№3(14)(2013)

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ розділу Податкового кодексу став предметом активного обговорення у бізнес-середовищі. Фахівці Академії фінансового управління спільно зі спеціалістами Міністерства фінансів та активістами Українського союзу промисловців і підприємців 12 березня 2013 року провели круглий стіл з цієї тематики. Учасниками дискусії стали майже 70 представників комерційних структур, бізнес-асоціацій, органів державної влади, міністерств та відомств, наукових установ.

Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров найважливішим моментом зустрічі назвав те, що бізнес може продемонструвати владі свою позицію. Він схвально розцінив ініціативу Міністерства фінансів, яке висловило готовність до діалогу з підприємницьким середовищем. «Ми повинні сформувати єдину позицію, тому бізнес має внести свої виважені та продумані пропозиції й обґрунтувати їх», – заявив Сергій Прохоров, пообіцявши, що для врахування конструктивних міркувань їх буде зібрано та узагальнено, щоб у майбутньому на регуляторному рівні створювати сприятливі умови діяльності для бізнесу.
За словами Сергія Прохорова, внесення змін до Податкового кодексу щодо визначення переліку податкових різниць дасть змогу спростити ведення бізнесу в Україні як вітчизняним підприємствам, так і іноземним інвесторам. «Законопроект, який нині активно обговорюється діловим середовищем, покликаний зменшити розбіжності між бухгалтерським і податковим обліком, зробити порядок максимально прозорим. Його схвалення поліпшить інвестиційну привабливість країни загалом і зробить нашу економіку більш зрозумілою для іноземного інвестора, оскільки ним пропонується дозволити великим корпораціям відносити витрати на гарантійне обслуговування на собівартість, а малому і середньому бізнесу спростить систему ведення обліку і зменшить бухгалтерські навантаження», – сказав перший віце-президент УСПП.
«Нинішня система податкового обліку України передбачає віднесення лише 10% інвестицій на витрати, а решта 90% повинні бути амортизовані впродовж наступних років. Чи буде у такому разі зацікавлений інвестор внести свої інвестиції і відремонтувати українські підприємства, якщо розумітиме, що тільки 10% може покласти на витрати, а решту буде амортизувати протягом наступних років? Тобто це пряма загроза інвестиційній привабливості», – вважає Сергій Прохоров. Саме тому, за його словами, вітчизняні та закордонні інвестори підтримали необхідність внесення змін в податкове законодавство в частині визначення переліку податкових різниць.
Керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук Людмила Ловінська уточнила, що така модель щодо визначення податку на прибуток та переліку податкових різниць фактично була виписана у 2010 році, коли розробляли ІІІ розділ Податкового кодексу, але не сприйнята на той час. Вона ознайомила присутніх зі світовою практикою та підходами до визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток з використанням показників фінансової звітності.

Заступник директора НДФІ розповіла про два варіанти корегування прибутку за фінансовою звітністю, які існують у світі, підкресливши, що особисто вона є прихильником обох варіантів. Однак виходячи з тези, що ми маємо запозичити краще, а не гірше, Людмила Ловінська переконана, що доцільнішим буде запровадження моделі, коли об’єкт оподаткування визначається через корегування фінансового результату на податкові різниці за доходами і витратами. Оскільки в Україні платниками податку на прибуток є не тільки корпорації, для яких у світі при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток ширше застосовується корегування фінансового прибутку на окремо визначені доходи та витрати, а й малий і середній бізнес, то обрали методологію податкових різниць, яка є більш привабливою через простіше адміністрування та більш дешевий варіант визначення податку.

