№1-2(36-37)(2015)

Відкриваючи 3 лютого другу сесію Верховної Ради восьмого скликання, голова парламенту Володимир Гройсман підкреслив, що вона має стати сесією якісних динамічних змін і реформ, «яких сьогодні чекає Україна і суспільство». «Я вірю в те, що нам вдасться вирішити ряд завдань, які стояли перед минулими парламентами», – випромінював оптимізм спікер.

У першу чергу народні обранці мали на меті розглянути низку законопроектів щодо підвищення обороноздатності держави та забезпечення її інформаційної безпеки, щодо волонтерської діяльності, а також стосовно роботи Національного антикорупційного бюро. Водночас деякі депутати натякали, що у них є багато запитань відносно ініціатив уряду. Зокрема, Олег Березюк із «Самопомочі» ініціював створення робочої групи для роботи над бюджетними питаннями, запропонувавши уряду надати чіткі розрахунки та обгрунтування щодо можливого підвищення тарифів на газ з березня-квітня і пообіцяв: «Більше ми кредиту довіри Кабміну давати не будемо». 

Робота парламенту почалася з ухвалення законопроекту про внесення змін до ст. 9 Закону «Про оборону України» щодо вирішення питання поводження з військовополоненими та інтернованими в особливий період, метою якого серед іншого є інтеграція чинного законодавства до норм міжнародного права. Депутати також ухвалили закон, який вдосконалює організацію та порядок діяльності Національної гвардії України. Зокрема, передбачається, що командувача Нацгвардії призначатиме та звільнятиме Президент за поданням міністра внутрішніх справ.

Потім народні обранці приступили до обговорення законопроекту щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Ці документи стали черговим предметом супе­речок і спікер парламенту Володимир Гройсман запросив керівників фракцій коаліції на нараду. Однак навіть нарада не допомогла і Рада не підтримала ці проекти. Проте вже на вечірньому засідані депутати трохи охололи і прийняли документи в першому читанні, домовившись до другого читання узгодити низку поправок та ініціатив, які стали причиною багатогодинної суперечки. Серед них – система балансів і противаг при призначенні голови Антикорупційного бюро.

Далі було ухвалено закон про військово-цивільні адміністрації, які створюватимуться на звільнених територіях у Луганській та Донецькій областях за умови відсутності органів місцевого самоврядування. Документом врегульовуються питання управління на територіях, які знаходяться в зонах АТО й звільнені українськими силовиками. У першому читанні пройшов також законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо волонтерської діяльності», яким передбачено зняття обмежень для здійснення волонтерської діяльності організаціями та установами, уточнено права й обов’язки волонтерів.

На наступне пленарне засідання винесли питання ратифікації Угоди про створення спільної військової частини з Литвою та Польщею і законопроект щодо позбавлення Віктора Януковича звання президента і звернення до Гаазького суду. Закон, яким ратифікували угоду між урядами Литви, Польщі та України щодо спільної військової бригади, ухвалили без про­блем 290-ма голосами. А от за позбавлення Януковича зван­ня президента України проголосував 281 нардеп. Єдиним, хто виступив проти такого рішення, виявився колишній харківський губернатор Михайло Добкін. Ще один депутат утримався – Олексій Мушак з Блоку Петра Порошенка.

Представник фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв назвав ухвалення цього законопроекту піаром, оскільки рішення не матиме юридичних наслідків. «Для того, щоб позбавити президента будь-якого статусу, його треба або відправити у відставку через імпічмент, або треба, щоб він помер. Іншого Конституція не передбачає», – підкреслив Соболєв.

Цікаво також, що проект постанови «Про заяву Верховної Ради України щодо забезпечення миру та стабільності на Сході України», запропонований керівником «Опозиційного блоку» Юрієм Бойком, народні обранці ухвалювати відмовилися. Там містилася пропозиція звернутися до ООН з проханням про надання миротворчого контингенту «для забезпечення стійкого миру і безпеки населення в зоні військових дій».

На наступному пленарному засіданні парламентарі розглядали законопроект про скасування депутатської та обмеження суддівської недоторканності. Як відомо, скасування депутатської недоторканності було одним з пунктів коаліційної угоди. Водночас для розгляду в першому читанні внесли законопроект щодо реформування органів внутрішніх справ.

Депутати ухвалили постанову «Про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», а також «Про надання згоди на затримання та арешт судді Печерського районного суду м. Києва Кірєєва Родіона». Цей суддя прославився тим, що розглядав резонансну справу екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Окрім того, надали згоду на затримання та арешт судді Центрального районного суду Миколаєва Андрія Рудяка та судді Малиновського районного суду Одеси Миколи Болотіна. Цього ж дня ухвалили ще один гучний законопроект, що передбачає заборону трансляції російських фільмів і серіалів в Україні, у яких позитивно пропагується діяльність правоохоронних органів, збройних сил, інших військових чи силових формувань Росії.

