№11-12(46-47)(2015)

Аналітики, які спеціалізуються на різних аспектах оподаткування, зібралися на початку грудня на круглому столі на тему: «Податковий кодекс Міністерства фінансів України: перший погляд експертів». Захід відбувся в Українському медіа-центрі реформ.

Модератор дискусії, керівник Українського медіа-центру реформ Тарас Качка наголосив, що зустріч в експертному середовищі є завершенням дискусії, яка тривала впродовж року, щодо концепції податкової реформи. Він підкреслив, що доволі складно коментувати всі без винятку положення документа. Напередодні Міністерство фінансів активно презентувало розроблений законопроект, у тому числі в регіонах, і його позиція зрозуміла. Тому компетентні експерти вирішили висловити свій перший погляд свідомо без представників Мінфіну, щоб отримати незаангажовану позицію. Тарас Качка резюмував, що обидва проекти, тобто Мінфіну й парламентського комітету, фактично фіксують схожі ідеї щодо адміністрування податків, навіть є намагання об’єднати деякі з них. Він закликав шукати консенсус і якісні рішення, які б могли увійти до проекту з податкової реформи.

Партнер Ernst&Young Воло­ди­мир Котенко зауважив, що 2015 рік, який мав би стати роком податкової реформи, насправді таким не став. Причину експерт вбачає у тому, що «очікування від податкової реформи в 2015 році почали висловлюватися лише наприкінці 2014-го», а підготовка такого масштабного документа потребує значно більше часу. Тому, за його словами, треба зробити все, щоб 2015 рік не став роком податкової реформи під ялинку. Тим паче, що час втрачено. Володимир Котенко запропонував «скористатися шансом, який випав, підготувати документи належним чином і прийняти зміни до червня 2016 року».

Загалом же, на думку експерта, якщо й потрібно «знизити якісь податки, то для цього не треба готувати документи на 600 сторінок». Він висловив переконання, що метою законопроекту щодо змін до Податкового кодексу «було забезпечення стабільності та збалансування доходів і видатків». «Невідомо, чи запропонована модель податкової системи сприятиме або ж навпаки – пригноблюватиме економічну активність. У кожного – свої спостереження, і вони інколи будуть навіть діаметрально протилежними. Але метою цього законопроекту, який би я не називав реформою як такою, оскільки це за інерцією продовження спроб стабілізувати ситуацію, є лише підготовка до реформи, яка може бути реалізована наступного року», – резюмував Володимир Котенко.

Не поспішати з прийняттям кодексу «під ялинку» закликали й інші експерти. Висловлюючи власні враження від пропозицій Міністерства фінансів, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов зауважив, що в розділі щодо ПДВ він не побачив прозорих і зрозумілих механізмів. Зокрема, за його словами, у положеннях проекту стосовно порядку податкового кредиту деякі пропозиції фахівців врахували, а деякі – проігнорували. Він висловив невдоволення пропозицією відмінити спецрежим ПДВ в аграрній галузі і запропонував залишити цю норму хоча б у тваринництві, будучи переконаним, що вона не стане дуже затратною, а дасть змогу підтримати галузь.

Партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко», керівник податкової практики Сергій Верланов також скептично оцінив пропоновані зміни. Він наголосив, що «відбулося перейменування». Наприклад, «перейменували податкову міліцію в службу фінансових розслідувань і більше нічого не змінили». Експерт також висловив занепокоєння, що пропонується перейти до однорівневої системи оскарження. У цьому випадку відповідно всі системи оскарження направлятимуть до центрального органу. Апеляційну раду формуватимуть з представників ДФС, Мінфіну і бізнес-омбудсмена. З одного боку, за його словами, такий підхід є спрощенням, але з іншого – це набір ідей, які написані, але не перевірені на життєздатність, адже три особи впродовж 15 днів фізично не зможуть розглянути значну кількість справ, яких, за припущеннями, взятими з досвіду минулих років, може бути в межах шести тисяч. «Це мертва норма», – констатував юрист.

Він також вказав на незрозумілості у положеннях про введення системи альтернативного вирішення спору. Зазначивши, що були внесені зміни в профільні статті Кримінального кодексу, зміст яких полягав у тому, що у випадку досягнення компромісу кримінальне провадження підлягає закриттю. З погляду ідеї, за його словами, це добре, а з погляду юридичної техніки незрозуміло, як закриватиметься справа. Окрім цього, Сергій Верланов закликав визначитися, що держава ставить на меті охороняти. «Ми охороняємо загалом систему оподаткування, чи все ж таки робимо крок уперед і кажемо, що держава охороняє нарахування до бюджету», – підкреслив експерт.

Радник Центру економічних стратегій, експерт Реанімаційного пакету реформ Павло Кухта зауважив, що ставки податків загалом змінювати легко, і це не потребує прий­няття вели­ко­го законопроекту, а є компонентом системи ставок. «Якщо нам не вдасться до­мовитися про певні заходи щодо адміністру­вання, то, принаймні, компонент ставок, який забезпечив би бюд­жет, ми можемо прий­няти», – додав він. Розповідаючи про адміні­стрування сплати податків, експерт наголосив, що «ми маємо говорити не про законопроект, а про конкретні ідеї, з яких, наче з окремих цеглин, можна буде вибудувати реформу».

Упродовж годинної дискусії присутні говорили про нюанси спрощеної системи оподаткування, податок на прибуток, зменшення видатків, розподілення прибутку, про те, що не всі ідеї експертів увійшли до проекту, презентованого Міністерством фінансів. Загалом дійшли висновку, що у першу чергу потрібно зосере­дитися на структурних реформах, реформах видатків, а доводити до ладу податкову реформу слід уже в 2016 році. При цьому виступаючі відверто наголошували, що навіть у парламентській коаліції існують різні погляди, якою має бути податкова реформа, і досі незрозуміло, хто має взяти на себе відповідальність за її проведення. Водночас усі погоджувалися, що ідеальної реформи, яка сподобається всім, провести неможливо. На завершення обговорення Тарас Качка закликав все ж таки шукати консенсусу. «Ми перебуваємо в ситуації, коли маємо дискутувати в рамках цих проектів і шукати консенсусу, якісних рішень, які можуть бути впроваджені», – наголосив він.