№10(33)(2014)

Головним питанням на засіданні Президії НАН України, яке відбулося 8 жовтня 2014 року, стало обговорення масштабів вимушеного переселення з Донбасу та викликів для України, які приховує у собі ця проблема. Доповідачем виступила академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Складнощі з переселенцями з Донбасу пов’язані з цілою низкою обставин. Вже зараз зрозуміло, що багато хто з них не збирається повертатися, не бажаючи жити у зруйнованому регіоні та поряд з тими, хто підтримував ворогів української держави. Ця група вже адаптована до життєвих змін і досить інтегрована економічно та соціально, а також не потребує (та й не очікує) підтримки держави. Але більшість переселенців планують повернутися після того, як військові дії завершаться. 

Як зазначила Елла Лібанова, за деякими оцінками, понад 800 тисяч мешканців Донецької та Луганської областей вимушено змінили місце проживання, з них до 300 тисяч виїхали за межі України. Згідно з офіційними даними Міжвідомчого координаційного центру, станом на 6 жовтня 2014 року масштаб переселення, включаючи переселення в межах Донбасу, становить 369 тисяч осіб, з яких 32 % – діти, а 20 % – інваліди та особи похилого віку. Найбільше переселенців сконцентровано в Харківській (89 тисяч осіб) та Донецькій (55 тисяч) областях, у Києві (34 тисячі), Запорізькій (29 тисяч), Луганській і Дніпропетровській (по 28 тисяч) та Одеській (15 тисяч) областях. Водночас наведені цифри не є сталими, оскільки повернення людей назад фіксується з усіх областей. У цьому контексті науковець закликала до різних підходів стосовно тих, хто прагне повернутися на Донбас, і тих, хто не хоче цього у майбутньому.

Директор наукового інституту повідомила, що урядом ухвалене рішення створити систему реєстрації громадян, які стали вимушеними переселенцями. Для цього знадобиться фінансова та технічна підтримка міжнародної спільноти. Особливо цінним для України у вказаному контексті є досвід Грузії, яка мала аналогічні проблеми в 1990-х та 2000-х роках. Для обліку переселенців було створено онлайн-систему реєстрації, за даними якої здійснювався аналіз їхніх потреб. У результаті вдалося запобігти можливим зловживанням державною та донорською допомогою.

Проте орієнтуватися лише на реєстри, на її переконання, не варто. Потрібно проводити комплексне обстеження, щоб визначити оцінку чисельності переселенців та їх складу, визначити наміри цих людей. До такого висновку спонукає факт, що офіційно реєструються насамперед ті, хто розраховує на державну підтримку, тобто пенсіонери, інваліди, сім’ї з маленькими дітьми, багатодітні сім’ї. Решта, які є найбільш активними і вважають себе самодостатніми, не поспішають ставати на облік. Значна частина цієї групи, приблизно 150 тисяч осіб, адаптувалися до нових умов і не збираються повертатися. Але більшість нинішніх вимушених переселенців, а це десь 350–400 тисяч громадян, хочуть повернутися до рідних місць.

Серед основних проблем, що потребують вирішення у коротко- та середньостроковій перспективі, Елла Лібанова назвала переселення людей у прийнятне житло, а також відновлення житла та інфраструктури на Донбасі, допомогу з облаштуванням, забезпеченням теплим одягом, меблями, організацію зайнятості у районах тимчасового перебування. Серед іншого вона також виділила надання психологічної допомоги та запобігання психосоціальним конфліктам.

Говорячи про те, що у цьому випадку має зробити Національна академія наук, Елла Лібанова наголосила на необхідності проведення моніторингу становища вимушених переселенців, їхніх психологічних настроїв, соціально-економічної та соціо-психологічної ситуації на сході та півдні України і представленні до владних структур аналізу результатів цих моніторингів. Потрібно також підготувати пропозиції щодо політики підтримки переселенців, зокрема шляхом змін у законодавстві (включення переселенців до категорії громадян із посиленими гарантіями у сприянні працевлаштуванню). Вона закликала розробити методику елімінування впливу подій на Донбасі на захворюваність і смертність та обчислення відповідних показників середньої очікуваної тривалості життя й очікуваної тривалості здорового життя.

В обговоренні доповіді взяли участь президент НАН України академік Борис Патон, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко, заступник міністра праці та соціальної політики України Віктор Іванкевич, президент Національної академії медичних наук України академік НАМН України Андрій Сердюк, заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, академіки НАН України Валерій Геєць, Іван Дзюба, Володимир Семиноженко. Вони зазначали, що наведені факти засвідчують гостроту сучасних проблем вимушених переселенців у країні та погоджувалися з необхідністю невідкладного їх розв’язання.

Вчені зауважували, що економіка Донбасу вже давно потребувала кардинальної реконструкції. Необхідно змінювати економічну структуру регіону, робити її сучаснішою, більшою мірою зорієнтованою на виготовлення кінцевого продукту з високою інноваційною складовою та часткою доданої вартості. Робоча група НАН України з питань відбудови Донбасу розпочала підготовку пропозицій для профільних міністерств і відомств щодо використання розробок академічних установ під час відновлення Донбасу. Вона має бути завершена у стислі строки. Зазначалося також, що вчені-економісти Академії із залученням фахівців Держстату України найближчим часом планують розробити Методику виокремлення впливу військових дій на сході України на тривалість життя, смертність і захворюваність у країні, яка б відповідала чинним вимогам ООН. Президія НАН України ухвалила проект постанови з цього питання.
Окрім цього, на засіданні Президії HAH України заслухали й обговорили наукові повідомлення молодих учених з установ НАН України. Науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України кандидат геологічних наук Тетяна Кріль розкрила тему: «Техногенні динамічні впливи на геологічне середовище міста (на прикладі м. Києва)». Завідувач сектора Інституту ядерних досліджень НАН України кандидат технічних наук Тетяна Ковалінська висвітлила питання: «Радіаційні технології в різних галузях економіки (розробки Інституту ядерних досліджень НАН України)». А старший науковий співробітник Інституту технічної механіки НАН України та ДКА України кандидат фізико-математичних наук Сергій Мелашич представив дослідження: «Чисельне розв’язання задач аеродинамічної оптимізації профілів компресорних решіток».

В обговоренні взяли участь академік НАН України Борис Патон, завідувач відділу Інституту геологічних наук НАН України доктор технічних наук Михайло Демчишин, голова Західного наукового центру НАН України академік НАН України Зіновій Назарчук. Науковці вирішили схвалити результати наукових досліджень, викладених у повідомленнях молодих учених, і доручити Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України разом із Науково-організаційним відділом Президії врахувати результати розгляду наукових повідомлень при підготовці проекту постанови Президії НАН України «Про відкриття у 2015 році додаткових відомчих тем для молодих учених-доповідачів» і передбачити додаткові кошти на ці теми.