№3(14)(2013)

Остання декада березня 2013 року у діяльності парламенту позначена першим ювілеєм – минуло100 днів Верховної Ради-VІІ. Підбиваючи підсумки цього маленького свята, можна констатувати, що у сесійній залі депутати пропрацювали аж вісім днів і ухвалили
10 законів. При цьому двічі надовго блокували трибуну і шість разів побилися.
Проте є й позитив. Народні обранці почали регулярніше з’являтися у сесійній залі, виконуючи свій конституційний обов’язок, і практично перестали голосувати чужими картками.

Блокували через Власенка
У вівторок, 5 березня, засідання Верховної Ради не розпочалося. Опозиційні фракції в черговий раз заблокували трибуну. Причина – звинувачення Володимира Макеєнка у фальсифікації рішення Регламентного комітету, на підставі якого Голова Верховної Ради Володимир Рибак звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про позбавлення народного депутата з фракції «Батьківщина» Сергія Власенка депутатських повноважень через те, що той суміщав депутатський мандат з адвокатською діяльністю. Сам фігурант скандалу запевняє, що вже чотири роки виступає як громадський захисник і не займається адвокатурою.
Народний депутат від «Батьківщини» В’ячеслав Кутовий приніс до сесійної зали Верховної Ради картонну фігуру Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. «Регіонал» Ярослав Сухий сказав, що не вважає це креативом: «Таку картонну фігуру я особисто сприйняв як взірець примітивного чорноротого зубо­скальства. Це відсутність думки, серйозних підходів до законо­творчої роботи. Це не гумор».
Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк повідомив, що під час консультацій у Голови Верховної Ради домовленостей не досягнуто. Володимир Рибак не буде відкликати позов. Яценюк зазначив, що намагався переконати Рибака, що «депутатів не можна здавати, як склотару». Водночас заявив, що серед обранців від фракції Партії регіонів є 37 сумісників, і повідомив, що звернеться до Європейського суду з прав людини, якщо нардепа від його фракції Сергія Власенка позбавлять депутатського мандата.
Колега Арсенія Яценюка Микола Княжицький звернувся з проханням до Володимира Рибака та Голови Регламентного комітету Володимира Макеєнка подати до суду подання про позбавлення повноважень 11 депутатів з Партії регіонів. Причиною цьому він назвав поєднання цими нардепами роботи у ВР з веденням приватного бізнесу. «У нас же немає вибіркового правосуддя! Та й ці депутати не просто десь там адвокатське посвідчення забули, а конкретно й офіційно бізнесом займаються», – наголосив Княжицький.
Лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що приблизно 20 депутатів нинішньої Верховної Ради є не тільки громадянами України, а й інших країн. За словами головного «свободівця», його фракція ще на минулій сесії подала запит до СБУ, на підставі якого цих депутатів мали б позбавити повноважень. Тягнибок наголосив, що повноважень мають бути позбавлені усі депутати-сумісники. «Не можна вибірково тикати пальцями на неугодних», – додав він.
Голова фракції «УДАР» Віталій Кличко повідомив журналістам про вимогу поінформувати депутатів Президентом України про результати його візиту до Москви. «Для чого Президент літав у Москву, і які можуть бути наслідки таких переговорів для нас, українців, чи не перекреслює візит до Москви підсумки саміту Україна – ЄС та європейських прагнень України, оскільки ми задекларували чіткий напрямок розвитку України – це європейський напрямок. І в двох напрямках ми рухатись однозначно не можемо», – зазначив Кличко. Він наголосив, що Президент повинен щорічно виступати у Верховній Раді та роз’яснювати своє бачення і дії у внутрішній і зовнішній політиці.
Десь через годину члени фракції Партії регіонів потихеньку почали залишати сесійну залу ВР. За ними підтягнулися й комуністи. Представники інших політичних сил частково залишилися. Голова «регіоналів» Олександр Єфремов сказав, що не знає, чи почне парламент роботу. «Представники фракції Партії регіонів працюватимуть у комітетах, а де працюватиме опозиція, я не знаю», – зазначив він. Парламентарій також зауважив, що домовленості про проведення будь-яких переговорів не було досягнуто.
Віце-спікер Руслан Кошулинський зізнався, що невідомо, коли продовжаться перемовини у спікера Володимира Рибака щодо розблокування роботи. «Усе залежатиме від того, як розгортатимуться події після рішення суду по Власенку. Тоді ми вже будемо дивитися», – зауважив «свободівець». Депутат упевнений, що влада хотіла перевірити, чи забояться опозиційні фракції порушувати питання щодо сумісників. Такої ж думки дотримується Віталій Кличко. «Депутатів намагаються залякати. Те, що сьогодні відбувається з Власенком – не тільки небезпечний прецедент і попередження всім депутатам. Це означає небезпечну річ: суспільство втрачає всякий вплив на владу», – підкреслив голова фракції «УДАР».
Представники Партії регіонів заявили про наміри ухвалити закон про відповідальність депутатів парламенту за блокування роботи Ради. Тим часом Вищий апеляційний суд ухвалив рішення про позбавлення депутатського мандата Андрія Веревського з Партії регіонів. Арсеній Яценюк повідомив, що, блокуючи парламент, опозиціонери, окрім іншого, мають на меті не допустити виступу спікера з формальним повідомленням про позбавлення Сергія Власенка депутатського мандата.
Занепокоєння ситуацією з позбавлення мандатів українських депутатів висловили в ЄС. Зокрема, оприлюденено заяву Верховного представника ЄС з зовнішньої політики Кетрін Ештон та єврокомісара Штефана Фюле. Так, вони «закликають українську владу вирішити цю проблему таким чином, щоб не створювати враження неправильного використання судової системи для політичних цілей». Представники ЄС також наголосили на тому, що остаточний склад українського парламенту повинен відображати «справжню волю українських виборців». Стурбованість справою Власенка висловив Держдепартамент США.
У середу, 6 березня, блокування трибуни і президії ВР продовжилося. Свої позиції депутати з фракцій «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» зайняли зранку. Над президією народні обранці розвісили плакат «Стоп диктатурі». У четвер, 7 березня, опозиція продовжила блокувати трибуну Верховної Ради. Віталій Кличко та лідери інших опозиційних фракцій пішли до Голови Верховної Ради Володимира Рибака вимагати, щоб той зробив усе від нього залежне і викликав до парламенту Президента Віктора Януковича. Спікер не став сприяти їхній вимозі. Про це Віталій Кличко повідомив журналістам: «Рибак відмовився підтримати нашу ініціативу і викликати Президента до парламенту. Влада не налаштована на діалог з опозицією і суспільством та уникає відповідальності за те, що відбувається в країні».

