№7-8(42-43)(2015)

Липневе пленарне засідання народні обранці розпочали на тлі вражень від блокування трибуни представниками Радикальної партії та «Батьківщини», яке відбулося напередодні. Основною їхньою вимогою був негайний розгляд законопроектів щодо скасування запровадження касових апаратів для всіх без винятку підприємців.

З самого початку роботи депутати «для розминки» ратифікували кілька міжнародних угод. Серед них: Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, Меморандум у рамках програми НАТО «Партнерство заради миру», Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Румунії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, Угода про порядок перетину українсько-білоруського державного кордону жителями Рокитнівського району Рівненської області України і Столинського району Брестської області Республіки Білорусь. 

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів)» № 1088 доповіла голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона зазначила, що цей законопроект на 90 % – ліберальні норми, що стосуватимуться не лише підприємців другої та третьої груп, а взагалі всіх, які застосовують касові апарати, і назвала це «значним проривом щодо фіскального навантаження». Депутати розглянули поправки і 248 голосами прийняли документ у цілому.

Рада також звільнила від призову на військову службу під час мобілізації студентів денної форми навчання та викладачів вишів, а ще аспірантів і докторантів денної форми навчання, наукових і науково-педагогічних працівників, які мають вчене звання та/або науковий ступінь і працюють у ВНЗ, наукових установах та в організаціях за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Наступний пленарний день обіцяв бути не менш цікавим. Обранці запланували розглянути у другому читанні законопроект про місцеві вибори, який передбачає введення пропорційної системи з преференціями, а також законопроект, який зобов’язує телерадіокомпанії публікувати на своїх сайтах інформацію про кінцевих власників, проекти, якими передбачено створення Національної поліції, муніципальної варти та Державного бюро розслідувань. У порядку денному також значилися кадрові питання, проект закону «Про Рахункову палату» та інші важливі для функціонування держави документи.

Проте одразу після відкриття засідання перший віце-спікер Андрій Парубій оголосив перерву у зв’язку з тим, що керівники фракцій вирішили ще трохи порадитися щодо питань порядку денного. Після погодження суперечливих моментів Рада нарешті запрацювала і одним з перших рішень стала відставка міністра екології Ігоря Шевченка та призначення головою СБУ Василя Грицака. Депутати ухвалили нову редакцію Закону про Рахункову палату, внесену Президентом, попередньо скасувавши постанову про відправлення документа на повторне друге читання. До повноважень Рахункової палати відтепер належить здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо надходжень до держбюджету податків, зборів та інших доходів; використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності парламенту, Президента, Кабінету Міністрів та інших органів, визначених Конституцією, а також використання коштів держбюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення операцій щодо внутрішніх і зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу; виконання державних цільових програм тощо.

Далі Верховна Рада з двох спроб не змогла проголосувати зміни до Закону про прокуратуру. «Проти» виступили фракції «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляшка. Голова фракції БПП Юрій Луценко звинуватив ці фракції в антидержавній позиції: «Ви зараз аплодуєте тому, що лишилася радянська ГПУ. Чекайте радянських наслідків». На вимогу фракцій «Народний фронт» і БПП у парламенті було оголошено перерву. Після цього депутати ухвалили Закон про створення Національної поліції і тоді повернулися до розгляду законопроекту про прокуратуру. Запропонували прий­няти його у другому читанні та в цілому. Пропозицію не підтримали. Оголосили чергову перерву.

Після перерви до присутніх звернувся заступник Генерального прокурора Давид Сакварелідзе, який закликав прийняти Закон про прокуратуру, але з вилученням норм щодо призначення антикорупційного прокурора. З такими правками голосування виявилося результативним. На знак протесту щодо прийняття цього закону представники фракцій Радикальної партії і «Самопомочі» залишили сесійну залу. Олег Ляшко емоційно заявив: «Те, що зараз відбулося, – це профанація боротьби з корупцією. Реальної боротьби з корупцією не було і немає. Це ручне управління антикорупційним прокурором».

Народні депутати ухвалили урядовий Закон про органи внутрішніх справ, який передбачає реформування Міністерства внутрішніх справ. Окрім цього, з другої спроби ухвалили в третьому читанні та в цілому законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Після голосування, яке відбулося о 21.13, спікер оголосив вечірнє засідання закритим.

