№3(14)(2013)

Представники провідних вітчизняних та іноземних аудиторських компаній,
Спілки аудиторів України, Міністерства фінансів, відомі науковці-економісти взяли участь
у круглому столі з обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін
до положень ІІІ розділу Податкового кодексу. Захід відбувся в Академії фінансового
управління 14 березня 2013 року.

Керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора НДФІ з наукової роботи Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська у вітальному слові наголосила на важливості обговорення законопроекту в колі аудиторів. Вона нагадала, що в 2010 році, коли велася робота над ІІІ розділом Податкового кодексу України, багато опонентів говорили про те, щоб залишити валові доходи та витрати і нічого не змінювати в цій сфері.
Тоді потрібно було доводити, що правила бухгалтерського обліку варто покласти в основу податкового законодавства. Нині, наголосила Людмила Ловінська, такої дискусії немає, оскільки всі розуміють, що запропоновані зміни – це великий крок у сфері реформування податкового законодавства, який базується на світовій практиці. «Ми сьогодні повинні знайти кращий варіант, як, користуючись методологією бухобліку, оптимально визначити об’єкт оподаткування прибутку», – резюмувала Людмила Ловінська.
Віце-президент Спілки аудиторів України Михайло Крапивко схвально розцінив перехід на обчислення податку від бази фінансової звітності. Він наголосив, що це корисно з точки зору гармонізації бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності, і висловив переконання, що така конструкція може допомогти повернути важливість правильного ведення бухобліку і головне – дотримання стандартів. Проте зауважив, що при впровадженні нового законодавства виникає низка питань. Наприклад, чи потрібно, аби фінансова звітність, на підставі якої визначається розмір податків, була перевірена аудитом, чи достатньо структурований закон, чи детально пропрацьовано питання термінології. «Я розумію, що закон спочатку писався не для бухгалтерів, а для менеджерів, але якщо ми переходимо на бухгалтерські принципи, то можна все-таки спробувати використовувати професійну мову», – зауважив Михайло Крапивко.

Підтримуючи дискусію, директор аудиторської фірми «Ів Інтербіланц Аудит» Михайло Кондратьєв висловив думку, що згаданий законопроект, скоріше, написаний не для менеджерів, а для держави, оскільки він спрямований винятково на збільшення бази оподаткування, що відповідно зменшує втрати бюджету. Закон заміщає методичні рекомендації Міністерства фінансів України щодо застосування податкових різниць, що залишилися на рівні проекту. Директор аудиторської фірми запропонував залишити законодавство без змін, оскільки, на його думку, воно є достатньо ліберальним, клієнто-орієнтованим і набагато більш бізнес-орієнтованим, ніж в ЄС. «Проблема не в законі, а в адмініструванні», – підсумував Михайло Кондратьєв.

Член Ради ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна звернула увагу присутніх, що, відповідно до положень Податкового кодексу України, нові правила починаються з 2013 року. Проте, на її думку, законопроект, який регулює це питання, «настільки сирий», що виникають занепокоєння, що до кінця першого кварталу це буде неякісний документ. У цьому випадку Тетяна Зацерковна запропонувала відтермінувати звітність за новим порядком для того, щоб підготувати «якісно новий» документ, за яким би працювали у майбутньому. Вона також порушила питання про те, чи потрібно проводити аудит всієї фінансової звітності. «Якщо так, то тоді ми повинні розуміти, що аудит – це не суцільна перевірка. Наскільки буде відповідальність аудитора за ту фінансову звітність, якщо потім державні чиновники поставлять солідарну відповідальність аудитора та суб’єкта господарювання за ці показники?» – зауважила Тетяна Зацерковна.
Вона також торкнулася питання ведення бухгалтерського обліку, оскільки зараз пішов процес переходу на МСФЗ, і багато підприємств вже користуються новими підходами. Згідно з ними, потрібно відображати операцію в момент її здійснення, а не тоді, коли оформлений документ щодо цієї операції. Якщо чітко дотримуватися положень МСФЗ, то можуть виявитися моменти, що оподатковуваний прибуток відповідно до норм МСФЗ один, а податківець, який здійснює перевірку, побачить, що документ, виявляється, в іншому періоді. Тоді виникає колізія – або робити так, як хоче податківець, або так, як вимагають стандарти. Тетяна Зацерковна запропонувала звернути особливу увагу на цей нюанс, щоб чіткіше прописати його на законодавчому рівні.

