№9(32)(2014)

11–13 вересня 2014 року в Києві пройшла 11-та щорічна зустріч Yalta European Strategy – традиційна міжнародна конференція за участю відомих українських і закордонних політиків, бізнесменів та громадських діячів. Цього року YES Ukraine пройшла під девізом «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та оборона».

Від самого початку свого заснування впродовж десяти років Ялтинська європейська стратегія незмінно проходила в Лівадійському палаці в Ялті, однак цього року, з відомих усім причин, конференцію прийняв київський «Мистецький арсенал».

Утім, ні на саму суть заходу, ні на склад гостей це аж ніяк не вплинуло, адже складний період української історії, у якому вона з боями намагається розпрощатися з радянським минулим, лише привертає увагу світової спільноти до нашої країни. У цьому сенсі своєрідний «український Давос», як уже давно називають Ялтинську європейську стратегію, є черговим вагомим кроком до поглиблення співпраці України та українського бізнесу з усім цивілізованим світом.

За словами організаторів форуму, YES – це найбільша в Східній Європі платформа для публічних дискусій та дипломатії, що створювалася для розробки стратегії розвитку України та «широкої» Європи і сприяння євроінтеграції нашої держави.

Можливо, подібні формулювання звучать дещо претензійно, однак про серйозність намірів оргкомітету форуму свідчить, зокрема, склад учасників форуму, серед яких політики та підприємці з іменами світового масштабу. Цього року список почесних гостей конференції поповнився такими відомими суспільно-політичними діячами, як президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, єврокомісар Штефан Фюле, колишній прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, засновник інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» Джиммі Вейлз, віце-президент компанії «Shell» Грехем Тайлі, а також професор історії Гарвардського університету Ніл Фергюсон.

Загалом же до участі в Ялтин­ській європейській стратегії було запрошено близько 350 представників від політики та бізнесу із 20 країн світу. Окрім цього, можливість долучитися до форуму отримали 100 українських студентів – переможців відкритого загальнонаціонального конкурсу, які взяли участь у зустрічах із ключовими спікерами конференції.

Що показово, серед запрошених гостей YES-2014 не було жодного офіційного представника Російської Федерації. Утім, відсутність представників російських владних інститутів та прокремлівських експертів на київській конференції важко назвати чимось катастрофічним – сучасна світоглядна парадигма російської влади значно розходиться з баченням розвитку глобальної економіки та політики, що переважає в більшості розвинених та прогресивних країн.

Тож відсутність таких спікерів, як Сєргєй Глазьєв, який брав участь у форумі минулого року, пройшла непоміченою на фоні виступів всесвітньо відомих особистостей, серед яких колишній директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан, а також один із найбагатших британців, засновник «Virgin Group», сер Річард Бренсон. 

Окрім уже згаданого Ніла Фергюсона західну науку на конференції представляли професор Гарвардського університету Лоуренс Г. Саммерс, професор Єльського університету Тімоті Снайдер, а також лауреат Нобелівської премії з економіки Роджер Меєрсон.

Свої доповіді в рамках форуму зачитали й деякі українські високопосадовці. Зокрема, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк розповів про перспективи співробітництва України та НАТО, голова Нацбанку України Валерія Гонтарєва оцінила загрозу дефолту для нашої держави, а мер Києва Віталій Кличко розмірковував про віддаленість України від європейських стандартів життя.

Утім, право першими виступити з доповідями на Yalta European Strategy – 2014 отримали не підприємці чи громадські діячі, а політики, що символічно, адже саме від політичної волі зараз багато в чому залежить вирішення збройного конфлікту на Сході України. Тож черговий «український Давос» відкрили Президент України Петро Порошенко, голова Європарламенту Мартін Шульц та президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес.

Петро Порошенко у своїй промові говорив про зміни в житті нашої держави та напрямок руху нової України. За його словами, Україна вже стала більш демократичною та ментально ближчою до цивілізованого світу Західної Європи, аніж була раніше.

«Я радий, що Європейський Союз зумів продемонструвати єдність та проявити солідарність з Україною у цей важкий час, коли й у самих європейців багато внутрішніх проблем. Це показує, наскільки Україна зараз близька для кожного лідера, для кожної країни Європи та наскільки українське питання є сьогодні пріоритетним для збереження миру і стабільності у всій Європі», – підкреслив Президент.

