№1-2(36-37)(2015)

На тлі знецінення національної валюти, зниження купівельної спроможності та стрімкого зростання цін на найнеобхідніші продукти нас чекає ще одна неприємність – підвищення в рази плати за комунальні послуги через різкий скачок цін на енергоносії.

Чи витримають гаманці пересічних громадян нове навантаження? І як планує держава будувати соціальний захист у цій ситуації?

Скільки будемо платити

Уже з 1 квітня розпочнеться зростання цін на електроенергію для населення. Планується, що за два роки, до березня 2017-го, світло подорожчає в 3,5 рази, досягнувши середньозваженого рівня 122,83 коп. за кВт⋅год. Нині середньозважений рівень тарифу для населення становить 35,58 коп. за кВт⋅год. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), постановила, що тарифи, зокрема, зростуть з 1 квітня, 1 вересня 2015 року, 1 березня та 1 вересня 2016 року і з 1 березня 2017 року. Також прийняте рішення щодо зменшення нічного коефіцієнта до 0,5 для стимулювання використання електрики в нічний період. У Комісії вважають, що вже перший етап підвищення принесе додатково 5,4 млрд грн надходжень.

Третього березня було прийняте рішення про підвищення мінімального тарифу для населення на газ, використовуваний для опалення. Ціну підвищено в 3,3 рази (на 2 511 грн за 1 тис. м3) –
до 3 600 грн/тис. м3. Проте така ціна буде діяти на обсяг до 200 м3 на місяць і лише в опалювальний сезон (з 1 жовтня по 30 квітня). Обсяг понад 200 м3 на місяць, а також спожитий не в опалювальний сезон газ буде оплачуватися за ціною 7 188 грн за 1 тис. м3. Ціна газу, що використовується для приготування їжі та підігріву води, зросте з 1 182 грн за тис. м3 до 7 188 грн. За відсутності лічильників платитимуть єдину ціну 7 188 грн/ тис. м3. У середньому ціна газу для населення підвищилася на 285%, що відповідає положенням Меморандуму між Кабінетом Міністрів України з Міжнародним валютним фондом.

У Комісії пояснили, що основними причинами зростання ціни на газ для населення є стрімке здешевлення гривні та підвищення цін на транспортування блакитного палива: «Зросла ціна імпортованого природного газу за рахунок суттєвого зниження курсу гривні до долара, у зв’язку з чим зросла закупівельна ціна на природний газ як товар. Другий фактор – це збільшення тарифів на транспортування природного газу».

З квітня подорожчає й тепло, оскільки середньозважений тариф на тепло для населення збільшено на 71,8% – до 537,2 грн/1 Гкал (без ПДВ). За словами глави НКРЕКП Дмитра Вовка, новий тариф на 100% покриває собівартість виробництва теплової енергії.

Чим допоможуть

Міністр соціальної політики Павло Розенко на засіданні уряду 28 лютого презентував нову систему надання субсидій малозабезпеченим громадянам.

В Україні середній розмір субсидій наразі складає майже 354 грн, причому є області і регіони, де він сягає до 500 грн, як наприклад, у Києві, Тернополі, на Волині. Водночас міністр визнав, що діючий підхід до субсидування викликає певне невдоволення у суспільстві. За його словами, нинішня система працює неефективно – при підвищенні комунальних тарифів, люди не йдуть отримувати субсидії, а просто перестають платити. Це передбачувана ситуація, адже, за розрахунками експертів, в Україні нині налічується приблизно 2,5 - 3 млн бідних сімей, які не можуть самостійно заплатити повністю за житлово-комунальні послуги, а субсидіями охоплено лише 1,1 млн родин. Посилаючись на соціологічні дослідження, міністр запевнив, що така ситуація складається тому, що люди не довіряють системі субсидій, вважають її важкою, бояться черг та відмов. Це призводить до того, що системою субсидій користується лише третина сімей, які мають на неї право.

Саме тому, за його словами, виникла необхідність реформування діючої системи. І першим кроком буде запровадження можливості безконтактного способу отримання допомоги. Відтепер не потрібно буде йти в управління, документи можна просто надіслати поштою. Зменшиться й кількість необхідних документів. За твердженням міністра, призначення субсидій буде відбуватися лише на підставі двох документів – заяви і декларації. При цьому документи будуть спрощеної форми – на одній сторінці заява, на другій – декларація. Павло Розенко пообіцяв, що вже у квітні кожне домогосподарство одночасно з рахунком для оплати енергоносіїв отримає спрощені форми цих документів. Бланки для них мають виготовити підприємства, що надають послуги з газопостачання, електропостачання та централізованого опалення, і забезпечити доставку їх до споживачів.

Планується внести зміни й до порядку призначення субсидій. Зокрема скасують усі обмеження щодо майнового стану осіб, які звертаються за допомогою, наприклад, вимоги щодо наявності у власності декількох житлових приміщень чи автомобілів. Підхід буде індивідуальним, оскільки людина, яка отримує субсидію, наприклад за невеличке житло, може отримати ще одне житло у спадщину, і через це залишитися без допомоги. Така ж ситуація з автомобілями, які зрештою можуть бути елементом власного бізнесу.

