№9-10(44-45)(2015)

Другий Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), який відбувся 8 жовтня 2015 року в столиці, проходив під лозунгом «Україна: з третього світу в перший». Він зібрав відомих зарубіжних та вітчизняних економістів, реформаторів, представників урядових структур, бізнесменів, щоб обговорити реальні інструменти економічного розвитку, пріоритетні галузі та «точки зростання». Участь у заході взяли 67 спікерів із 20 країн світу та понад 800 гостей.

Зрозуміти, яку країну будуємо, які інструменти використовуємо для цієї побудови, і що треба зробити, яких помилок не допускати, щоб перейти з третього світу в перший. Відповіді на ці тези учасники форуму готувалися почути під час виступів спікерів та дискусій на секційних засіданнях. А для того, щоб було зрозуміліше, що змінилося за рік і наскільки Україна наблизилася до мети створення заможної, економічно сильної країни, учасникам підготували невеличку порівняльну презентацію. Озвучені цифри не потішили, а залишили більше запитань, аніж відповідей.

Виходячи з наведених даних, у 2013 році Україна за рівнем корумпованості посідала 144-те місце у світі, але до кінця 2014 року піднялася на дві сходинки і зайняла 142-ту позицію. А вже в липні 2015 року, за експертною оцінкою, наша держава увійшла в п’ятірку країн, де корупційні процеси набули стійкого системного характеру. Всупереч заявам про скорочення армії чиновників штат держслужбовців збільшується, бюджетна прозорість поточного року опустилася на 56-те місце проти 35-го у 2012 році.

Конкурентоспроможність країни посунулася на 79-те місце проти 76-го у 2014 році, експорт скоротився на 35 %, промислове виробництво лише за останні 8 місяців знизилося на 18 %, а інфляція за той самий період виросла майже на 50 %. Роздрібний товарообіг за цей час знизився на 23 %, а оптовий – на 14 %. ВВП за перше півріччя цього року впав на 16,3 %. Зростання рівня тіньової економіки у першому кварталі нинішнього року порівняно з аналогічним періодом минулого становить 5 %, а загальний рівень тіньової економіки – 47 % від обсягу ВВП. Заборгованість із заробітної плати за 9 місяців цього року виросла на 52 %.

У представленому соціологічному дослідженні щодо економічної ситуації в оцінках населення позитиву також мало. На запитання про те, чи відчули громадяни на собі зростання економіки, ствердну відповідь дало лише 11 % опитаних, а 89 % респондентів відповіли негативно. Зниження рівня корупції не відчули 87 % населення. Високим залишається рівень недовіри до органів влади. Зокрема прокуратурі та судам не довіряють 74 % опитаних, МВС та податковій службі – відповідно 63 та 64 % респондентів.

Проте на тлі негативних тенденцій з’явилася маленька нотка умовного позитиву. Дослідження засвідчили, що у країні триває деолігархізація – у 2014 році 10 найбагатших бізнесменів контролювали 22 % ВВП, а в нинішньому цей показник зменшився до 15 %.

У вітальному слові на відкритті форуму міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус запевнив аудиторію, що Україна досягла певної макроекономічної стабілізації. Однією з головних невирішених проблем на шляху подальшого поступу він назвав корупцію, яку, на думку міністра, можна подолати лише кардинально – повністю змінивши податкову, митницю, суди, прокуратуру. «Там трохи поміняти не вдасться. Давайте всіх попросимо звідти і запросимо нових, дамо їм нормальну зарплату. Тільки кардинальними заходами, повністю змінивши ці структури, можна очікувати якихось конкретних речей. Тут напівзаходами нічого не досягнеш», – підкреслив очільник економічного відомства.

Айварас Абромавичус зауважив, що своєю метою бачить створення економічного середовища з однаковими умовами ведення бізнесу для всіх, дерегуляцію та спрощення процедур за допомогою електрон­них послуг, адже «комп’ютери хабарів не просять». Він також зазначив, що більшість підприємств, які не є стратегічними, потрібно віддати в приватні руки, бажано іноземним інвесторам, які забезпечать створення нових робочих місць. При цьому міністр додав, що іноземні інвестори визнають, що Україна для них цікава, має багато привабливих сфер для залучення інвестицій, серед яких виокремив титанову галузь, видобування та обробку бурштину.

Організатори форуму напередодні особливо наголошували на участі у заході професора Норвезького інституту стратегічних досліджень, професора стратегій розвитку Талліннського технічного університету (Естонія), керівника в Норвегії Міжнародного фонду «Другий канон» (The Other Canon Foundation) Еріка Райнерта. Спеціально до форуму було підготовлене видання українською мовою ключових ідей книжки «Як багаті країни розбагатіли і чому бідні країни залишаються бідними» його авторства. Книжка норвезького економіста давно стала бестселером і перекладена на 18 мов світу.

