№10(33)(2014)

Предметом негайного обговорення мали стати документи з «реанімаційного пакету реформ», запропонованого урядом, урядовий проект закону про стимулювання газового видобутку. Але основними визначили антикорупційні законопроекти, запропоновані Президентом України та урядом. Напередодні Петро Порошенко акцентував увагу на ухваленні закону про Національне антикорупційне бюро. «Ми всі маємо продемонструвати рішучість, неупередженість і зробити все можливе для того, щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією», – сказав він.

До важливого пленарного засідання готувалися не тільки народні обранці, а й активісти Майдану. Із самого ранку вони привезли до Верховної Ради кілограмів зо двісті помідорів, акуратно розкладених у новесенькі відра. Рішуче налаштовані молодики пояснювали, що продукція призначена для народних депутатів, які не голосуватимуть за антикорупційні законопроекти. Проте біля будівлі парламенту активістів зупинили. Спочатку інспектори ДАІ не дозволили продовжувати рух, а потім охорона намагалася перешкодити підійти ближче до стін парламенту. Однак майданівцям таки вдалося пронести 11 відер із помідорами на площу Конституції.

Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов підкреслив, що головна мета – розгляд і прийняття найважливішого для нашої країни пакета законів, які забезпечують ефективну боротьбу з корупцією. Не поспішали боротися з корупцією представники фракцій КПУ та Партії регіонів, які майже в повному складі не з’явилися до сесійної зали. Лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що зареєструвалися всього 232 народних депутати, тому в разі якщо хтось вирішить «піти погуляти», можуть недорахуватися кворуму. Він запропонував оприлюднити результати «антикорупційного голосування» і отримав підтримку з боку спікера парламенту. Олександр Турчинов зауважив: «Я підтримую пропозицію Олега Тягнибока про оприлюднення всіх результатів голосування щодо пакета антикорупційних законів. Усіх, хто голосував «за», усіх, хто голосував «проти», а також хто утримався та був відсутній у залі. Щоб Україна знала, хто реально сприяє корупції, а хто готовий з нею боротися». Він розпорядився опублікувати прізвища нардепів у газеті «Голос України».

Депутати запланували розглянути п’ять антикорупційних законопроектів: президентський «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції», урядові «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки», «Про запобігання корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ націо­нальної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини». Не всі з них однозначно були сприйняті не тільки нинішньою опозицією, а й провладними депутатами. Народний депутат Анатолій Гриценко у своєму твіттері написав: «Громадянська позиція голосуватиме «за» антикорупційні проекти у 1-му читанні. У цілому приймати не можна, є серйозні зауваження».

Для представлення пакета антикорупційних законопроектів до Верховної Ради прибув Прем’єр Арсеній Яценюк. Найголовнішим документом він назвав Антикорупційну стратегію, яка дасть змогу вести боротьбу з корупцією не тільки серед дрібних чиновників, а й серед державних службовців найвищих рівнів. Чи то розпорядження Турчинова оприлюднити результати голосування подіяло, чи, може, депутати на завершення роботи вирішили проявити громадянську позицію, але голосування розпочалося вдало. У першому читанні ухвалили президентський законопроект про створення Антикорупційного бюро і вирішили у другому читанні розглянути документ за скороченою процедурою 14 жовтня. Нове бюро займатиметься розслідуванням корупційних злочинів, учинених високопосадовцями: міністрами, депутатами, держслужбовцями 1–2 категорії, суддями, працівниками Генпрокуратури, військовими вищого офіцерського складу, керівниками держпідприємств.

Далі Верховна Рада України в першому читанні підтримала урядовий проект закону про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки та його розгляд у другому читанні 14 жовтня. Відповідно до законопроекту, Кабмін у тримісячний строк від дня набуття чинності законом має розробити механізм виконання завдань (програму) щодо реалізації засад Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки та узгодити власні нормативно-правові акти із цим документом. Оцінка ефективності Антикорупційної стратегії здійснюватиметься на основі результатів щорічних досліджень стану корупції в Україні шляхом проведення широких статистичних спостережень та аналізу практики застосування антикорупційного законодавства; визначення рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики.