У традиційний п’ятничний день мали заслухати урядовців та виступ президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. Але з самого ранку парламентарії обговорювали відставку Юрія Луценка з посади голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» та розбиралися, за що вони проголосували «під завісу» на вчорашньому засіданні. Деякі нардепи запевняли, що не знали, за що голосують.

Депутати від фракції «Батьків­щина» Альона Шкрум та Ігор Луценко, представники БПП Олександр Черненко та Олег Мусій заявили про відкликання голосів за законопроект № 1558-1. Обранці від кількох фракцій коаліції пообіцяли звернутися до Голови ВР із закликом не підписувати цей закон, а в разі необхідності – і до Президента із проханням накласти вето. Депутат від БПП Олексій Мушак зазначив, що для виконання проголосованого напередодні закону з держбюджету необхідно витратити 95 млрд грн, що на 5 млрд більше від запланованих на нинішній рік видатків у сфері оборони і безпеки.

Згодом на сайті Верховної Ради на сторінці з результатами голосування за цей закон з’явилися позначки, які засвідчили про відкликання голосів. Зокрема, такий намір виявили нардепи від БПП Оксана Юринець, Василь Яніцький, Андрій Антонищак, Олександр Черненко, Тарас Кутовий, від «Батьківщини» – Альона Шкрум. А двоє – «свободівець» Сергій Рудик та представник партії «Відродження» Олег Кулініч – навпаки, попросили зарахувати їх голоси «за». Проте перший заступник голови Комітету з питань регламенту та організації роботи парламенту Павло Пинзеник пояснив, що це нічого не означає, оскільки не існує процедури відкликання голосів, а для скасування скандального законопроекту потрібна відповідна постанова парламенту.

Наступне пленарне засідання, яке відбулося 14 липня, розпочалося з «розбору польотів» щодо подій у Мукачевому. Володимир Гройсман зазначив, що це «сколихнуло всю країну, кинуло виклик державі, державності». «Маємо побороти бандитизм, корупцію, контрабанду, все те, що сьогодні є явищем, яке знищує нашу державу. Вважаю, що у даному випадку парламент не може стояти осторонь цього процесу, і сьогодні ми визначимося щодо нашої участі у розслідуванні, аби незалежно ні від чого визначити винних, за якими би гаслами, погонами або званнями, службами, громадськими формуваннями вони не ховалися», – додав він.

Але вже навіть на початку обговорення питання намітилися ознаки конфліктної ситуа­ції. Зокрема, позафракційний Володимир Парасюк намагався перешкодити виступу представника «Відродження» Віктора Бондаря, який звинуватив «Правий сектор» у причетності до конфлікту. Під час виступу Бондаря Парасюк підійшов до трибуни, почав кричати, намагався виключити мікрофон. Володимир Гройсман закликав до дисципліни, депутати розійшлися на робочі місця. Зрештою ухвалили рішення про створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин збройного конфлікту в місті Мукачеве Закарпатської області. ТСК очолив депутат від БПП Микола Паламарчук, представників делегували всі фракції коаліції, Опозиційний блок та депутатські групи «Воля народу» й «Відродження».

Далі депутати ухвалили постанову, що визначає порядок розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції щодо недоторканності нардепів і суддів. Голова Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич під час виступу з трибуни парламенту зазначив, що ухвалена постанова регламентує строки прийняття, опрацювання поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції щодо недоторканності народних депутатів і суддів та час винесення документа до сесійної зали. Законопроектом № 1776 планується скасувати частину першу і третю статті 80 Конституції, відповідно до яких народним депутатам гарантується недоторканність, і вони без згоди Верховної Ради не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані. У документі також прописана схожа норма стосовно суддів.

Потім обранці відмовилися підтримати проекти постанов про скасування раніше прийнятих рішень щодо ухвалення в другому читанні й у цілому законопроектів про Національну поліцію, органи внутрішніх справ і внесення змін до Закону «Про прокуратуру». Як зауважив під час виступу з трибуни парламенту перший заступник голови Комітету з питань регламенту Павло Пинзеник, жодну із зазначених постанов члени його комітету не рекомендували для ухвалення в сесійній залі.

Депутати ухвалили закон щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції. Документом передбачено, що інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників у Єдиному державному реєстрі є відкритою та загальнодоступною. Окрім того, закон регламентує, що для фізичних та юридичних осіб інформація щодо об’єкта нерухомого майна надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України за умови ідентифікації такої особи. Там само можна буде отримати інформацію щодо суб’єкта речового права на нерухоме майно.

