житла для сімей військовослужбовців, які втратили годувальника. На цю програму вже зараз виділили 102 млн грн. Стосовно повернення на Донбас переселенців, уряд запроваджує адресну державну допомогу для тих, хто повертається у свої домівки. Окремо ведеться робота з інвентаризації всіх збитків і руйнувань на Донбасі.

Ще одне – виконати Угоду з Європейським Союзом, імплементувати її та ввести безвізовий режим між Україною та ЄС. Для цього потрібно реформувати весь державний апарат, який є неефективним і далеким від високих стандартів кваліфікації. Водночас Прем’єр зазначив, що експорт почав диверсифікуватися завдяки тому, що Євросоюз відкрив свій ринок. Нині обсяги експорту до Євросоюзу збільшено на $1,3 млрд. Торгівля з Росією при цьому зменшена на $2,5 млрд. Яценюк називає це можливістю переорієнтувати економіку, енергетику та взагалі країну із залежності від Росії на незалежність разом із Європейським Союзом.

Наступна мета – децентралізація влади. Керівник уряду повідомив, що відбувся перший етап скорочення чиновників, яких звільнено 28 тисяч осіб, або 10 %. Скоротили автопарки, чартерні перельоти й витрати на утримання роздутої державної машини, що дало економію до 2 млрд грн. Готова постанова про скорочення кількості як центральних органів виконавчої влади, так і контролюючих органів. Однак потрібно прийняти Закон «Про бюджетну децентралізацію», «Про добровільні об’єднання територіальних громад», ввести трирівневу структуру місцевого самоврядування.

Одним із пріоритетів стане нова система оподаткування. У цьому контексті Арсеній Яценюк зазначив, що в змінах до Бюджетного кодексу передбачено закріп­лення за органами місцевого самоврядування дохідної бази, а також стимулювання до укрупнення. «Наша пропозиція – виключно економічні стимули. От доцільність для об’єднання. Зібралися – прийняли рішення. Разом, самостійно, добровільно. Відповідно, об’єднали територіальну громаду. Така громада отримує більше грошей, більше повноважень, більше ресурсів і більше можливостей для населення цієї громади», – пояснив глава уряду.

Ще одна мета – удар по корупції. Тут потрібно прийняти розроб­лені урядом закони та почати їх виконувати. У рамках боротьби з корупцією пропонується вводити процедуру моніторингу життя державного службовця, у першу чергу це повинно стосуватися держслужбовців І-ІІІ категорії. Далі – створення Національного антикорупційного бюро та Національної превентивної комісії по боротьбі з корупцією.

Конче необхідна реформа податкової системи. Тут уряд пропонує скоротити кількість податків із 22-х до дев’яти. Частина з них буде повністю ліквідована, частина поглинеться іншими податками. Планується й тотально спростити процедуру адміністрування податку. Чим менший контакт між платником податку й інспектором, тим менше проблем і в одного, і в іншого, вважають урядовці. Арсеній Яценюк повідомив, що вже введено спеціальну процедуру адміністрування податку на додану вартість. Згідно з прийнятим законом, з 1 січня той, хто повинен заплатити ПДВ, автоматично його заплатить, а той, хто повинен отримати ПДВ, автоматично його отримає.

Щодо податку на прибуток, тут прийняли європейське рішення – це уніфікація податкового обліку на основі фінансової звітності.

Тепер буде не два різних види звітності, а спрощена система сплати податку на прибуток, і до витрат відноситимуть те, що є справжніми витратами, а не те, що дозволяє чи не дозволяє податкова інспекція. Уряд також планує суттєве зменшення розміру єдиного соціального внеску, незважаючи на те, що за прогнозними показниками соціальні фонди можуть недоотримати майже 50 млрд грн. 

Разом з тим Арсеній Яценюк зауважив, що, вводячи такі новації, уряд ризикує. «Ми свою роботу зробимо – скоротимо кількість податків, ставки податків, процедуру адміністрування і подолаємо корупцію в податку на додану вартість. Це той пакет, який ми зараз можемо максимально запропонувати. Сподіваюся, що такий самий пакет, зворотній – детінізація, збільшення оборотів і, відповідно, збільшення обсягу сплати до державного бюджету зробить бізнес», – наголосив глава уряду.

Одним із першочергових завдань на найближчу перспективу уряд визначив – «просто перезимувати». З газом та електроенергією, з харчуванням, теплом і водою. Заглиблюючись у стан справ у цій сфері, Арсеній Яценюк зробив акцент на енергетиці як найбільш чутливому сегменті. Він наголосив, що можна «констатувати надзвичайну ситуацію на енергетичному ринку, яка спровокована Росією через відключення газу і бомбардування російськими терористами українських енергетичних об’єктів». Прем’єр повідомив, що за чотири місяці започатковано поставки російського та неросійського газу з Євросоюзу. Загальний обсяг заміщення – 15 млрд куб. м газу, що становить 60 % газу, який ми отримували від російського «Газпрому».

Ухвалено один із ключових законів щодо реформи українського енергетичного сектору – реформування газотранспортної системи.Оголошено конкурс на залучення інвестора до експлуатації та модернізації газотранспортної системи. У сфері ядерної енергетики уряд прийняв рішення про укладення контракту з компанією Westinghouse на диверсифікацію постачання ядерного палива. Підписано угоду на постачання 1 млн т вугілля з Південно-Африканської Республіки. А ще – орієнтація на жорстку економію енергетичних ресурсів, запровадження програм щодо бюджетного фінансування заміщення газу іншими видами палива. «Ми нарешті переоснастимо наші котли на ТЕЦ, перейдемо на дешевше вугілля, і виклики в енергетичному секторі примусять нас проводити реальну модернізацію української енергетики. В мемуарах ще напишемо «Росіє, дякую», – констатував керівник уряду.