Народні депутати також підтримали в першому читанні урядовий законопроект «Про запобігання корупції» (доопрацьований), прийняли за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб і публічних діячів. Було прийнято за основу проект Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму і фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

Законопроектом передбачено комплексно вдосконалити національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема запровадити національну оцінку ризиків системи фінансового моніторингу та вдосконалити ризик орієнтовного підходу, виокремити заходи, спрямовані на боротьбу з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, змінити підхід до визначення предикатних злочинів тощо. Документ передбачає також здійснення фінансового моніторингу щодо національних публічних діячів, посадових осіб і міжнародних організацій, встановлення порогу для міжнародних грошових переказів та зняття порогових сум для здійснення фінансового моніторингу з ріелторами та нотаріусами.

Без зайвих проблем народні обранці ухвалили два проекти постанов про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, які були подані народним депутатом України Геннадієм Москалем. Змінено кордони Новоайдарівського, Слов’яносербського, Попаснянського та Переваль­ського районів. Це дасть можливість направляти на контрольовані українською владою території області необхідні кошти для соцвиплат.

Проте далі голосування пішло значно важче. Лише з третьої спроби прийняли за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності. Документ покликаний сприяти підвищенню зацікавленості приватного бізнесу в інвестуванні у видобуток корисних копалин, оскільки впровадження запропонованих змін дасть змогу суттєво вдосконалити порядок оподаткування за угодами про розподіл продукції.

З четвертої спроби після тривалих дебатів і обіцянок оприлюднити прізвища тих, хто не голосує, підтримали проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини». Цим документом Верховна Рада дозволила заочне засудження та конфіскацію майна осіб, які перебувають у міжнародному розшуку за злочини проти України.

Потім робота зовсім розладналася і попри старання міністра фінансів Олександра Шлапака, який представляв два законопроекти, пов’язані з оптимізацією механізму залучення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів для забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, а також своєчасної виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, проголосувати за документи не вдавалося.

«У Фонду гарантування коштів нині немає. Якщо не приймемо законопроекти, то позбавимо вкладників права на одержання гарантованої суми відшкодування», – сказав міністр. Згодом після його запевнень, що вкладники отримають свої вклади винятково грошима, а не паперами, законопроект про внесення зміни до ст. 23-1 Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (щодо фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) таки був підтриманий 227 голосами, а Голова Верховної Ради закрив позачергове засідання парламенту.

На наступне пленарне засідання 14 жовтня до сесійної зали прибули Президент України Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Явка депутатів була значно кращою – зареєструвалися аж 294 народних обранці. Плани також були грандіозні – збиралися розглянути призначення нового міністра оборони Степана Полторака, звернутися до Генпрокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності авторів диктаторських «законів 16 січня» нардепів Володимира Олійника та Ігоря Калєтніка. А ще – поправки до виборчого законодавства, зокрема в контексті підкупу виборців і можливості голосувати бійцям у зоні АТО; нова редакція Закону «Про прокуратуру» в частині позбавлення прокуратури функції загального нагляду. І головне – ухвалити в цілому пакет антикорупційних законів.

Президент Петро Порошенко закликав народних депутатів проголосувати за призначення командувача Національної гвардії України, колишнього командувача Внутрішніх військ МВС України, генерала-полковника Степана Полторака міністром оборони. Проголосували так: 293 голоси – за звільнення з посади міністра оборони Валерія Гелетея, 245 – за призначення Степана Полторака, який таким чином став четвертим міністром оборони за останній рік.

Непомітно перетворився на традицію супровід роботи народних обранців у сесійній залі мітингами біля стін Верховної Ради. У день свята Покрови, який вважається днем створення Української повстанської армії, мітинг організовувала «Свобода». Люди зібралися на Майдані Незалежності, й після завершення 20-хвилинного мітингу кілька­тисячна колона рушила до Вер­ховної Ради вимагати заборони Комуністичної партії та визнання УПА. Під Радою вже мітингували представники громадського руху «Чесна політика», які вимагали люструвати в першу чергу кандидатів у нардепи, зокрема Сергія Ківалова, Сергія Клюєва, Олеся Довгого, Дмитра Шенцева, Віталія Чудновського, Олександра Герегу та інших колишніх членів Партії регіонів.

