№9-10(44-45)(2015)

Серед об’єктів права інтелектуальної власності особливе місце займають знаки для товарів та послуг, які ще називають термінами «товарний знак», «торговельна марка», «логотип». За своєю правовою суттю «знак для товарів і послуг» та «торговельна марка» мають тотожне значення і можуть вживатися як синоніми. Знак для товарів і послуг є засобом індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу, простіше кажучи, є позначенням, що вирізняє товари та послуги одних осіб серед таких самих або споріднених із ними товарів і послуг інших осіб. З правового погляду, товарний знак є об’єктом права промислової власності. Саме поняття торговельної марки сьогодні є доволі широким і воно виходить за межі лише правової категорії. Це поняття є економічним за своєю природою і тільки поступово набуває правового характеру, необхідного для захисту товаровиробників та осіб, які надають послуги, від недобросовісного використання їхніх товарів, що маркуються відповідним товарним знаком. Так, споживачі, які задоволені якістю певного товару, повинні мати можливість легко і швидко вирізняти цей товар від схожих або ідентичних, не витрачаючи багато часу на пошук інформації про виробника на упаковці товару. Надаючи можливість виробникам вирізняти їхню продукцію від продукції конкурентів, товарні знаки займають ключове місце у стратегії маркетингу компанії, створюючи відповідний імідж та репутацію певної продукції. Окрім розрізняльної функції, товарний знак також виконує гарантійну функцію, тобто певним чином гарантує споживачу якість товару чи послуги, а також рекламну, що має на меті привернути увагу споживачів до маркованого певним товарним знаком товару чи послуги. 

Розглянемо детальніше процедуру реєстрації товарного знака в Україні, регламентовану Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі – Закон). Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. За формою товарні знаки можуть бути поділені на словесні (складаються виключно зі слів), зображувальні (містять лише зображення), комбіновані (складаються як зі словесних, так і із зображувальних елементів), об’ємні (містять тривимірні зображення).

Так, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам моралі і на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, про які ми розкажемо далі. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг видається Державною службою інтелектуальної власності України (далі – ДСІВ) строком на 10 років з можливістю наступного продовження строку дії свідоцтва.

Яким чином можна отримати відповідне свідоцтво? Перш за все треба подати заявку про реєстрацію знака до ДСІВ. Заявку може подати як юридична, так і фізична особа, як самостійно, так і за допомогою уповноваженої особи, що діє за довіреністю – патентного повіреного. Подана заявка проходить стадію формальної та кваліфікаційної експертизи. Формальна експертиза перевіряє заявку на відповідність формальним вимогам Закону, таким як: форма заявки, відповідність зазначеного переліку товарів та послуг обраному класу Міжнародного класифікатора товарів і послуг, правильність сплати збору за подання заявки тощо. Головним же завданням кваліфікаційної експертизи заявок на знаки для товарів і послуг є перевірка заявленого позначення на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним Законом.

Так, згідно з чинним Законом, не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми); офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма тощо. Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються. Також не можуть бути зареєстровані позначення, які: не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або тих, що є описовими, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.

Наведемо приклад невідповідності заявленого позначення умовам правової охорони. Заявнику, імовірно, відмовлять у реєстрації словесного товарного знака «стіл», оскільки це позначення є загальновживаним для товарів певного виду. У реєстрації позначення «солодкий», «шоколадний», «смачний» для таких товарів, як цукерки, солодощі, також, швидше за все, буде відмовлено, зважаючи на те, що таке позначення має описовий характер для товарів, заявлених до реєстрації.

Позначенням, що суперечить публічному порядку, може бути знак, що не відповідає правовим концепціям певної країни. У цю категорію можуть потрапити знаки, що пропагують війну, національну чи расову ворожнечу, шкідливі звички, містять нецензурні вислови тощо. Також не реєструються як знаки позначення, що відтворюють: назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди. Отже, ви навряд чи зможете зареєструвати товарний знак «Пушкін» або «Достоєвський».

Важливо зауважити, що однією з причин відмови в реєстрації є наявність тотожного знака для тих самих або споріднених товарів або послуг. Знаком для товарів і послуг, схожим настільки, що його можна сплутати з іншими, прийнято вважати знак, який асоціюється з іншими знаками в цілому, незважаючи на окремі відмінності елементів. Таким чином, ми рекомендуємо перед поданням заявки на реєстрацію товарного знака звернутися до Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг і замовити патентний пошук по базі зареєстрованих знаків, щоб пересвідчитися, що тотожний до вашого знак не зареєстрований, і підвищити свої шанси на успішну реєстрацію.

Хоча більшість провідних українських компаній розуміють важливість ролі товарного знака у формуванні репутації своєї продукції та просуванні її на ринку, проте далеко не всі виробники розуміють важливість необхідності її охорони за допомогою реєстрації товарних знаків та отримання відповідного свідоцтва на знак і помилково вважать реєстрацію свого товарного знака марною тратою часу та коштів. Як свідчить практика, саме реєстрація надає особі виключне право забороняти іншим особам використовувати без її згоди зареєстрований знак або ж позначення, схоже із зареєстрованим знаком, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати. Також лише власник свідоцтва має право розпоряджатися належними йому майновими правами інтелектуальної власності, наприклад, передати будь-якій особі право власності на знак повністю або частково чи видати ліцензію на використання знака на підставі ліцензійного договору й отримати винагороду за використання його товарного знака.

Переважна більшість справ про порушення інтелектуальної власності на товарний знак розглядаються господарськими судами. Так, у цивільних позовах щодо порушення прав на торговельну марку правовласник повинен довести, що відповідач використав зареєстровану ним торговельну марку або схожу до ступеня змішування для тих самих або ідентичних товарів. Позови про припинення незаконного використання товарного знака можуть бути подані до кількох відповідачів як самостійно, так і в рамках однієї судової справи. Правовласник зазвичай звертається до суду з вимогою припинення його порушених прав та відшкодування збитків, якщо їх доведено. З метою визначення ступеня схожості торговельних марок суддя може призначити судову експертизу, підготовку якої доручає атестованому судовому експерту. На час проведення експертизи провадження у справі зупиняється. Як свідчить практика, судовий розгляд такої категорії справ може бути доволі тривалим.

Підсумовуючи, хотілося б зауважити, що в умовах динамічного розвитку суспільства нарівні з комерційними найменуваннями важливу роль відіграють торговельні марки як об’єкти промислової власності, які дозволяють споживачам швидко зорієнтуватися в однорідних товарах та зробити правильний вибір на користь відомого їм продукту чи послуги належної якості. І саме для того, щоб розробник торговельної марки міг її вільно використовувати і вчасно реагувати та протидіяти можливим правопорушенням з боку недобросовісних осіб, таке позначення повинне бути належним чином зареєстроване для тих товарів або послуг, для яких воно використовується.