№1-2(48-49)(2016)

Перед відкриттям першого в 2016 році пленарного засідання Голова парламенту Володимир Гройсман зауважив, що «люди очікують від Верховної Ради чіткої злагодженої роботи, прагматичних підходів і ефективних рішень».

Так трапилося, що за традицією в новий рік парламентарії перенесли старі проблеми. Першого ж пленарного дня продовжили тему виборів у Кривому Розі. Представник фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв анонсував похід активістів на Банкову, щойно спікер Ради підпише Закон про перевибори мера Кривого Рогу. Окрім цього, фракція виступила із закликом повністю оновити склад уряду. «Ми не забезпечуємо базової потреби безпеки людей у цій країні. Уряд мав безпрецедентну довіру протягом минулого року, але вона закінчилася, коли був принесений корупціогенний бюджет. Ми маємо взяти відповідальність, зібратися й ухвалити рішення про відставку Кабміну і створити новий Кабмін в ім’я розвитку України», – закликав керівник «Самопомочі» Олег Березюк.

Запропонований «Опозиційним блоком» проект постанови про скасування рішення щодо проведення позачергових виборів криворізького міського голови підтримали лише 40 нардепів із мінімально необхідних 226. «Опозиційний блок» пообіцяв оскаржити це рішення Верховної Ради в судах. Після негативного голосування за постанову Гройсман заявив, що підпише законопроект про нові вибори у Кривому Розі. Тим часом під будівлею Верховної Ради мешканці міста влаштували протестну акцію з вимогою провести дострокові вибори мера.

Далі народні депутати не змогли включити до порядку денного сесії законопроект про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо електронних декларацій, який необхідний для лібералізації візового режиму з ЄС. Володимир Гройсман шість разів ставив на голосування це питання, однак необхідної кількості голосів так і не набралося. Не змог­ли обранці подолати вето Президента на Закон «Про органи внутрішніх справ», ухвалений парламентом ще 2 липня 2015 року, та включити в порядок денний законопроект, покликаний дозволити партіям відкликати кандидатів зі своїх списків уже після виборів. Показово, що документ був внесений лідерами п’яти фракцій – БПП, «Народного фронту», «Батьківщини», «Самопомочі» та Радикальної партії, тобто представниками коаліції, які самі ж дружно не проголосували за нього.

Після кількох невдалих спроб робота таки залагодилася і депутати ухвалили низку законів – про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду), закон, що дає підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів і педагогічних працівників. Водночас не підтримали включення до порядку денного та прийняття проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку в багатомандатному окрузі)».

Наступного дня Володимир Гройсман перед початком засідання похвалив народних депутатів, зазначивши, що вони ефективно попрацювали. Відкривши пленарне засідання, він повідомив, що в залі присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк та члени уряду у зв’язку з обранням і призначенням суддів Конституційного Суду. Присягу перед Верховною Радою склали Віктор Кривенко, Віктор Колесник, Володимир Мойсик.

Далі депутати ратифікували Протокол про застосування Договору про зону вільної торгівлі з Республікою Узбекистан, але відхилили раніше ухвалений Закон про реструктуризацію валютних кредитів, який ветував Президент. Закон передбачав запровадження механізму реструктуризації зобов’язань в іноземній валюті фізичних осіб за споживчими кредитами. Вирішили напрацювати новий якісний законопроект щодо реструктуризації.

Передостанній пленарний день січня був продуктивним. Внесли зміни до деяких законів України про забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», продовживши таким чином визначену в законодавчому акті «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедуру погашення заборгованості для ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до 1 січня 2017 року замість 1 січня 2016-го.

Взялися і за внутрішньопарламентські питання. Ухвалили Закон про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради, що дозволяє в разі нерозгляду на наступній черговій сесії змін до Конституції у другому читанні розглядати їх на наступній за нею черговій сесії. Окрім цього, прийняли постанову про календарний план проведення 4-ї сесії Верховної Ради 8-го скликання. Документом передбачалося, що відкриття сесії відбудеться 2 лютого, депутати 12 тижнів працюватимуть на пленарних засіданнях, 8 – у комітетах, комісіях, фракціях і групах, 5 тижнів – із виборцями. Також за цю сесію планували провести 12 Годин запитань до уряду.

Народні депутати включили до порядку денного та направили запропонований Президентом законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» до Конституційного Суду для отримання висновку на предмет відповідності вимогам статей 157 та 158 Основного закону. Законопроект містить положення про можливість висловлення парламентом недовіри Генеральному прокурору, що призведе до його відставки.

Далі підтримали в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів щодо уточнення окремих вимог приватизації, який передбачає залучення до приватизації держпідприємств радників та заборону участі в приватизації резидентам країни-агресора, а також ухвалили закони «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про громадянство» щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до українського громадянства іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу в ЗСУ» і «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури». На завершення продуктивного дня дали згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт свого колеги Сергія Клюєва.

Однак на традиційній Годині запитань до уряду в п’ятницю, де парламенту звітували міністр фінансів Наталія Яресько та міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, зала була, м’яко кажучи, напівпорожньою. Після завершення звіту міністрів головуючий Андрій Парубій запропонував проголосувати за розгляд за скороченою процедурою законопроекту щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, щоб перевірити кількість народних депутатів у сесійній залі. Набралося аж 79 голосів, після чого було оголошено перерву, а згодом закриття засідання.

А перше лютневе пленарне засідання розпочалося з блокування трибуни. Кільканадцять депутатів у червоних светрах із написами «Голосуємо особисто» закликали спікера не заплющувати очі на випадки кнопкодавства. Після цього Володимир Гройсман запевнив депутатів, що найближчим часом буде введена нова система голосування.