Людмила Ловінська повідомила, що Академія фінансового управління упродовж попереднього року провела серію семінарів по Україні з обговорення механізму податкових різниць та апробацію зазначеного механізму на великих підприємствах. Виявилося, що для кожної конкретної компанії максимальна кількість податкових різниць буде чотири або шість із загальної кількості усіх можливих. Серед завдань, які були поставлені перед колективом розробників законопроекту, вона назвала збереження фіскальної складової, щоб не зменшилися доходи бюджету та збереглися ті домовленості, які існують на нинішній день між владою і бізнесом. На переконання заступника директора НДФІ, переважна більшість податкових різниць – це саме результат домовленості влади і бізнесу.
Менеджер аудиторської компанії BDO LLC Сергій Рогозний подякував розробникам проекту, підкресливши, що проведена велика робота. Це позитивний поступ щодо оподаткування окремих сфер діяльності та операцій. Проте, як і кожна робота, законопроект потребує корегування. При цьому Сергій Рогозний запропонував обговорити кілька моментів. Зокрема, на його думку, необхідно переглянути положення, пов’язані з забороною на включення у валові витрати підприємств витрат на соціальну сферу, стосовно фінансових витрат від позик нерезидентів, порядку відчуження заставного майна, обліку операцій з цінними паперами, нарахування резерву на відпустку. Він запропонував внести зміни до конкретних статей проекту з тим, щоб поліпшити його.
Позицію Сергія Рогозного підтримав Віталій Шеремета з компанії «Делойт енд туш юск», зазначивши, що він як фахівець вважає ідею запровадження податкових різниць доречною. Він звернув увагу присутніх на те, що потрібно також визначитися, за яким стандартом працювати, щоб не було варіацій. «Нині в нас немає податкової консолідації, і це породжує перетікання фінансових ресурсів для цілей оптимізації податкових виплат. Тому, на мій погляд, перед ухваленням цього законопроекту потрібно ухвалити норми про податкову консолідацію», – підкреслив Віталій Шеремета і запропонував для доопрацювання законопроекту зібрати робочу групу, до якої б увійшли як представники бізнес-середовища, так і органів державної влади, зокрема Міністерства фінансів.

Ректор Міжнародної академії фінансів та інвестицій Ігор Подолєв загалом позитивно оцінив законопроект, назвавши роботу дуже корисною і такою, що вселяє впевненість. «Ми хочемо не зруйнувати державну систему взаємовідносин з бізнесом, а зробити її більш стимулюючою», – підкреслив виступаючий. Ігор Подолєв також звернув увагу на необхідність розробки структури реалізації цього закону і створення для цієї мети «компанії однодумців», оскільки на шляху впровадження документа завжди є підзаконні акти, які можуть ненавмисно спотворити суть документа. Він також виступив за розробку чіткого визначення постійних і тимчасових податкових різниць, щоб максимально можливо виключити подвійне трактування цих термінів.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз висловила побажання підприємців відтермінувати норми чинної редакції Податкового кодексу України щодо складання звітності за податковими різницями, якщо цього року не буде ухвалено запропонованого законопроекту. Адже запровадження з початку року податкових різниць нині не забезпечене відповідними механізмами реалізації вимог щодо визначення та обліку таких різниць, їх відображення у складі фінансової звітності. На сьогоднішній день також відсутня методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних різниць, що не дає можливості для виконання відповідних вимог Податкового кодексу України. Вона висловила велику вдячність за те, що проект розглядається разом із підприємцями і вони можуть підключитися до дискусії, аби висловити свою позицію.
У ході обговорення проекту закону учасники дискусії дійшли висновку, що ухвалення відповідного законопроекту суттєво спростить податковий облік, зробить його більш прозорим й обґрунтованим, позитивно вплине на український інвестиційний клімат. Підсумовуючи дискусію, Людмила Ловінська підкреслила, що дуже рада, що нині ідея наближення податкового законодавства до методологічних засад бухгалтерського обліку нарешті перемогла. Вона звернула увагу на ще один аспект у роботі над законопроектом, зокрема на те, що зміни в Податковому кодексі України тягнуть за собою трансформації в іншому законодавстві. Наприклад, потребує суттєвого доопрацювання закон про бухгалтерський облік, про аудиторську діяльність, переклад українською мовою Міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідні підзаконні акти.
Учасники круглого стола дійшли згоди, що проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» потребує доопрацювання. Вони підтримали пропозицію ознайомити з нормами законопроекту якомога більшу кількість представників бізнесу і впродовж кількох тижнів отримати їхні зауваження. Окрім цього, схвально зустрінута пропозиція створити робочу групу, яка б систематизувала висловлювання бізнес-середовища щодо згаданого проекту і врахувала їх у подальшій роботі над документом.