На годині запитань до уряду, яка відбувається у парламенті по п’ятницях, депутати слухали інформацію щодо ситуації на енергетичному ринку та про запровадження санкцій проти Росії. Відповідали на запитання зокрема міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус та міністр юстиції Павло Петренко.

Крім цього, народні обранці заслухали інформацію генерального прокурора Віталія Яреми про розслідування результатів деяких найбільш резонансних злочинів. Він поінформував, що «державі повернуто понад 500 гектарів земель, які були розкрадені Януковичем та його прибічниками, вартістю близько 1 млрд грн, у тому числі Межигір’я», землі Сухолуцького лісництва, якими користувався екс-президент. Загалом, за його словами, торік у державну та комунальну власність повернуто та попереджено незаконне вилучення майже 97 тис. гектарів земель орієнтовною вартістю 7 млрд грн, припинено незаконне користування 15 тис. гектарів мисливських угідь «Укрмістобудпроект», яке пов’язували з колишнім генпрокурорм Віктором Пшонкою.

Звіт Генерального прокурора, схоже не вразив депутатів, адже процес збору підписів за його відставку то затихав, то спалахував з новою силою. А вже з початку наступного пленарного тижня обранці вголос почали обговорювати нову кандидатуру на цю посаду. Ім’я Віктора Шокіна в прокурорському середовищі, та й у депутатському корпусі, знайоме всім, тому залишалося лише визначитися у ставленні до цієї кандидатури.

Фракція «Радикальної партії» заявила, що не має наміру підтримувати кандидата. Народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв, виступаючи з трибуни парламенту, теж заявив, що його фракція не підтримуватиме Шокіна на пост генпрокурора. «Нам потрібен генеральний прокурор, який буде ненавидіти і корупцію, і Генеральну прокуратуру в її нинішньому вигляді», – переконував колег він. Блок Петра Порошенка прийняв рішення про одностайну підтримку призначення. Олександра Кужель з «Батьківщини» заявила про рішення фракції також підтримати кандидатуру Шокіна.

Згодом народні депутати підтримали у першому читанні законопроекти про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів з оборонного замовлення та договорів на постачання продукції оборонного призначення, ухвалили закон, який створює передумови для ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Потім пішли на перерву, а після перерви з новими силами взялися ухвалювати рішення, першим з яких стала згода на звільнення Віталія Яреми з посади Генерального прокурора. Далі Президент представив кандидатуру Віктора Шокіна і «за» проголосували 318 народних депутатів.

Фракція «Радикальної партії» виступила проти цього призначення, а нардеп з «Самопомочі» Ірина Суслова, яка підтримала кандидатуру Шокіна, зразу ж поплатилася виключенням з фракції. Єгор Соболєв також зазначив, що фракція «Самопомочі» налаштована на «серйозну розмову» з партнерами по коаліції щодо їхнього об’єднання з «Опозиційним блоком» під час важливих кадрових призначень. Далі група депутатів від «Радикальної партії», «Самопомочі», позафракційні, а також Ігор Луценко з «Батьківщини» та Сергій Лещенко з БПП заблокували трибуну через виявлення неособистого голосування під час призначення Генпрокурора. Володимир Гройсман змушений був закрити пленарне засідання.

Наступне засідання парламенту розпочалося з хвилини мовчання в пам’ять жертв артобстрілу Краматорська терористами. Потім внесли зміни в адміністративно-територіальний устрій Луганської області, змінивши межі Попаснянського і Слов’яносербського районів, а тоді вирішили «порозважатися». Після виступу Володимира Литвина, в якому той звинуватив владу в урізанні соцвиплат і спробах усе списати на війну, до нардепа підбіг не надто стриманий Володимир Парасюк і почав його штовхати. Рознімав політиків Сергій Власенко.

Пізніше до парламенту нарешті прийшла голова НБУ Валерія Гонтарева, яка вирішила бути присутньою при розгляді законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо посилення захисту прав позичальників» з пропозиціями Президента України. Народні депутати не змогли подолати вето глави держави на раніше ухвалений закон про мораторій на стягнення майна валютних позичальників. «Рішення Президента України щодо застосування вето до цього закону пояснюється тим, що замість комплексного вирішення проблем, пов’язаних з виконанням зобов’язань та кредитами в іноземній валюті, закон лише вносить зміни до базового закону. Цей документ з червня минулого року встановив заборону на стягнення майна осіб, які мають валютні кредити, фактично позбавивши кредиторів права задовольняти свої законні вимоги за рахунок заставленого майна боржниками», – пояснила Гонтарева.