Потім задумалися
Голова Верховної Ради Володимир Рибак припустив, що парламент запрацює 19 березня. Таку ж думку висловив народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець. «Я не виключаю такого випадку, але за умови певних гарантій з боку провладної більшості. Оскільки блокування парламенту носить політичний характер, то і його розблокування також може мати політичний характер, коли йдеться про певні речі, пов’язані з дотриманням закону і дотриманням прав київської громади провести вибори Київради і київського міського голови», – заявив він.
У коментарі «Тижню» Олександр Бригинець зауважив, що у випадку відсутності компромісу між опозицією і більшістю парламент не розблокують навіть для прийняття одного рішення. «Якщо такого консенсусу не буде, то, думаю, нинішня Київрада хоч і незаконно, але переживе нинішній парламент. Ми цілком готові блокувати парламент до його розпуску, якщо цей парламент не виявить ознак життя», – зазначив депутат.
Знову поповзли чутки про розпуск парламенту. Лідер фракції партії «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що парламент більше не запрацює і найкращим виходом із ситуації були б дочасні парламентські та президентські вибори. Його однопартієць, віце-спікер Руслан Кошулинський підтримав цю позицію: «Думаю, що в такому складі він не запрацює. Методи політичного залякування, відмова від жодних компромісів з опозицією створили обставини, через які парламент не може працювати». Кошулинський також висловив переконання, що дострокові вибори значно збільшать кількість опозиційних депутатів, бо депутати з більшості прийшли у парламент з метою «збагачувати свій власний бізнес, отримувати прибутки, а опозиція примушує їх ходити на роботу, особисто голосувати».
Протилежну думку висловив перший заступник Голови Верховної Ради, представник Комуністичної партії Ігор Калетник. «Опозиційні депутати, яких нині в парламенті 177 і які нині в меншості, намагаються диктувати свої умови шляхом ультиматумів і шантажу. Дострокове припинення повноважень нинішньої Верховної Ради – це бажаний для них сценарій, який передбачає подальший хаос і створення напруги в суспільстві... Я впевнений, що розпуску Верховної Ради не буде», – цитує Калетника прес-служба Ради. Крім того, на його думку, останні наміри опозиції піднімати народне повстання, організувати всеукраїнські акції протесту не знайдуть підтримки в українців. Перший віце-спікер вважає такі ініціативи опозиції лише невдалими спробами піару напередодні майбутніх президентських виборів.