Директор аудиторської фірми «Блискор» Тетяна Шпаковська як аудитор з 20-літнім стажем висловила готовність увійти в групу з доопрацювання законопроекту, оскільки бачить у ньому деякі недолугі моменти. Вона, зокрема, звернула увагу на податкові різниці за окремими операціями, підкреслила, що дуже багато положень перетягнені зі старого закону. Директор аудиторської фірми «Аудит-АСК» Олександр Кузуб закликав аудиторську спільноту «говорити однією професійною мовою». «Давайте слово «податкові різниці» розуміти однаково, хоча б за стандартами. Тим більше що тут уже згадували міжнародні стандарти, за якими податкові різниці – це різниці між оцінкою за стандартами обліку мінус оцінка за податковим законодавством. І міжнародний стандарт 12, і наш ПСБО 17 вимагають і допускають балансовий метод обліку. Тоді чому б нам в податковому законодавстві не застосовувати підхід, який закладений в самих стандартах?» – запитав Олександр Кузуб, додавши, що у такому викладі положень документа бухгалтер-професіонал не може зрозуміти, що це не ті бухгалтерські різниці, а введення поняття тимчасових різниць збиває з системи координат. Він також додав, що «ідея використовувати прибуток до оподаткування підвищить рейтинг використання бухгалтерського обліку, його ефективність та популяризацію».
Директор з контролю якості аудиторської фірми «УПК-Аудит ЛТД» Олександр Медведєв звернув увагу на складну термінологію документа та підтримав ідею коригування фінансового результату на податкові різниці. Зауважив, що Концепцію змін до положень ІІІ розділу Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць потрібно було розглядати раніше, а зараз слушним є обговорення самого документа проекту Закону. Його позицію підтримала Наталія Василенко з Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, яка також звернула увагу на важкість викладу тексту законопроекту та неоднозначність трактування окремих його статей. Вона запропонувала у деяких випадках спростити формулювання.
Водночас Наталія Василенко звернула увагу на те, що проведена дуже велика робота. «Написати проект – досить складно, а критикувати його однозначно легше, ніж писати», – зауважила вона. Як практик і фахівець з МСФЗ, Наталія Василенко звернула увагу на те, що є підприємства, які застосовують національні положення, стандарти, а є такі, що працюють з використанням міжнародних стандартів. Є й ті, які мають право вибору – застосовувати або національні, або міжнародні норми. Тому від того, які стандарти будуть використовуватися, певною мірою залежатиме фінансовий результат.

Наталія Василенко вважає, що різниць між національними та міжнародними стандартами не дуже багато, але через те, що неправильно, не до кінця застосовують національні стандарти, бо спонтанно притягують їх до податкового обліку, не нараховують, відповідно, резерви для того, щоб потім простіше було порахувати результат. Представник УАСБА підкреслила, що фактично від того залежатиме, який буде фінансовий результат, і запропонувала прийняти всі принципи міжнародних або національних стандартів за основу, при цьому визначитися остаточно, щоб потім не повертатися до теми.
Віце-президент Ради незалежних бухгалтерів і аудиторів Олександр Малишкін наголосив на проведенні більш відкритого обговорення цього питання бухгалтерською спільнотою, хоча б серед професійних бухгалтерських організацій, аби почути думку тих, кому доведеться працювати саме з цим механізмом. Він підкреслив, що є і прихильники, і противники такого механізму, а сам зайняв позицію, що потрібно дати платнику податку право обирати, яким способом він обраховує декларацію.

Олександр Малишкін озвучив питання, яке хвилює бухгалтерів-практиків. Це – проблеми з малими та середніми підприємствами, адже міжнародна практика свідчить, що такі складні механізми обчислення податкових різниць – це справа корпорацій. І податок на прибуток більше стосується прибутку корпорацій. А за нашим законодавством всі підприємства – малі та середні – повинні сплачувати цей податок. З цього приводу Олександр Малишкін запропонував записати в новому законі норму про те, що від цього податку звільняються за відповідними критеріями малі та середні підприємства, що б також заспокоїло ситуацію.
Підсумовуючи результати засідання, Людмила Ловінська пояснила, що закон написаний не для бухгалтерів, а для всіх платників податків, а робота над законопроектом щодо внесення змін до положень ІІІ розділу Податкового кодексу України здійснюється відповідно до Програми Президента. Вона запропонувала охочим попрацювати над законопроектом в складі робочої групи, аби удосконалити та чіткіше виписати окремі його положення.
Учасники круглого столу ухвалили резолюцію, до якої увійшли конкретні пропозиції, обговорені в ході засідання. Зокрема, підтримана ідея визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, щодо удосконалення структури проекту закону з формуванням розділів про загальні підходи, галузеві особливості оподаткування та оподаткування операцій особливого типу. Запропоновано також доопрацювати термінологію, використану в законопроекті, з метою її уніфікації зі стандартами бухгалтерського обліку та нормативно-правовим полем із забезпечення господарської діяльності в Україні.

Підтримана пропозиція про запровадження змін щодо визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, яке слід здійснювати з дотриманням чинних положень Податкового кодексу України, зокрема, «…зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила…».