№9-10(44-45)(2015)

Аудитори України 13 жовтня 2015 року провели в Києві Всеукраїнський з’їзд. Ініціатором заходу виступила ВПГО «Спілка аудиторів України», підтримку висловили Аудиторська палата України, Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів та Спілка податкових консультантів України.

Хоча основним питанням, винесеним на обговорення професійної спільноти, визначили моделі гармонізації українського законодавства у сфері аудиторської діяльності із законодавством ЄС, учасники з’їзду чудово розуміли, що завдання у цього зібрання дещо інше. За більш ніж 20-річну історію існування українського аудиту робилося 17 спроб змінити законодавче поле в цій площині, проте всі вони завершувалися невдачею. Нині настав час для кардинального оновлення базового Закону про аудиторську діяльність, насамперед для зближення вітчизняної законодавчої бази з нормами ЄС у контексті підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

З цього приводу підготовлено два проекти закону про аудиторську діяльність. Автором першого з них – «Про аудиторську діяльність», і вже внесеного на початку жовтня до Верховної Ради України, виступає група народних депутатів на чолі з Олександром Кіршем. Другий урядовий – «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», розроблений Міністерством фінансів. Обидва документи доволі широко дискутувалися професійною спільнотою, доопрацьовувалися і вдосконалювалися в деталях. Нині питання в тому, якому з них надасть перевагу аудиторське співтовариство, щоб при голосуванні в парламенті підтримка представників професії стала вагомим аргументом.

Від імені бізнесу аудиторів привітав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Він наголосив, що тема гармонізації українського законодавства з європейським є важливою не тільки для аудиторів, а й для бізнесу загалом, а незалежність українського аудитора має стати візитівкою держави, та висловив сподівання, що рішення з’їзду зміцнять економічні підвалини бізнесу. Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко додав, що нині бракує діалогу між владою і бізнесом та громадськими організаціями, побідкався щодо поглиблення кризи та відсутності реформ.

Народний депутат України Олександр Кірш як досвідчений оратор почав із нагнітання ситуації. На продовження виступу свого попередника він зауважив, що нині кризи у професії поки що немає, але вона обов’язково настане, якщо буде прий­нятий законопроект про аудиторську діяльність, підготовлений Мінфіном. Як аргумент невиваженого підходу до діяльності цілого професійного прошарку він навів постанову Кабінету Міністрів № 390 «Деякі питання проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки», яку в аудиторському середовищі визнали дискримінаційною.

Говорив народний депутат і про нинішній недосконалий Закон про франчайзинг, який дає змогу в Україні непрофесіоналам представляти інтереси «Великої четвірки», і про те, що буде вносити новий закон з цієї тематики, про оновлений Податковий кодекс, від якого «стогне вся країна». А ще переконував, що нині в аудиті нав’язують внутрішньопрофесійне протистояння в той час, коли потрібно об’єднуватися і обстоювати незалежність професії.

Президент ВПГО «Спілка аудиторів України» Наталя Гаєвська вкотре зробила огляд законодавства ЄС у сфері аудиторської діяльності та провела паралелі з ходом гармонізації вітчизняної законодавчої бази до стандартів ЄС, наголосивши, що Україна впродовж десяти років впроваджує вимоги 43-ї Директиви ЄС, але ця робота досі не завершена. Основний камінь спотикання – суспільний нагляд. Її доповнила керівник Комітету з питань професійної освіти Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, доктор економічних наук Світлана Зубілевич. Вона охарактеризувала європейські моделі регулювання аудиторської діяльності за матеріалами огляду «Організація суспільного нагляду за аудиторською професією в 23 країнах Європи» Європейської федерації бухгалтерів.

Емоційним був виступ голови Комісії зі стандартів та практики аудиторської діяльності ВПГО «Спілка аудиторів України», доктора економічних наук Нелі Проскуріної. Науковець розпочала з характеристик проекту Мінфіну, аргументувавши, що закладені в документі норми переносять функції, які нині виконує Аудиторська палата України, у відання відомства, а також зауважила, що «процесу вдосконалення документа немає, а є підміна термінів і положень» для узгодження з рамками 43-ї Директиви.

