№11-12(46-47)(2015)

Науковці Національного інституту стратегічних досліджень спробували підрахувати, якою буде ціна повернення Донбасу і Криму до України. Їхні наукові розвідки упорядковані в монографії «Донбас і Крим: ціна повернення», яку презентували громадськості 7 грудня 2015 року.

Директор НІСД, доктор технічних наук, професор, академік НАН України Володимир Горбулін зазначив, що ця наукова робота є впорядкованим аналізом подій у Криму та на Донбасі, пропонує підходи до вирішення ситуа­ції. На його думку, поява саме тепер такого комплексного дослідження актуальна як ніколи, адже раніше національна безпека України не була такою вразливою, а навколишній світ – таким крихким.

Статистика свідчить, що збитки України від втрати АР Крим у результаті анексії Росією оцінюються в межах 1,2 трлн грн. У Криму залишилися великі промислові підприємства (єдині не тільки на території України, а й колишнього СРСР), значна частка виноробної галузі, риболовецького флоту. Закрилися більше тисячі відділень українських банків. Важких втрат зазнала наука, адже на півострові розміщена Кримська астрофізична обсерваторія, Інститут біології південних морів, Морський гідрофізичний інститут. Втрачено більше 500 км пляжів і понад 100 джерел лікувальних мінеральних вод.

Виробництво промислової продукції у Донецькій та Луганській областях скоротилося до рівня 20–25 % у порівнянні з 2013 роком. Паливно-енергетичний комплекс України, традиційно «зав’язаний» на вугіллі з Донбасу, втратив половину шахт. На підконтрольній Україні території зі 150 шахт працюють тільки 24. Постраждала транспортна інфраструктура. І це не тільки аеропорти «Донецьк» і «Луганськ». Це – розрив логістичних зв’язків на 1700 км автомобільних доріг і руйнування 2800 погонних метрів залізничних полотен. Орієнтовний збиток оцінюється в межах понад 5 млрд грн. Приблизно 25 млрд грн 2014 року склало виснаження фінансової сфери через скорочення надходжень до місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей.

Загалом за час неоголошеної війни Україна втратила майже 20 % свого економічного потенціа­лу. Що буде далі? Автори монографії підкреслюють, що у дослідженні чітко усвідомлювали, що це питання не Криму та Донбасу, а миру і безпеки України. Ціна звільнення Донбасу та Криму виходить далеко за межі подолання військового протистояння і позначена не тими 100 млн грн, яких коштує Україні кожен день бойових дій на Донбасі. Це не питання встановлення прапора України на звільнених територіях. На їхній погляд, це ціна формування нових економічних взаємин, створення нової системи соціальної безпеки, подолання ментального протистояння.

Стосовно сценаріїв повернення Донбасу, то в науковій роботі розглянуто три варіанти – так званий хорватський (жорсткий сценарій, який передбачає звільнення територій шляхом силової операції), молдовський (компроміс із маріонетковим режимом) та німецький (об’єднання краї­ни після переосмислення причин розколу). Перший із них – жорсткий, яким передбачено відсутність будь-яких компромісів з окупантами. Звільнення відбувається у результаті силової операції. Другий – може стати наслідком компромісу з маріонетковим режимом, коли відбувається його часткова легалізація, встановлюються правила співіснування і починається безкінечний процес зближення сторін у численних переговорних форматах.

Німецький варіант передбачає, що розділена країна об’єднується волею народу в результаті переосмислення причин розколу і набуття спільних цінностей, відновлення політичної та культурної єдності. Україна при цьому отримує моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визначається об’єднуючою цінністю. Але, на переконання дослідників, таке об’єднання можливе лише як результат ідеологічного і політичного компромісу. Тим паче, що шлях за схожим сценарієм у Німеччині зайняв майже півстоліття. Однак автори книги припускають, що у разі обрання саме цього сценарію в Україні він може бути пройдений значно швидше.

Повернення Криму вчені та експерти вбачать у кількох можливих сценаріях: реконкісті, народній війні, мирній реінтеграції, дипломатичній реінтеграції. Перший сценарій – реконкіста або відновлення територіальної цілісності військовим методом – нині видається малореалістичним через явну військову перевагу Росії. Але, на думку Володимира Горбуліна, через декілька років ситуація може змінитися. Тим паче, що потужний військовий потенціал Росії на півострові фактично не має тилу, а значить, є вразливим. Тому реалізація такого сценарію можлива, але вона пов’язана з багатьма перешкодами, починаючи з фінансових і закінчуючи військовими.

Стосовно другого сценарію – «народної війни», то, на думку експертів, він нині вже реалізується. Однак автори переконані, що в реалізації цього сценарію головним має бути не лише жорстке блокування чи агресивні дії, а громадська дипломатія і активність громадян. Третім сценарієм є мирна реінтеграція через демонстрацію власного позитивного прикладу. Реформи і структурна перебудова економіки повинні стимулювати зростання добробуту жителів материкової України, і це дасть, як мінімум, жителям Криму причину задуматися про повернення до України. Однак тут потрібно забезпечити відповідний рівень економічного розвитку України, а це нині зробити непросто.

Четвертий сценарій – «дипломатична реінтеграція» – передбачає пошук рішення за столом переговорів на найвищих рівнях світової політики. Це рішення може будуватися і навколо концепції території під міжнародним управлінням. Проте дослідники зауважують, що історії відомо небагато успішних прикладів такого вирішення проблеми.

Підбиваючи підсумки презентації видання, Володимир Горбулін підкреслив, що ці сценарії і можливі дії України щодо окупованих територій є лише відправною точкою дослідження. Його головна мета – вже нині зрозуміти умови та наслідки майбутньої реінтеграції, визначити ціну питання. На його переконання, цілком очевидно, що ця ціна буде високою, вираженою не тільки в мільярдах гривень. Адже існує ще ціна політична, соціальна, демографічна, культурна. Чи готова Україна її платити? Предметна розмова про це – на сторінках видання.