На брифінгу 18 березня Голова ВР Володимир Рибак повідомив, що парламент таки запрацює. За його словами, за домовленістю з усіма фракціями буде створена тимчасова слідча комісія, яка розгляне ситуацію в п’яти округах щодо порушень закону про вибори, а також позбавлення Власенка мандата народного депутата. «Ми визначилися з усіх питань, погодили їх. Тож я не бачу проблем, щоб блокувати, не виконувати свої обов’язки і не працювати»,– резюмував Голова ВР.

Почали працювати… з пере–боями
Дійсно, зранку 19 березня «ніщо не віщувало» блокування. Народні депутати готувалися до пленарного засідання, трибуна парламенту не зайнята. Присягу народного депутата склали Роман Стаднійчук та Олександр Козуб, яких ЦВК призначила замість позбавлених мандата Сергія Власенка та Андрія Веревського. Стаднійчук був включений до фракції «Батьківщини», а Козуб – до фракції Партії регіонів. Голова парламенту зачитав заяву про входження позафракційного депутата Івана Мирного до складу фракції Партії регіонів.
Опозиція запропонувала першим розглянути питання призначення виборів міського голови в Києві. Голова фракції «УДАР» Віталій Кличко заявив: «У порядку денному стоїть призначення виборів у місті Києві. Ми пропонуємо його розглянути першим». Він також запропонував внести зміни до закону про місцеві вибори, щоб «прикрити» основні механізми фальсифікації, і додав, що в п’ятницю чекають звіту уряду Азарова.
Проте незадовго після цього у сесійному залі почалася бійка депутатів, а згодом – блокування трибуни. На цей раз причиною конфлікту стало мовне питання. Опозиції не сподобався російськомовний виступ Олександра Єфремова, а той, у свою чергу, назвав «свободівців» «неофашистами». Володимир Рибак одразу оголосив перерву в засіданні, а депутат від Партії регіонів Ганна Герман розцінила подію, як спланований «Свободою» сценарій на знищення парламентаризму в Україні, підкресливши, що це її особиста позиція. Депутат від «Батьківщини» Сергій Пашинський натомість підкреслив, що глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов свідомо пішов на провокацію для того, щоб зірвати роботу Верховної Ради, оскільки «регіонали» не хочуть голосувати за вибори в Києві.
Після перерви почав виступати лідер комуністів Петро Симоненко. Знову російською мовою. У відповідь опозиційна частина залу почала скандувати «українська» та перебивати його вигуками та свистом. Після цього на трибуну вийшов Арсеній Яценюк і запропонував: «Я звертаюся до комуністів і Партії регіонів, у вас все одно тексти на папірцях написані, але ми згодні перекласти їх з російської на українську».
Черговий шквал емоцій викликало голосування депутатів чужими картками. Після «гарячих» перемовин, декількох голосувань і сутичок повідомили про створення групи спостерігачів з контролю за індивідуальним голосуванням народних депутатів. Координацію такої робочої групи покладено на народних депутатів Андрія Шевченка, Михайла Хміля та Максима Бурбака. Андрій Шевченко також звернувся до журналістів із проханням долучитися до цього процесу: «Сьогодні в об’єктивах ваших камер твориться історія України. Відстоїмо персональне голосування – відстоїмо парламентаризм і, Дасть Бог, почнемо наводити порядок в Україні».
Ще одним суперечливим питанням, де парламентарії ніяк не могли знайти спільних точок дотику, виявилося питання призначення виборів столичного голови. Арсеній Яценюк просив «розпочати з питання про проведення виборів Київського міського голови та Київської міської ради, а потім голосувати інші постанови, тому що конституційні терміни – це 2 червня, і ми не маємо права з цим зволікати». Між тим 48 депутатів звернулись до КС з проханням розтлумачити законність виборів у Києві 2 червня. Проте до побажань опозиції не дуже прислухалися і призначили розгляд питання на 20 березня.
Цього дня засідання Верховної Ради, на якому зареєструвалися 392 депутати, знову почалося з «мовного конфлікту». Першою з трибуни виступила народний депутат від фракції Партії регіонів Інна Богословська. Свій виступ «регіоналка» показово почала українською мовою, але потім перейшла на російську. Її виступ заглушили опозиційні нардепи, які почали скандувати: «Українська!» Депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець припустив, що таким чином влада намагається затягнути ухвалення незручних для неї питань, зокрема призначення дати виборів мера Києва.