Ще одне нововведення, яке презентував міністр, стосується безробітних. Якщо раніше, щоб отримати субсидію, треба було обов’язково стояти на обліку в центрі зайнятості, то нині безробітні можуть просто здати свої декларації з відсутністю доходів і отримати право на допомогу. Знімається також критерій, згідно з яким здійснення покупки товарів, робіт та послуг на суму понад десять прожиткових мінімумів не давало права на субсидію. Таким чином, навіть оплата медичних послуг (наприклад, операції) чи навчання дитини на суму понад 10 тис. грн ставали перешкодою на шляху до отримання субсидії. Ці критерії також запропоновано скасувати. Крім того, Мінсоцполітики пропонує ухвалити рішення, щоб субсидії надавалися не на півроку, а на рік.

Також пропонується призначати житлові субсидії за попередній календарний рік без урахування сплачених податків. Це дуже важливо для працюючих у легальній економіці родин, коли на руки людина отримує не нараховану на підприємстві зарплату, а менше на 15 %, як мінімум, через зняття податку на доходи фізичних осіб. Разом з лібералізацією декларацій пропонується посилювати відповідальність заявника за надані неправдиві відомості. У разі, якщо подані відверто неповні та недостовірні відомості, заявник буде зобов’язаний повернути надмірно перераховану виплачену суму субсидій в наступний період у подвійному розмірі. Для 1 млн родин, які сьогодні отримують субсидії, перерахунок буде здійснено автоматично. У змінах до положення хочуть ввести норму про те, що будуть мати право на отримання субсидії особи, які орендують житло.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що таким чином Кабінет Міністрів дає тим, хто потребує соціальної підтримки через субсидії, простий і зрозумілий інструмент, підкріплений фінансовим ресурсом. Він також переконаний, що нові підходи до надання субсидій є ідеологічною новацією. «Тому наша філософія: перше – спрощена система; друге – безконтактність; і третє – довіра один до одного. 24 млрд загалом є в бюджеті, 12,5 млрд ми додаємо зараз при внесенні змін. Якщо треба буде більше, знайдемо більше, тому що це ключова функція держави – захищати малозабезпечених людей і давати можливість для того, щоб кількість малозабезпечених зменшувалась. А це можна буде зробити, коли ми і надалі будемо рухатись по шляху змін, проведення реформ в країні і отримання відповідної інвестиційної і фінансової допомоги», – констатував глава уряду.

Хто винен

Причиною різкого підвищення цін на енергоносії більшість пересічних споживачів схильні вважати вимоги Міжнародного валютного фонду, який розпочав з Україною співпрацю за новою програмою. Про це підписаний відповідний Меморандум, положення якого наша держава зобов’язана виконувати, інакше не отримає обіцяних грошей. Але чи насправді МВФ штовхає людей у прірву бідності?

На засіданні уряду, де розглядали нову систему надання субсидій, Арсеній Яценюк стверджував: «Я вкотре хотів би наголосити, що у нас немає реформ, які потрібні МВФ, тому що МВФ нічого не потрібно в Україні. Це Україні потрібні реформи, і Україні потрібні зміни. Саме тому робота, проведена урядом і парламентом, є проводженням річної співпраці з нашими зовнішніми партнерами, які зараз дають Україні можливість отримати хоч якийсь додатковий ресурс, щоб економіка могла розвиватись, а економічна ситуація підтримувалась на тому рівні, який сьогодні є, і ми поступово, покроково виходили на економічну стабілізацію».

Певною мірою це звучить раціонально, адже в меморандумах МВФ ніколи не йшлося про підняття пенсійного віку або тарифів на газ. МВФ дає Україні гроші, а натомість, як кожен позичальник, хоче мати гарантії, що кошти будуть повернуті. Саме тому в меморандумах з поважною міжнародною фінансовою інституцією якраз український уряд прописує джерела наповнення бюджету. Заступник голови парламентської фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв в одній з телепередач пояснював: «Найчастіше з МВФ роблять страшилку. Кажуть, що МВФ сказав, що робити – от і все. Але подивіться всі меморандуми попередніх років, які підписувалися з МВФ. Тільки я їх пам’ятаю шість. І ніде ви там не знайдете вимог про підвищення пенсійного віку. Скрізь сказано: збалансуйте бюджет Пенсійного фонду. І думайте, як це зробити. Ніде не сказано, що ви повинні підняти тарифи на стільки-то на нафту, газ. Там сказано: збалансуйте бюджет НАК «Нафтогаз».

Реалії

Водночас в аналітичному звіті Національного банку України стверджується, що рівень соціального захисту населення в Україні в 2014 році погіршився. Про це свідчить зниження співвідношення розміру мінімальної заробітної плати і середньої заробітної плати на одного штатного працівника (індекс Кейтца) до кінця року до 30,4 % з 33,7 % роком раніше.

Основними причинами такого різкого падіння тут називають незмінні соціальні стандарти (зокрема мінімальну заробітну плату 1 218 грн) на тлі зростання середньої заробітної плати. Індекс Кейтца в країнах Західної Європи використовують як один з показників ефективності подолання бідності. Рекомендоване значення цього показника Міжнародною організацією праці становить 50 %,
Європейським Союзом – 60 %.