Такий підхід, мабуть, налаштував обранців на хвилю активності і вони ухвалили в першому читанні проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя). Далі не вистачило голосів для прий­няття рішення щодо включення до порядку денного законопроекту про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів у народні депутати з виборчого списку в багатомандатному окрузі. За це рішення парламентарії голосували аж 5 разів, проте щоразу безрезультатно. А ось законопроект «Про державний прапор України» таки вдалося проголосувати у першому читанні.

Після цього Володимир Гройсман закрив третю сесію і на вечірньому засіданні повідомив про відкриття четвертої, яка має працювати до 22 липня поточного року. Але після урочистої церемонії відкриття сесії не вдалося проголосувати навіть порядок денний її роботи. Наступного дня депутати ратифікували кілька міжнародних угод, а згодом усе-таки затвердили порядок денний сесії. За 12 пленарних тижнів планують розглянути понад 300 проектів законів, тобто по 25 законів за пленарний тиждень. Без непорозумінь не обійшлося. Група нардепів заблокувала трибуну у зв’язку з нібито виявленим кнопкодавством під час голосування за це питання. Володимир Гройсман доручив провести перевірку і повідомив, що питання може бути переголосоване, що й зробили наступного дня.

Окрім цього, депутати внесли технічні правки до раніше ухваленого Закону про публічні закупівлі для усунення не­узгодженостей у тексті закону. Далі ратифікували Угоду між урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні, а також Угоду між урядами України та Японії, якою передбачається надання Україні позики в розмірі 36,969 млрд японських єн (близько $300 млн) на 20 років із 6-річним пільговим періодом за змінною відсотковою ставкою (JPY LIBOR + 0,05%), внесли зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти, до Цивільного процесуального кодексу щодо надання можливості отримання свідоцтва про народження або смерть на тимчасово окупованій території в органах, розташованих на підконтрольній Україні території, та зміни до Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Закони належать до пакету так званих безвізових законів.

На Годині запитань до уряду Прем’єр Арсеній Яценюк, запевнив, що Кабінет Міністрів боротиметься за поліпшення умов для бізнесу. Він закликав депутатів, які незадоволені його роботою, внести до парламенту постанову про недовіру уряду. За його словами, наразі Кабмін потребує беззаперечної підтримки парламенту. Але з початком наступного пленарного тижня, наче у відповідь на слова прем’єра, питання відставки уряду набрало чіткіших обрисів. З цією вимогою під Радою мітингували активісти «Свободи» та Партії простих людей.

Очікували звіту Кабінету Міністрів на вечірньому засіданні. Тим часом більше тисячі активістів перекрили вулицю Грушевського біля Верховної Ради. Арсеній Яценюк представив перший річний звіт про виконання програми діяльності Кабінету Міністрів у 2015 році. Після звіту питання про оцінку діяльності уряду поставили на голосування і Рада визнала його роботу незадовільною.

Постало питання про оголошення недовіри уряду. Арсеній Яценюк попросив парламент поставити відповідну постанову на голосування, підкресливши, що цінує будь-яку політичну критику і риторику, що лунала в залі парламенту. Він наголосив, що цей Кабмін отримав розграбовану країну, а залишає її з повною казною, озброєним військом, списаними боргами, виплаченими зарплатами і пенсіями.
Однак постанову про недовіру уряду Рада ухвалити не змогла. За це рішення проголосували 194 народні депутати при 226 необхідних. Зокрема, фракція БПП, як свідчать дані поіменного голосування, «недодала» 39 голосів. «Самопоміч» за відставку уряду дала 25 голосів із 26 можливих, група «Відродження» – 0 із 23, «радикали» – 15 із 21, «Воля народу» – 6 із 20, «Батьківщина» – 15 із 19. З позафракційних за відставку уряду не голосували 23, з «Опозиційного блоку» – 35.

Наступного дня фракції «Самопомочі» та «Батьківщини» не прийшли на засідання парламенту. Загалом у сесійній залі нараховувалося до сотні депутатів, незважаючи на те, що зареєструвалося 259. Для ухвалення документів не вистачало голосів, оголосили перерву, а згодом взагалі закрили засідання.

Через день, після того, як вщухли пристрасті, депутати ухвалили низку документів, серед яких закони «Про внесення зміни до статті 15 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо призову громадян України на строкову військову службу», «Про внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності», щодо управління об’єктами державної власності. Ухвалили також низку «безвізових» законів.
На вечірньому засіданні Володимир Гройсман оголосив про вихід із парламентської коаліції фракції «Батьківщина». «Самопоміч» також вирішила наслідувати приклад колег по коаліції. Її представники оголосили про намір передати до апарату Верховної Ради заяви своїх представників про відкликання підписів під коаліційною угодою, що й було зроблено наступного дня. Володимир Гройсман змушений був оголосити про вихід «Самопомочі» з коаліції.

Заступник керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв заявив про фактичний розпад парламентської коаліції та закликав депутатів до початку формування нової. Натомість віце-спікер, народний депутат від фракції «Самопоміч» Оксана Сироїд висловила переконання, що парламентська коаліція існує, оскільки представники Радикальної партії не відкликали свої заяви про входження до неї. Перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник підтвердив, що юридично фракція Радикальної партії перебуває у складі парламентської коаліції: «Фракція Радикальної партії України зробила заяву про вихід із коаліції, однак оголошення про це головуючим на засіданні не відбулося. Таким чином, юридично-формально стверджувати про те, що фракція Радикальної партії Ляшка не перебуває в складі коаліції, підстав немає».

В останній пленарний день лютого парламентарії були настільки заклопотані питанням розпаду чи збереження коаліції, що не ухвалили жодного рішення. Після цього за планом настала тритижнева перерва, тому обговорення подальшої долі коаліції, уряду та Генерального прокурора відійшли на другий план щонайменше на три тижні.