Потім одні одним на зло відмовлялися голосувати. Опозиція не хотіла продовжувати голосування про призначення місцевих виборів через відмову фракції Партії регіонів проголосувати за призначення позачергових виборів мера міста Василькова Київської області. Після цього парламент не зміг призначити позачергові вибори в Алчевську Луганської області. Тільки наступного дня вдалося ухвалити постанову по Василькову, завершити розгляд 117 постанов щодо призначення позачергових місцевих виборів, проголосувати за призначення позачергових місцевих виборів міських голів Алчевська та Ялти. Також позачергові місцеві вибори було призначено у 44 сільських радах.
Після складних дискусій при розгляді питання Верховна Рада також ухвалила за основу проект постанови «Про призначення чергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови». За це рішення проголосували 293 із 365 депутатів, зареєстрованих в сесійній залі. Не голосувала у повному складі фракція КПУ. Проект постанови підтримали 146 народних депутатів від Партії регіонів, 73 – із фракції «Батьківщина», 33 – із фракції «УДАРу», 32 – від ВО «Свобода» та 9 позафракційних. Документом передбачено призначити чергові вибори депутатів Київради та мера столиці на 2 червня 2013 року. Також депутати вирішили удвічі скоротити термін підготовки проекту постанови до другого читання.
Перед голосуванням лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вкотре зазначив, що фракція ПР голосуватиме за ухвалення в цілому даної постанови лише після того, як Конституційний Суд оприлюднить своє рішення за поданням 48 народних депутатів щодо термінів проведення виборів у столиці. За його словами, якщо КС встигне надати свої пояснення до того часу, коли проект буде підготовлений до другого читання, «ми будемо голосувати за рішенням КС, а якщо ні, то будемо чекати рішення». Водночас народний депутат Петро Порошенко (позафракційний) наголосив, що у проекті постанови немає жодного слова про необхідність рішення Конституційного Суду України з даного питання.
У п’ятницю, 22 березня, до Верховної Ради на годину запитань до уряду запросили весь склад Кабінету Міністрів. Представники опозиційних фракцій зустріли членів уряду на чолі з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим вигуками «Ганьба!», а фракція Партії регіонів – оплесками. Рибак повідомив, що керівники фракцій не визначилися щодо теми години запитань до уряду. За його словами, більшість запитань належить до компетенції Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства фінансів.
Відповідали на запитання депутатських фракцій та народних депутатів міністр соціальної політики Наталія Королевська, міністр охорони здоров’я
Раїса Богатирьова і перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, який поінформував про структурні зміни при використанні бюджетних коштів, які відбуваються на місцевому рівні, відповів на запитання, що стосувалися боргової політики держави тощо. У дискусії також взяли учать Прем’єр-міністр Микола Азаров, Віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко, міністр освіти і науки Дмитро Табачник, міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

Микола Азаров також повідомив, що уряд розробив програму активізації економіки країни і затвердив на своєму засіданні. Ця програма повинна забезпечити зростання економіки України. Народні депутати зауважували, що вони хотіли почути під час години запитань до уряду від міністрів конкретні відповіді на ті запитання, які їх цікавлять, а не «звіти про виконану роботу».
Народні депутати працюватимуть з виборцями 25-29 березня. Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 2 квітня 2013 року.