Також він наголосив на категоричному невизнанні новою українською владою втрати Криму:
«Кажуть, що ми втратили Крим, але це не так, адже у нас його відібрали силою через вторг­нення. Ми будемо боротися за свою територію, і Крим буде знову з нами. Не обов’язково ми досягнемо цього за рахунок військових методів – мені б хотілося, щоб жителі півострову самі вирішили повернутися до України завдяки нашій перемозі в економічному, демократичному та ліберальному змаганні. Саме такий шлях подолання кризи – не військовий, а економічний – я хотів би застосувати й на Сході України», – сказав Порошенко.

Уже на другий день конференції – 13 вересня – під час дискусійної сесії «Гартування через децентралізацію» свої ідеї щодо повернення Криму та заспокоєння ситуації на Донбасі висловили голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута.

За словами Чубарова, незважаючи на анексію Криму Росією, українській владі вже зараз потрібно проводити масштабні процеси децентралізації владних повноважень у державі, з урахуванням інтересів, зокрема, і кримських татар, які наразі просто ігноруються.

У той же час Тарута висловив припущення, що ситуацію на Сході країни може дещо розрядити наділення кризових областей особливими повноваженнями, а для того, щоб у державі зберігався баланс сил та настроїв, аналогічні повноваження необхідно надати також і двом західним областям України.

Натомість екс-прем’єр-міністр Бельгії Ів Летерм попередив, що сама по собі децентралізація влади не є панацеєю від війни та не створює миру, однак цей процес може стати вагомим кроком до вирішення принципових конфліктів в українському суспільстві.

У свою чергу, заступник керівника Бюро з питань демократії, прав людини і прав Державного департаменту США Томас Меліа закликав українців об’єднатися заради спільної боротьби з корупцією, яка є надто важким тягарем для українського суспільства, та нагадав, що на сьогодні Україна за рівнем корумпованості знаходиться на 144 місці зі 177 країн світу, де проводилися відповідні дослідження.

Також 13 вересня в рамках Ялтинської європейської стратегії свою доповідь представив колишній прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер.

За його словами, для встановлення миру в нашій державі українській владі треба відповідати трьом критеріям: мати достатньо сили, чітко розуміти систему координат, за якою рухається країна, а також продемонструвати справжні лідерські якості.

«Акт лідерства проявляється не тоді, коли одна людина збирає за собою інших людей, які розділяють її позицію, а тоді, коли лідер здатен сказати «ні» та не підпадати під вплив натовпу. На своєму досвіді, пам’ятаючи ситуацію в Північній Ірландії та на Близькому Сході, я знаю, що примирення – це один із найважчих процесів лідерства», – резюмував Блер.

Особливістю цьогорічної Ялтин­ської європейської стратегії стало запрошення до участі у форумі спеціального гостя – одного з найповажніших високопосадовців Європи, президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу.

У своєму виступі португальський політик поділився думками щодо перспектив імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС, а також щодо позиції керівництва Російської Федерації з цього приводу.

«Росія повинна визнати право України, як суверенної держави, проводити переговори з будь-якого питання та з будь-якими державами. Я не пам’ятаю, щоб Росія запрошувала Євросоюз чи Україну для переговорів, коли вирішувалося питання створення Митного союзу з Білоруссю та Казахстаном», – підкреслив єврочиновник.

За його словами, раніше керівниц­тво Російської Федерації ніколи не заперечувало щодо можливого зближення України та ЄС, однак зараз така зміна позиції Москви може бути пов’язана з трансформацією геополітичних планів кремлівських очільників.

Завершував програму 11-ї міжнародної конференції Yalta European ­Strategy колишній президент Польщі Олександр Квасневський, який символічно заспівав гімн СРСР та за допомогою цієї метафори назвав Росію країною, яка сьогодні не здатна на якісні зміни.

«Росія прагне відновити Радян­ський Союз – власну наддержаву, яка тримала у страху весь світ. Це повинні розуміти і в Європі, і в США. Символічно, що гімном Російської Федерації досі є гімн СРСР з невеликими змінами. Висно­вок з усього цього один: Росія може змінити мову чи підмінити слова, але ми маємо розуміти, що це країна, яка ніколи не міняє музику», – пояснив Квасневський.

Таким чином, очевидно, що черговий форум YES Ukraine-2014 закінчився на ноті порозуміння всіх його учасників стосовно майбутнього України та протистояння російській агресії. Політичні лідери Європи бізнесмени, топ-менеджери світового рівня, громадські діячі та люди мистецтва засвідчили свою солідарність із нашою державою та визнали, що мир в Україні, а отже й у Європі, можливий лише за умови консолідації зусиль всього цивілізованого світу. Інакше стабільність та мирне небо над нашими головами знову буде втрачено.