№9(32)(2014)

В Інституті економіки та прогнозування НАН України 25 вересня відбувся круглий стіл на тему: «План Маршалла»: досвід та уроки для України». Його організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України.

У вступному слові академік НАНУ, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць наголосив, що широке обговорення ідеї нового «плану Маршалла» для України ініційоване з метою опрацювання конкретних пропозицій щодо його суті й механізмів реалізації. Він ознайомив присутніх з економічними аспектами програми, яку називають новим «планом Маршалла» для України. 

Відомо, що в післявоєнний період США виступили спонсором у реалізації «Програми європейського відновлення» в рамках «плану Маршалла». Фактично цей план не тільки сприяв економічному відновленню Західної Європи, а й став, по суті, першим етапом реальної європейської економічної інтеграції. Досвід реалізації «плану Маршалла» свідчить про складність і неоднозначність таких великих міжнародних програм, але водночас демонструє їхню ефективність у вирішенні проблем післякризового відновлення.

Результати аналізу засвідчують, що досвід та уроки «плану Маршалла» не втратили своєї актуальності, у тому числі стосовно шляхів подолання післякризового стану української економіки. До таких уроків слід віднести наявність чіткого розуміння владою та суспільством країни-реципієнта основного напряму економічних реформ, здійснення яких може активізуватися новим «планом Маршалла» як своєрідним каталізатором. Важливу роль у зв’язку з цим відіграватиме наявність «критичної маси» сукупної фінансової допомоги, а також достатньо висока швидкість реалізації всього плану (упродовж приблизно 2–3 років). Суттєве значення також матиме наявність ефективної інституційної структури мобілізації та використання фінансових ресурсів, яка, серед іншого, повин­на включати відповідні спеціально створені банківські установи.

Із політичною складовою «плану Маршалла» присутніх ознайомив член-кореспондент НАНУ, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк. Він звернув увагу, що, реалізуючи «план Маршалла», США допомогли Західній Європі зміцнити свій суверенітет шляхом забезпечення економічного зростання та політичної стабільності. Організація «плану Маршалла» відбувалася за принципом самодопомоги, тобто країна сама визначала, що їй потрібно. У результаті було створено НАТО й закладено підвалини Європейського Союзу.

Олександр Власюк підкреслив, що ці процеси визначили особливості нової політики. Нині, за його словами, вітчизняний сектор безпеки й оборони не здатний виконувати свої функціональні обов’язки, а Україна власними силами змушена оборонятися від потужної ядерної держави. Водночас від стабілізації ситуації в Україні, на його думку, значною мірою залежить і рівень європейської безпеки. Саме тому, за словами першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень, політичним змістом «плану Маршалла» для України має стати укріплення регіональної безпеки, а для реалізації плану має бути використаний той самий принцип самодопомоги. Він висловив переконання, що реалізація «плану Маршалла» наблизить нас до повноцінної участі у формуванні європейської безпеки.

Керуючий партнер київського офісу МЮФ CMS Cameron McKenna Даніель Білак у своєму виступі зауважив, що першочерговим завданням для України в політичному аспекті має стати те, що на нинішній конфлікт в Україні західний світ почав дивитися як на більш масштабний, а не розцінювати його як боротьбу України з Росією. Даніель Білак також занепокоєний тим, що, на його думку, складається враження, ніби Захід поки не вірить у спроможність України керувати такими грішми та програмами. Він вважає, що наша країна ще не переконала світ, що вона достатньо стратегічно важлива, щоб отримати таку масштабну допомогу, як «план Маршалла». А для цього потрібні зміни в командно-адміністративній системі управління.

Про принципи й умови надання фінансової підтримки окремим країнам Західної Європи згідно з «планом Маршалла» говорив доктор економічних наук, професор Олександр Шаров. Він охарактеризував можливості застосування цього досвіду для стабілізації економічного стану в Україні. З механізмами державного регулювання економічного розвитку присутніх ознайомив доктор економічних наук, професор Анатолій Даниленко. Голова ради УКБС Борис Соболєв закликав навести лад у діючих банках та ефективніше використовувати можливості цих установ. На умови отримання міжнародної фінансової підтримки для реформування економіки України звертав увагу координатор із питань допомоги посольства США в Україні Кліффорд Бонд.

Член-кореспондент НАНУ, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко підкреслила: «Ми маємо нині дуже швидко змінити державний менеджмент в плані управління ресурсами, перш за все фінансовими». Вона повідомила, що наразі в системі управління державними фінансами відбуваються зміни, зокрема міняються бюджетні, податкові правила. Однак поки не подолана проблема існування тіньової економіки. «Якщо тіньова економіка буде в системі управління держави, то навряд чи ми будемо мати довіру з боку країн-донорів для регіональної політики», – за­уважила президент Академії.

У дискусії взяли участь член-кореспондент НАНУ, директор науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Ігор Манцуров, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Леонід Кістерський, заступник начальника управління розвитку промисловості Департаменту промислової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр Зенюк, співробітники Інституту економіки та прогнозування. У роботі круглого столу взяли участь в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта й екс-міністр економіки Віктор Суслов.

Науковці пропонували сконцентрувати використання фінансових ресурсів, які можуть бути надані нашій державі за результатами Міжнародної донорської конференції стосовно України (другий раунд заплановано на листопад 2014 року) на тих стратегічних напрямах, де активізація процесів економічного зростання може викликати своєрідну «ланцюгову» реакцію в усіх галузях української економіки. Досягнення консенсусу стосовно таких напрямів та забезпечення відповідних інвестиційних проектів повинно стати найбільш вагомим аргументом, який Україна зможе представити потенційним спонсорам нового «плану Маршалла».

Підсумовуючи дискусії, Валерій Геєць ще раз нагадав про те, що попереду Україну чекає конференція донорів, і на неї наша держава має приїхати з чітко задекларованими планами реформ, але одночасно й із пакетом пропозицій у частині використання ресурсів. Саме тому, за його словами, науковці вирішили мобілізувати інтелектуальні зусилля, щоб зробити масштабні економічні оцінки та визначити шляхи розв’язання проблем.