№9(32)(2014)

Президія НАН України на своєму черговому засіданні 10 вересня 2014 року обговорила питання щодо організації участі НАН України у відновленні інфраструктури, у тому числі наукової, та відбудові виробничої сфери Донбасу.

Незважаючи на оголошення пере­мир’я, бойові дії на Донбасі не вщухають. Однак усім відома істина – кожна війна закінчується миром. Тому потрібно бути готовим до того, щоб усією громадою відбудовувати зруйновані території. Національна академія наук уже намічає плани, як і чим може прислужитися Донбасу, які надбання та новаторські ідеї сприятимуть виведенню краю з кризи. Тим паче, що потенціал в української науки є, і немалий. Саме на цьому наголошував президент НАН України академік Борис Патон у вступному слові на засіданні Президії. 

Багаторічний незмінний керівник головної наукової установи держави зазначив, що питання відбудови Донбасу рано чи пізно набудуть надзвичайної ваги, і Національна академія наук має своєчасно до цього підготуватися. Він наголосив, що потрібно в стислі строки провести інвентаризацію всіх розробок інститутів НАН, які можуть реально та ефективно допомогти в цій справі. Серед перспективних – чималий доробок за академічною програмою «Ресурс», розробки у сфері енергетики, напрацювання у галузі забезпечення населення питною водою, що дуже актуально на Донбасі.

Під час дискусії в числі першочергових завдань називали необхідність ширшого залучення наявних напрацювань академічних установ для відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу – мостів, трубо- і шляхопроводів, систем електро-, тепло- і водопостачання, без чого неможлива нормальна робота лікарень, шкіл, дитячих садків, загалом життєдіяльність населення.

Стосовно відбудови виробничої сфери Донбасу, то, на переконання президента Академії, вона має здійснюватися переважно, а то й навіть виключно на сучасній високотехнологічній основі. Академік Патон підкреслив: «Відновлення здебільшого сировинної, ресурсо- та енергозатратної економіки Донбасу стане, зрозуміло, марним витрачанням величезних коштів. Це є неприпустимим. Тому вкрай необхідно чітко та науково обґрунтовано визначити основні напрями саме високотехнологічної відбудови Донбасу, запропонувати ефективні механізми, державні важелі та економічні стимули для залучення до цього необхідних інвестицій з боку приватного капіталу».

Основними напрямами участі НАН України у відбудові Донбасу Президія НАН України визначила ширше залучення розробок установ Академії для відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу; економічне обґрунтування та науково-технічний супровід відбудови виробничої сфери краю на сучасній високотехнологічній основі; забезпечення належних умов для ефективного функціонування установ НАН України, розташованих у регіоні.

Президент Академії звернув увагу на стан справ з установами Академії, що розташовані на Донбасі. Їх одинадцять – дві в Луганській області та дев’ять у Донецькій. Співробітники цих установ з липня не отримують заробітну платню у зв’язку із заблокуванням діяльності органів Держказначейства. Чотири установи вже змінили своє місцезнаходження на Київ або Львів, і співробітники сподіваються, що після завершення державної реєстрації їх статутів зарплати почнуть виплачувати. Гостро стоїть питання забезпечення частини співробітників цих установ хоча б тимчасовим житлом у Києві.

Щодо наукової інфраструктури в Донецькому регіоні, то вона також потребує відновлення. Пошкод­жено приміщення Інституту прикладної математики і механіки, Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна, Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи. Складна ситуація в заповідниках – на частині їхніх територій відбуваються бойові дії, що унеможливлює належну охорону заповідних об’єктів. Як наслідок – центральна садиба Луганського природного заповідника пограбована.

Урядом нині готується програма відновлення Донбасу. Нещодавно було створене відповідне Державне агентство України з питань відновлення Донбасу. Мінсоцполітики підготовлено проект Програми створення робочих місць для стабілізації ситуації із зайнятістю в Донецькій та Луганській областях на період до 2017 року. Цей проект презентовано як такий, що орієнтується саме на перезавантаження економіки Донбасу за рахунок високотехнологічних виробництв.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова наголосила на тому, що Академія наук має визначити, які нові технології та нові виробництва там можна розвивати. Оскільки, за її словами, коли ми говоримо про відновлення Донбасу, не йдеться про реставрацію минулого. Відомий економіст твердо переконана, що двічі в одну річку не увійдеш, і на базі регіону слід побудувати нову, сучасну економіку.

Віце-президент НАН Антон Наумовець, у свою чергу, радить найперше визначити пріоритетність потреб регіону. «В обмежені строки відділення повинні сконтактувати з інститутами, взяти їхні розробки, але для максимальної результативності наших дій необхідно чітко знати пріоритетність потреб регіону. Забезпечити тісні контакти з робочою групою має наш регіональний центр на Донбасі. Також він повинен налагодити спілкування з урядовими структурами, зокрема, з Державним агентством з питань відновлення Донбасу», – пояснює науковець.

Академік-секретар відділення механіки НАН України Анатолій Булат занепокоєний паралізованою роботою вуглевидобувної галузі. Він навів дані, які свідчать про значне скорочення видобутку вугілля, оскільки більшість шахт розташовані в зоні бойових дій, тому не можуть повноцінно працювати. Вчений повідомив про створення в рамках Міністерства енергетики та вугільної промисловості України робочої групи з відновлення роботи шахт Донбасу і висловив побажання щодо координації науковцями Академії своїх пропозицій із роботою цієї групи.

Попри декларування більшістю вчених готовності застосувати свої напрацювання у справі відбудови Донбасу, лунали й протилежні думки. Окремі науковці дискутували з приводу доцільності надання державної допомоги регіону, у якому населення не лише підтримувало виникнення нинішньої ситуації, а й безпосередньо долучалося до дій проти держави. Водночас вагомим аргументом на противагу цим твердженням стало те, що Донбас територіально був і залишається частиною України.

За результатами засідання прийнято постанову Президії НАН України. У ній ідеться про створення робочої групи науковців, яка координуватиме вирішення питань, пов’язаних з участю Академії у відповідних урядових програмах, здійснення оперативних зв’язків із міністерствами та новоствореним Державним агентством з питань відновлення Донбасу, а також із місцевими органами влади.