Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

To top
NBU Rate
 

Представники аграрної галузі обговорили реформу податкової системи

Ольга Марчук
економічний оглядач

№11-12(46-47)(2015)

Представники вітчизняного агробізнесу, податкові експерти, фінансові директори, аудитори зібралися 4 грудня 2015 року на Аграрній податковій конференції. Обговорювали зміни у податковому законодавстві України, перспективи розвитку спецрежимів та інші аспекти оподаткування АПК. Організатором заходу виступила Інформаційна компанія «ПроАгро». У числі інформаційних партнерів – журнал «Незалежний АУДИТОР».

11-12-46-47-46-1

Центральною темою для обговорення стала реформа податкової системи. На її основних аспектах зосередив увагу перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Андрій Журжій. Він зокрема говорив про необхідність переорієнтації функції податків з фіскальної на стимулюючу, підвищення мотивації сплати податків. Висловивши переконання, що заплановані зміни приведуть до залучення інвестицій, модернізації та зростання економіки, посилення інституційності держави, поліпшення якості життя населення, парламентарій розповів про заплановані реформаторські кроки, які дадуть можливість підвищити зарплати, відкриють нові можливості для бізнесу, у тому числі для експортерів. При цьому він нагадав про пропозиції щодо зміни структури Державної фіскальної служби, зокрема ліквідацію податкової міліції і створення суміжно з профільними департаментами МВС і СБУ на її базі фінансової гвардії. Андрій Журжій також наголосив на необхідності більш точно визначати поняття «ухилення від сплати податків» у кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві.

Аналізу інституційних проблем податкового законодавства та шляхам їх вирішення була присвячена доповідь заступника фінансового директора компанії АХ «Авангард» Галини Боднар. Спікер зокрема висловилася щодо необхідності «глибокої податкової реформи, яка покликана докорінно змінити правила гри у взаємовідносинах бізнесу і держави». Для цього, на її думку, потрібно змінити самі законодавчі принципи нарахування податків та провести організаційну реформу ДФС, включаючи «кадрове перезавантаження». Тобто реформа має торкнутися як власне правил гри, так і організацій, що покликані стежити за цими правилами.

Галина Боднар охарактеризувала основні види податків і запропонувала власне бачення їх реформування. Зокрема, вона вважає, що найбільш радикальний підхід до реформування ПДВ – повернення до податку з обігу. Іншою альтер­нативою ПДВ є подато­к з кін­цевих продажів, на зразок того, що існує в США. Ком­про­місний варіант між ПДВ та податком на кінцевий продаж застосовують у Канаді. Однак для України існує чітке обмеження заміни ПДВ на інший податок: держава взяла на себе зобов’язання дотримуватися Директиви 2006/112/ЄС, яка регулює правила збору ПДВ в усіх країнах, що до неї приєдналися. Доповідач звернула увагу, що система елект­ронного адміністрування ПДВ, запроваджена з липня 2015 року, дала можливість створити прозорий механізм сплати та відшкодування ПДВ, уникнення «податкових ям» та планомірного надходження до бюджету цього податку.

Ще один – податок на прибуток. Проведена в грудні 2014 року його реформа мала на меті спростити адміністрування за рахунок обмеженої кількості різниць між управлінським та податковим обліком. Однак стандартами бухгалтерського обліку передбачено значну гнучкість та професійні судження, що часто дає можливість фіскальним органам звинуватити підприємство в навмисному ухиленні від оподаткування. Одним із компромісних рішень у цій ситуації може стати оподаткування тільки розподіленого прибутку. Такий підхід дає змогу звільнити від податку інвестиції та пожвавити внутрішнє інвестування. Проте цей податок стосуватиметься лише легально виплачених дивідендів – а при цьому треба зважити, що далеко не всі фірми розподіляють прибутки. Крім того, застосування офшорів робить вразливим цей механізм. Інший варіант – застосування інвестиційного податкового кредиту. Це дасть можливість спрямувати частину нарахованої суми податку на прибуток на інвестиції в нове обладнання, виробництво чи технології. На думку Галини Боднар, такий варіант є прозорішим для адміністрування та інвестицій.

Щодо ЄСВ, то доповідач зауважила, що фактично єдиною коротко- та середньостроковою альтернативою ЄСВ як джерела фінансування раніше нарахованих пенсій є залучення коштів бюджету, зібраних в інший, менш шкідливий для економіки спосіб. Виходячи з цього, загальний підхід до реформування податкової системи має полягати у взаємопов’язаних кроках, які складаються з реформування структури податків та реформування адміністрування.