Тим часом Верховна Рада ухвалила Закон «Про прокуратуру», трирічну стратегію антикорупційної політики, Закон «Про запобігання фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення», зміни до законодавства, якими дозволяється розкриття інформації про кінцевих одержувачів вигоди й унеможливлюється таким чином приховування даних про офшори чи власників так званих фірм-«прокладок». Після ухвалення цього закону присутній у парламенті Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що віднині жодна особа не зможе приховати інформації про свою власність або доходи: «Офшорна ера в Україні закінчилась. Тепер кожен чиновник буде як на долоні».

Далі ухвалили за основу та в цілому закон про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян), проголосували за створення в Україні Анти­корупційного бюро, за закони «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції», «Про запобігання корупції». Водночас народні депутати відмовилися включати до порядку денного законопроект «Про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстан­ської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України». Згодом цей проект ще шість разів ставили на голосування, проте жодного разу він не набирав мінімально необхідної кількості голосів.

А під стінами парламенту ситуація загострювалася. Агресивно налаштовані молодики зчиняли сутички з міліцією. У вікна Верховної Ради почали стріляти з помпової зброї, а на площі перед парламентом підривати димові шашки. Охорона парламенту попросила всіх журналістів закрити штори та відійти від вікон. У загальному безладі Олександр Турчинов оголосив про закриття засідання Верховної Ради, аргументуючи рішення провокаціями та відсутністю через це необхідної кількості депутатів для голосування.

Менше ніж за тиждень до нових парламентських виборів Олександр Турчинов знову розпорядився провести пленарне засідання парламенту. У понеділок, 20 жовтня, напередодні останнього сесійного дня в роботі Ради цього скликання в очікуванні можливих провокацій правоохоронці взяли будівлю Ради під посилену охорону. Та народні депутати, більшість яких заклопотана останніми днями передвиборчої агітації, не поспішали до сесійної зали. На початок засідання зареєструвалися всього 223 народні депутати при необхідній кількості для ухвалення рішень 226. Не знайшовши кращого виходу, Олександр Турчинов одразу після відкриття засідання оголосив перерву.

Водночас під парламентом зібралися на мітинг представники батальйонів «Київ-1» та «Київ-2», які вимагали ухвалити закон, що забезпечить військовим, міліціонерам та іншим силовикам право голосувати на дострокових виборах до парламенту 26 жовтня в зоні проведення АТО. Оскільки після перерви депутатів не побільшало, Олександр Турчинов висловив сумнів, що Раді вдасться зібрати необхідний для ухвалення рішень кворум, і оголосив другу перерву, вкотре пригрозивши прогульникам публікацією їх прізвищ у газеті «Голос України».

До Верховної Ради прибув Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, після чого спікер втретє оголосив реєстрацію депутатів. Цього разу зібралося 240 народних обранців, що зробило ймовірним ефективне голосування. Народні депутати з другої спроби ухвалили зміни до законодавства щодо системи реєстрації ліків в Україні та програму протидії ВІЛ/СНІДу на 2014–2018 роки. Потім прийняли зміни до бюджету, які дають можливість виділити гроші на потреби постраждалих у ході АТО. З другої спроби ухвалили Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Документом передбачено забезпечення належних умов соціальної адаптації, тимчасового житла, сприяння у працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості долучення коштів гуманітарної, благодійної допомоги, в тому числі з боку міжнародних установ, організацій та іноземних країн.

Далі народні депутати все-таки провалили включення до порядку денного кількох законопроектів, якими пропонувалося надати право військовим АТО голосувати на виборах. Жодного разу обранцям не вдавалося набрати необхідних 226 голосів. За словами керівника фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва, вони не голосували за ці зміни повним складом, бо вважають, що там закладена можливість для фальсифікації виборів. Рада не змогла також включити до порядку денного жоден із трьох запропонованих законопроектів щодо заборони трансляції російських серіалів про подвиги військовослужбовців РФ. Для розгляду не вистачило голосів: за перший проголосували 165 депутатів, другий – 172, третій – 161.

Спікер Олександр Турчинов, закриваючи засідання парламенту, пообіцяв звернутися до Центра­льної виборчої комісії щодо забезпечення права військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях на Донбасі, голосувати на позачергових парламентських виборах 26 жовтня, а також оприлюднити в офіційній пресі інформацію про депутатів, які не брали участі в останньому засіданні парламенту. Водночас депутати передбачили можливість зібратися в нинішньому складі навіть після 26 жовтня – дати позачергових парламентських виборів. Для цього ухвалено відповідну постанову.