№9-10(44-45)(2015)

Круглий стіл з питань податкової реформи «Чотири блоки питань громадськості. Функціональні можливості Дерегуляторного офісу щодо аналізу та запобігання негативному впливу податково-бюджетної політики на розвиток економіки» відбувся 22 жовтня 2015 року в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Ініціювала дискусію Громадська рада при Мінекономрозвитку.

Заступник міністра економічного розвитку Юлія Клименко у вступному слові звернула увагу, що концепції податкової реформи, підготовлені Міністерством фінансів та профільним комітетом Верховної Ради, у кінцевому підсумку не можна назвати досконалими, оскільки обидва варіанти приз­водять до значного дефіциту бюджету. Водночас вона наголосила, що міністерство готове підключитися до подальшої розробки та вдосконалення документів. 

При цьому урядовець висловила власне бачення напрямів удосконалення. Зокрема, на думку Юлії Клименко, варто більше уваги приділити не розміру ставок, а питанням адміністрування податків, а також відслідковувати, щоб положення документів були імплементовані. Вона також переконана, що потрібно працювати над відновленням довіри до державних органів, і щоб капітал, який нині розкиданий по всьому світу, повертався в Україну та працював на державу, на розвиток її економіки.
Голова Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України Олег Платонов закликав при обговоренні питання максимально віддалитися від політики і перейти у площину економіки. Він також торкнувся теми підготовки узгоджених рекомендацій до Плану регуляторної діяльності Мінекономрозвитку України на 2016 рік.

Чотири блоки питань громадськості щодо аналізу та запобігання негативному впливу податково-бюджетної політики на розвиток економіки представила голова Комітету з питань фінансового ринку та торговельного захисту Людмила Онищенко. У своїй презентації вона торкнулася питань податкового навантаження на доходи фізичних та юридичних осіб у світлі світової статистики і в порівнянні із ситуа­цією в Україні. Окремо доповідач представила світову статистику рівня повернення платникам податку на додану вартість, охарактеризувала стан справ у цій сфері в нашій державі, а також торкнулася питань податкового адміністрування та консультацій.

Людмила Онищенко навела статистичні дані Департаменту правової роботи Державної фіскальної служби України, оприлюднені станом на 1 вересня 2015 року. Там вказано, що з початку року на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 50,7 тис. справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень на загальну суму 146,3 млрд грн. З них на користь платників податків вирішено 7,7 тис. справ на суму майже 20 млрд грн. Зафіксовано також 44,5 тис. справ за позовами органів ДФС до платників податків на загальну суму 39,3 млрд грн, з них на користь органів ДФС вирішено 17,7 тис. справ на суму 6,1 млрд грн.

Окрім цього, впродовж січня-серпня 2015 року до головних управлінь ДФС надійшло 10 207 первинних скарг на 15 655 податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду скасовано повністю та частково 2 134 податкові повідомлення-рішення на 1 520,1 млн грн. За цей самий період до ДФС надійшло 6 089 повторних та первинних скарг на 9 691 податкове повідомлення-рішення, а за результатами їх розгляду скасовано повністю та частково 299 податкових повідомлень-рішень на 902,2 млн грн.

При цьому платник податків має один місяць на оскарження, а ДФС – аж цілий рік та ще й після того, коли рішення суду набуло законної сили відповідно до положень п. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Голова Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Мінекономрозвитку України Ольга Богданова розповіла про підготовлений законопроект про податкову лібералізацію, зауваживши, що у ньому враховано багато суттєвих речей, на які звертали увагу платники податків. Зокрема, це можливість отримання соціальної пільги з ПДФО в контексті розподілення доходу сім’ї і виведення мінімальної заробітної палати на одного члена сім’ї.

Вона зазначила, що дуже важливим моментом є зниження ставок із заробітної плати, але потрібно застосовувати нижчі ставки і щодо ПДВ, податку на прибуток, загалом створювати умови, щоб інвестиції і дивіденди застосовувалися в Україні. Доповідач розказала про пропоновані зміни в адмініструванні податків, де буде більше уваги приділено підвищенню відповідальності контролюючих органів. Очікуються зміни і в процедурі повернення ПДВ. Проте спрощену систему оподаткування вирішили залишити, оскільки експерти вважають, що її відміна викличе со­ціальний бунт. Водночас будуть переглянуті види діяльності за групами.

Голова Дерегуляторного офісу Олексій Гончарук звернув увагу, що організація нині перебуває на етапі становлення. Проте з першим питанням дерегулятори уже визначилися – вони називатимуться Офісом ефективної регуляції, зосередяться на системному аналізі процесів, які нині відбуваються в економіці та підприєм­ництві зокрема. Керівник організації побідкався, що ініціатив дуже багато і кожна з них потребує уважного вивчення. Водночас він закликав звертатися за експертною допомогою, у тому числі при підготовці нормативних актів.

Директор Палати податкових консультантів Лариса Антощук ознайомила присутніх із баченням професії податкового консультанта, охарактеризувала організацію діяльності податкових консультантів у світі. Вона наголосила, що система роботи податкових консультантів є ефективнішою там, де професія регулюється законом. Лариса Антощук підкреслила, що в Україні потрібно зміцнити інститут податкових консультантів, об’єднати їх в одну потужну професійну організацію, яка б надавала освітні програми, сертифікувала, відслідковувала якість на ринку і, можливо, взяла б на себе функції підготовки експертних виснов­ків з болючих питань податкового законодавства у тих випадках, коли ні суди, ні фіскальні органи не можуть об’єктивно й неупереджено розібратися в суті справи.

За результатами робочої дискусії учасники погодили проект резолюції. У ній, зокрема, міститься рекомендація розкрити для публічного доступу та обговорення громадськості аналіз Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо прогнозу впливу на розвиток підприємництва проекту податкової реформи, підготовленої Міністерством фінансів України, у тому числі з урахуванням альтернативних напрацювань, міжнародних технологій та статистики щодо рентабельності виробництва.

Також рекомендовано створити спільну робочу групу, в яку б увійшли представники провідних департаментів Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Громадської ради при цьому відомстві, Дерегуляторного офісу, Ради бізнес-омбудсмена. Перед членами такої спільної робочої групи буде поставлене завдання до 1 грудня 2015 року підготувати низку проектів регуляторних актів за кількома напрямами, зокрема регуляторні пропозиції торговельного захисту у формі режиму сприятливого оподаткування та компенсаційних запобіжників. У разі створення такої робочої групи її учасники могли б продовжити роботу в рамках Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Мінекономрозвитку на 2016 рік та налагодити тіснішу співпрацю з профільними комітетами Верховної Ради.