На перспективах розвитку спеціальних режимів оподаткування в аграрному секторі економіки зупинився у своєму виступі виконавчий директор Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України Борис Мельничук. Він наголосив, що нині сільськогосподарський сектор перетворився на один з найприбутковіших секторів української економіки, а також звернув увагу, що з 1 січня 2016 року поширюється дія загального режиму оподаткування ПДВ на весь сільськогосподарський сектор. Доповідач висловився за відтермінування змін, оскільки нині відсутні програмні документи з питань розвитку галузі, компенсаційні механізми, пряма бюджетна підтримка. Саме тому, на його думку, наслідки відміни спецрежиму є непрогнозованими.

Про те, як вплинули зміни 2015 року на оподаткування торгівлі зерном, учасникам конференції розповіла податковий аудитор компанії «Аграманта» ГК «Сільгосппродукт» Альона Радченко. Характеризуючи особ­ливості оподаткування окреми­х видів діяльності та операцій, вона звернула увагу на оподаткування страховика, нерезидентів, букмекерської діяльності, інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, прибутку за договором про розподіл продукції, витрат на недержавне пенсійне забезпечення, різниці за операціями продажу або іншого відчуження цінних паперів, інвестиційної нерухомості та біологічних активів.

Податок на прибуток та трансфертне ціноутворення в агросекторі були головними темами доповіді податкового експерта Тараса Кузьмича. Він зробив порівняльний аналіз податку на прибуток у проекті податкової реформи Мінфіну та Комітету Верховної Ради України. Зокрема, у проекті Мінфіну закладене підвищення базової ставки податку до 20 % (чинна 18 %). У проекті парламентського комітету передбачене зниження базової ставки податку до 15 %, а об’єктом оподаткування є розподілений прибуток у формі дивідендів, що виплачується на користь фізичних осіб, нерезидентів, неплатників податку на прибуток. Цим проектом заплановано, що реінвестований прибуток податком не обкладається та відміняються щомісячні авансові внески. У зв’язку з цим, на його думку, більшість великих сільськогосподарських виробників може перейти на загальну систему та платитиме податок з «чистого листа».

Ключовим аспектам податкового планування на аграрному підприємстві була присвячена доповідь начальника відділу бухгалтерського, податкового обліку та МСФЗ «Агрейн Менеджмент» Євгенії Єрмоленко. Вона підкреслила, що податкове планування складається з чотирьох взаємопов’язаних етапів єдиного циклу. Це, зокрема, елементи податкового планування, які враховують стан бухгалтерського та податкового обліку, облікову політику, податкові пільги та організацію угод, податковий контроль та податковий календар, стратегію оптимального управління і план реалізації цієї стратегії, пільгові режими оподаткування, імітаційні фінансові моделі та звітно-аналітичну діяльність податкового менеджменту.

До способів податкового планування вона віднесла використання прогалин законодавства, застосування податкових пільг, вибір форм діяльності, правильне формування облікової політики, використання офшорів, зміни терміну сплати податків, правильну організацію операцій, прогнозування змін податкового законодавства. Правила податкового планування включають у себе визначення статусу резидента, переміщення активів, порівняння податкових режимів та визначення дати інкасування доходів. Стосовно ризиків податкового планування доповідач звернула увагу на те, що податкові органи не заохочують дії платників податків, які дбають про зниження податкового навантаження, навіть якщо такі дії формально не суперечать законодавству. Не додає оптимізму й суперечлива судова практика, що відносить одні й ті ж самі дії платників податків в одних випадках до правомірної діяльності, а в інших – до розряду правопорушень.

Про управління ризиками при відшкодуванні ПДВ у своєму виступі говорив експерт у сфері оподаткування Микола Хоменко. Він проаналізував законодавче регулювання системи ПДВ у сільському господарстві у 2014 році, зокрема на ринку зернових та технічних культур, коли сільськогосподарські виробники переважно користувалися спеціальним режимом оподаткування та не сплачували ПДВ до бюджету. Доповідач також охарактеризував електронну систему адміністрування ПДВ та особливості відшкодування цього податку, систему ПДВ на ринку зернових та технічних культур у 2015 році.

Інформаційна компанія «ПроАгро» працює на інформаційному ринку з 2002 року і спеціалізується на вивченні товарних ринків сільгосппродукції та наданні інформаційних і консалтингових послуг сільгоспвиробникам, трейдерам та інформаційним агентствам. Постійними клієнтами компанії є майже всі великі агрохолдинги України, переробники сільгосппродукції, трейдери та експортери, а також ресурсні компанії.


Add comment


Security code
Refresh

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%