Наступного дня Рада взялася за російських журналістів. Ухвалили постанову про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України до прийняття рішення про завершення антитерористичної операції. Потім затвердили засади цивільного захисту в разі запровадження у державі воєнного або надзвичайного стану.

А далі – вже зовсім серйозно почубилися Єгор Соболєв із «Самопомочі» та Вадим Івченко з «Батьківщини». Причому двічі – у сесійній залі, і «на біс» – в кулуарах. Сумлінно так, до розбитих носів і замазаних кров’ю депутатських облич, що створило гарні картинки для телебачення. Суперечка виникла через законопроект, який мав би надати місцевим депутатам право змінювати призначення і роздавати землі за межами населених пунктів. За словами Соболєва, цей закон є корупційним. На засіданні комітету було ухвалено рішення доопрацювати документ, щоб запобігти неконтрольованому розподілу землі, однак попри це його все ж виставили на голосування.

Володимир Гройсман відреагував на подію одразу – він запропонував заборонити і Єгору Соболєву, і Вадиму Івченко брати участь у п’яти пленарних засіданнях парламенту. «Я наполягаю, щоб у рамках регламенту позбавити цих двох народних депутатів права брати участь у п’яти пленарних засіданнях Верховної Ради. Це буде показово, справедливо, об’єктивно, щоб нікому не було повадно це робити у залі засідань парламенту. Тому даю відповідне доручення Регламентному комітету», – наголосив він, додавши, що зала пленарних засідань парламенту не місце для бійок. «Якщо хтось хоче воювати – на фронт», – сказав Гройсман.

Керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк вибачився за бійку в стінах Верховної Ради за участю свого колеги Єгора Соболєва. У свою чергу народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв наголосив, що його політична сила приймає вибачення й запропонував Регламентному комітету виробити рішення щодо порушників дисципліни.

Далі народні депутати нарешті зайнялися законотворчою діяльністю, зокрема ухваливши зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, закон «Про забезпечення права на справедливий суд», а також підтримали у першому читанні законопроект щодо врегулювання питань періодичності, термінів виплати допомоги по безробіттю, запропонувавши здійснювати виплати двічі на місяць.

В останній пленарний день місяця, 13 лютого, депутати звільнили від оподаткування податком на додану вартість виготовлення й поширення книг українського виробництва, ухвалили постанову щодо складу парламентської спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Її головою обрали позафракційного Бориса Філатова, першим заступником – нардепа з «Народного фронту» Ігоря Лапіна, заступником – представника БПП Павла Різаненка, а секретарем – Костянтина Усова.

Наступного разу планово депутати мали зібратися тільки 3 березня. Поза планом – раніше, оскільки в терміновому порядку потрібно було ухвалити запропоновані урядом зміни до бюджету.

Позачергове засідання відбулося 2 березня. Депутати ухвалили закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». За нього проголосували 273 із 317 народних обранців, зареєстрованих у сесійній залі. Документом передбачено збільшити доходну частину бюджету на 22,5 млрд грн, видаткову – на 35,7 млрд грн, збільшення дефіциту бюджету з 3,7 % до 4,1 %. При цьому міністр фінансів України Наталія Яресько підкреслила, що дефіцит сектору державного управління, який включає дефіцит НАК «Нафтогаз» та видатків щодо рекапіталізації банків зменшується. «Якщо в 2014 році він становив 13,3 % ВВП, то в 2015-му ми плануємо його зменшити до 8,8 % ВВП», – сказала вона.

У свою чергу прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що уряд додав в законопроект 250 млн грн на компенсацію процентної ставки підприємствам АПК, 300 млн грн – на програми будівництва житла учасникам АТО, 200 млн грн – на шахти, 42 млн грн – на програму «Шкільний автобус» і понад 700 млн грн на проекти будівництва доріг у західних регіонах. «Всі пропозиції, які можливі в цій ситуації, ми врахували. Окрім того, ми додаємо 3 млрд грн на переміщених осіб, які втратили все. І плюс 12,5 млрд грн на субсидії для малозабезпечених громадян», – додав Яценюк.

10 березня, спікер Воло­димир Гройсман провів прес-конференцію щодо перших 100 днів роботи Верховної Ради VIII-го скликання. Він навів дані – за цей період депутати зареєстрували 770 законопроектів та постанов, із них 72 – ухвалили. Голова парламенту підкреслив, що Рада 8-го скликання працює вдвічі активніше за попередню. Однак, за його словами, «у нас є багато явищ, яких ми маємо позбутися. І це завдання полягає у внутрішній реформі самого парламенту».