Більш схвальну оцінку в її презентації отримав законопроект, внесений до парламенту Олександром Кіршем. Неля Проскуріна підкреслила, що в основу цього документа лягли напрацювання «гуру аудиту» Володимира Головача, який розробляв початкове законодавство для професії. У цьому проекті акценти зроблені на саморегулюванні професії і підвищенні ролі Національної організації аудиторів.

Наступну доповідь робив Володимир Головач. Він резонно зауважив, що законодавство у сфері аудиту застаріле і потребує вдосконалення, чим і займається нині низка фахівців. Однак, за його словами, «найбільші шедеври, а точніше художні твори на юридичну тематику виходять з-під пера Мінфіну», а до аудиторської діяльності там ставляться «через призму власних інтересів». Він розкритикував проект Міністерства фінансів, назвавши його «калькою з презентації Світового банку», а також зауважив, що відомство «хоче керувати аудитом і одночасно його контролювати», а це неможливо.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров, якому надали згодом слово, зауважив, що висновки щодо законопроекту, які він почув на з’їзді, дуже упереджені. Він також назвав некоректним те, що законопроект Мінфіну довірили представляти не його авторам, а зовсім іншим людям. Олег Канцуров спробував переконати учасників з’їзду, що документ не має на меті обмежу­вати незалежність аудиторів чи якимось чином впливати на їхню професійну діяльність під час виконання ними роботи. Водночас він навів дані, наскільки обтяжливо нині аудиторській спільноті утримувати апарат Аудиторської палати України, керівні особи якої отримують зовсім не малу платню за виконання своїх обов’язків.

Пристрасті почали нагнітатися під час емоційних виступів аудиторів. Одним не подобалося те, що в законопроекті Мінфіну регулювання професії буде в компетенції відомства, другі казали, що не хочуть, щоб ними керували «шмаркаті чиновники», треті зауважували, що обидва законопроекти сирі і потребують доопрацювання, четверті йшли далі і пропонували об’єднати документи, щоб на їх основі створити один, але досконаліший.

Трохи вгамувала всіх віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз, яка одночасно є керівником маленької аудиторської фірми. Вона спокійно й аргументовано пояснила, що для професіоналів ні перший, ні другий варіант не є ідеальними, і порадила як альтернативу повернутися до попереднього проекту закону про аудиторську діяльність, який професійна спільнота обговорювала ще у 2013 році. На її думку, цей проект може стати основою для нового документа, а також підставою для налагодження діалогу між аудиторами, погляди яких на майбутнє професії розділилися.

До об’єднання і порозуміння закликала професійну спільноту керівник аудиторської фірми BDO Алла Савченко. Вона агітувала колег подумати над створенням єдиної професійної організації, яка б представляла Україну в міжнародних аудиторських та бухгалтерських об’єднаннях. Керівник однієї з найстаріших аудиторських фірм також звернула увагу на фактичну відсутність молоді в аудиті, що, на її думку, несе загрозу для професії.

До дискусії приєднався головний бухгалтер – директор Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку України Богдан Лукасевич, який запропонував створити робочу групу і доопрацювати обидва проекти. Член Аудиторської палати Олександр Кузуб погодився з ним, зауваживши, що документи містять раціональне зерно, однак у проекті Мінфіну наявна «непрофесійна, дилетантська термінологія».

Підсумовуючи результати зібрання, президент Спілки аудиторів Наталя Гаєвська виправдовувалася, що «метою з’їзду було не перетягування каната між Міністерством фінансів та АПУ», а лише бажання «почути себе, і щоб нас почула виконавча влада», зокрема те, що є професійна думка, і її потрібно враховувати. Цю тезу схвалювали й інші спікери, зауважуючи, що головним досягненням стало те, що намітилися точки дотику для початку діалогу.

Водночас при голосуванні проекту резолюції більшість присутніх у залі підтримали як прий­нятний для професії законопроект, запропонований Олександром Кіршем, а щодо проекту «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», підготовленого Мінфіном, вирішили схвалити зауваження та пропозиції, вироблені на попередніх обговореннях.