Верховна Рада України підтримала урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким пропонується ввести автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху за допомогою технічних засобів з функціями фото і відео. Дійшли згоди і щодо ще одного суперечливого проекту – Закону про місцеві вибори. Ним передбачено обрання депутатів сільських і селищних рад за чинною на сьогодні мажоритарною системою відносної більшості, а депутатів обласних, районних, міських і районних у містах рад – за пропорційною виборчою системою з преференціями. Вибори міських голів міст, де більше 90 тисяч мешканців, відбуватимуться у два тури за мажоритарною системою абсолютної більшості, а там, де виборців менше 90 тисяч, а також сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості.

Депутати також ратифікували фінансову Угоду щодо проекту «Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород» між Україною та Європейським інвестиційним банком та Угоду з ЄІБ за проектом «Основний кредит для малих та середніх підприємств і компаній із середнім рівнем капіталізації», Меморандум про спільні наміри уряду України та уряду Німеччини щодо кредиту на 500 мільйонів євро, Угоду між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Горизонт-2020», Конвенцію між урядами України та Ірландії щодо уникнення подвійного оподаткування. А законопроект «Про Державне бюро розслідувань» вирішили відправити на підготовку до повторного другого читання.

Наступного дня гостями парламенту стали посол США Джеффрі Пайєтт та заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Такої честі народні обранці удостоїлися через запланований на цей день розгляд законопроекту № 2217-а про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади). Спікер Володимир Гройсман, відкривши пленарне засідання, одразу ж оголосив півгодинну перерву на вимогу фракцій БПП, «Батьківщина» і «Самопоміч». Засідання довго не поновлювалося. Зрештою після тривалої наради та зустрічі керівників фракцій з Президентом Петром Порошенком Рада таки приступила до розгляду питання внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Результатом стало направлення законопроекту до Конституційного Суду. Висновок цієї інституції депутати очікують до початку вересня.

Після завершення голосування біля виходу із сесійної зали сталася штовханина між народним депутатом Володимиром Парасюком та головою Державної фіскальної служби Романом Насіровим. Парасюк розповів, що після голосування він підійшов до Насірова запитати, чому той до цього часу не склав депутатський мандат і голосує у парламенті, будучи керівником ДФС. Керівник фракції БПП Юрій Луценко пояснив, що Роман Насіров так вчинив, бо Рада не проголосувала за зняття з нього повноважень.

Далі обранці ухвалили постанову про продовження роботи поточної другої сесії до вересня цього року та підтримали постанову про затвердження календарного плану проведення третьої сесії з вересня 2015 по січень 2016 року, підтримали спільну ініціативу України, Нідерландів, Малайзії, Австралії та Бельгії щодо створення міжнародного трибуналу під егідою ООН для судового переслідування осіб, відповідальних за збитий літак авіакомпанії Malaysian Airlines. Окрім того, ухвалили Закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податку на додану вартість, попередньо вилучивши всі статті щодо відміни пільгового оподаткування податком на додану вартість сільгоспвиробників.

Наприкінці сесійного тижня Володимир Гройсман, відкриваючи ранкове засідання, зазначив, що з початку своєї роботи Верховна Рада нинішнього скликання ухвалила втричі більше законодавчих актів (загалом майже 250), аніж парламент сьомого скликання за аналогічний період. На завершення роботи депутати ухвалили постанову «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році». Згідно з документом, вибори призначені на неділю, 25 жовтня 2015 року.

Депутати також прийняли рішення про виділення 180 млн грн на підручники для шкіл, ухвалили законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо збільшення видатків для потреб оборони і безпеки», яким передбачено збільшення видатків на проведення АТО у сумі 5299,1 млн грн.

З них 5140,4 млн грн витратять на потреби, пов’язані з мобілізацією, а 158,7 млн грн – на харчування.
Після цього Рада тихо розійшлася. Серпень – місяць, сприятливий для відпочинку. Хоча час від часу для громадськості запускалися чутки про скликання позачергового засідання у зв’язку з ситуацією в державі, проте вони підтвердилися лише на кінець місяця.

Несподівано в останній день серпня депутати зібралися, обговорили і 265 голосами ухвалили проект постанови «Про попереднє схвалення проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади» №2217а/П1. Документ приймали на тлі кривавих подій під Верховною Радою у результаті зіткнень представників «Свободи» з силовиками. Від вибуху гранати, яку кинув «свободівець», загинула одна людина і більше сотні поранено.