Ерік Райнерт виправдав сподівання. У своїй промові він висловлював міркування, про які в Україні мало хто хотів би говорити вголос. Насамперед він не погодився з тезою міністра економічного розвитку щодо ролі корупції в функціонуванні країни. Ерік Райнерт не вважає це найбільшою проб­лемою, стверджуючи, що «корупція є скрізь – і в бідних, і в багатих країнах», але це не означає, що держава не може функціонувати. Не схвалив економіст зі світовим ім’ям і твердження про те, що Україна належить до країн третього світу. «Зараховуючи Україну до третього світу, ви дуже песимістичні – ваша краї­на має низку переваг у порівнянні з третім світом», – переконаний він і радить позбутися планової економіки, а тоді ринок розставить усе на свої місця. Саме у цьому він вбачає головну проблему нашої держави, тобто у правильних підходах до ведення економічної діяльності.

Далі Ерік Райнерт висловив своє бачення розвитку країни, наголосивши, що перспективу має лише ін­дустріалізація, а не посилений розвиток сільського господарства, оскільки «вбиваючи промисловість, будь-яка країна стикається з дуже значним скороченням чисельності населення унаслідок еміграції». «Краще мати неефективну промисловість, аніж не мати жодної. Якщо ви хочете утримати вашу молодь в Україні, у вас повинна бути промисловість», – наголосив він.

Проте найцікавішою тезою виступу професора став аналіз Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Документ він назвав таким, у якому «немає рівності». Ерік Райнерт виклав аргументи, які свідчать, що положення, закладені в Угоді, стримуватимуть економічний розвиток України, особливо в сегменті промисловості. «Це те, що називається «дипломатія канонерок» – так США змусили Японію відкрити свої ринки під загрозою гармат», – підкреслив норвезький економіст, ще раз закликавши українців об’єднатися навколо ідеї індустріалізації.

Американський письменник, дослідник і консультант у сфері управління бізнесом, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистец­тва та науки (World Academy of Art & Science) Гаррі Джейкобс висловив свою позицію щодо спрямованості України на розвиток ринкової економіки. «Давайте не думатимемо, що відкривши ринок, ми вирішимо всі проблеми, такого прецеденту немає. Це небезпечний міф», – зауважив він. Гаррі Джейкобс розкритикував плани українського уряду приватизувати неефективні державні підприємства. Він зауважив, що не впевнений, що приватний сектор «раптом створить диво» і порадив більшу увагу звернути на людський потенціал. «Високоосвічений людський капітал – це ваш основний ресурс, а не ринок», – підкреслив знаменитий бізнес-консультант, додавши, що потрібно радикально змінити підходи до освіти та навести лад у соціальних інституціях.

Поряд із пленарною, на 11 майданчиках відбувалися панельні дискусії, які охоплювали майже увесь спектр актуальних нині питань для пошуку шляхів економічного розвитку держави. Серед них: питання розвит­ку агропромислового комплексу та ІТ-сектора, енергоефективності та економічної доктрини і промислової політики, відродження банківської системи та зв’язку, освіти, науки і бізнесу. Директор Парку високих технологій з Білорусі Валерій Цепкало порадив Україні звернути увагу на розвиток ІТ-сектора, взявши за взірець білоруський досвід. Такої ж думки дотримується менеджер з розвитку бізнесу Cisco в Україні та країнах СНД Валерій Фіщук. Він переконаний, що саме ІТ-сектор може стати суттю багатьох реформ у державі.

Представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше підкреслив, що зарубіжні партнери бачать перші ознаки відновлення економіки України, зокрема стабілізацію у фінансовому секторі, приріст депозитів, стабілізацію валютного курсу. Він вважає це наслідком співпраці з МВФ. А голова парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк висловив занепокоєння тенденціями сировинної структури виробниц­тва та експорту. Та найбільш тривожним фактом, за його словами, є те, що нині «основною статтею експорту є люди».

У ході форуму його учасникам запропонували відповісти на питання, яким чином держава повинна розвивати економіку. Результати: 11 % опитаних воліли б, щоб держава не втручалася у ринкову економіку, 15 % – хочуть регуляції тільки за допомогою податків, 2 % – переконані, що фінансувати нові підприємства потрібно за рахунок бюджетних коштів. Проте переважна більшість – 72 % аудиторії – вважає, що потрібно створювати інструменти розвитку, зокрема фонди, кластери, парки тощо. Іншим опитуванням присутнім пропонували оцінити економічну політику уряду України. Лише 3 % респондентів дали позитивну оцінку змінам, 20 % погодилися, що економічна політика вимагає доопрацювання, 32 % зауважили, що обраний шлях неефективний, а 44 % опитаних оцінили її як шкідливу для економіки.

То хто ж повинен керувати економікою та спрямовувати її у потрібне русло? В умовах демократії впровад­женням економічної політики має займатися трикутник «влада-бізнес-суспільство». Дії влади мусять бути спрямовані на користь бізнесу та громадян, а прискорення економічного розвитку має перетворитися на національну ідею. Проте, на думку члена Римського клубу й Світової академії мистецтва та науки Богдана Гаврилишина, влада, бізнес і громадяни України перебувають наразі в конфліктному трикутнику. Як перетворити його на магічний, який сприя­тиме розвитку? «Влада має боротися з корупцією, забезпечити право власності та рівні правила гри для всіх. Бізнес повинен бути чесним та відповідальним. Суспільству, у свою чергу, слід почати сприймати бізнес як джерело багатства для людей, а не як розсадник олігархів», – радить Богдан Гаврилишин.

Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) – постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.