№3(14)(2013)

1. ЗАКОНОДАВСТВО

1.1. Наказ МОЗ України від 20.02.2013 р. №143 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів»

Міністерство охорони здоров'я затвердило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів, якими передбачено, зокрема, наступне.

Підставою для видачі ліцензії на імпорт лікарських засобів є наявність відповідної матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що ввозитимуться в Україну.

Держлікслужба приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше десяти робочих днів із дня надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Повідомлення про рішення щодо видачі або відмови у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі впродовж трьох робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

- недостовірність даних у документах, наданих заявником для отримання ліцензії;

- невідповідність заявника ліцензійним умовам, згідно з поданими документами.

Ліцензія оформляється не пізніше, ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Документ набрав чинності 1 береберезня.03. 2013 року.

1.2. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Міністерство юстиції зареєструвало 28.02.2013 під №336/22868.

Із дня офіційного опублікування Наказу №73 втрачає чинність наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку», зареєстрований у Мінюсті України 21.06.1999 р. за №391/3684. Останнім було затверджено такі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку:

«Загальні вимоги до фінансової звітності».

«Баланс».

«Звіт про фінансові результати».

«Звіт про рух грошових коштів».

«Звіт про власний капітал».

Отже, новий НСБО 1 (Наказ №73) містить три додатки з формами фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності, а також складом статей фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність.

У Додатку 1 до Наказу №73 наведено такі форми фінансової звітності:

- форма №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

- форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;

- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)»;

- форма №3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;

- форма №4 «Звіт про власний капітал».

У Додатку 2 до Наказу №73 наведено форми консолідованої фінансової звітності:

- форма №1-к «Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)» ;

- форма №2-к «Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» ;

- форма №3-к «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» ;

- форма №3-кн «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)» ;

- форма №4-к «Консолідований звіт про власний капітал».

Додаток 3 до Наказу №73 – це Перелік додаткових статей фінансової звітності, які підприємства можуть додавати у звітність із збереженням їх назви і коду рядка, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям: інформація є суттєвою; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Установлено, що юридичні особи (крім банків і бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до складання фінансової звітності», затвердженим цим Наказом, починаючи із звітності за І квартал 2013 року і в наступних звітних періодах.

1.3. Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій

Міністерство фінансів, Наказом від 24.01.2013р. № 37 перезатвердило Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, яке вступило в діюдію набрало чинності з 12березня.03.2013 року.

Порівняно з чинним положенням, затвердженим ДПАУ, є деякі нововведення, зокрема, додані наступні коди неприбутківців:

- 0017 – організації роботодавців та їх об'єднання;

- 0018 – садівничі та гаражні кооперативи чи товариства;

- 0019 – Національна академія наук і створені нею бюджетні установи та організації.

Також дещо змінилася форма реєстраційної заяви.

2. РОЗ'ЯСНЕННЯ

2.1. Про обчислення та сплату екологічного податку у 2013 році

У зв'язку з набранням чинності з 4 січня 2013 року Закону України №5503 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів», який збільшив ставки екологічного податку, ДПСУ повідомила, що за I квартал 2013 р.оку слід подавати декларації з цього податку з подвоєною кількістю додатків. У перших примірниках додатків суми податку розраховуються за ставками, що діяли з 1 по 3 січня, а у других – за ставками, чинними з 4 січня по 31 березня включно.

Також податківці нагадали, що за податковими зобов'язаннями, що виникли з 01 січня.01.2013 р. до 31 грудня.12. 2013 р.оку включно, ставки податку становлять 75% від ставок, передбачених ст. 243-246 ПКУ (у 2012 році становили 50%).

Декларації за:

- викиди в повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у воду, розміщення відходів подаються за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- паливо, реалізоване податковими агентами, подаються за місцем податкового обліку такого агента;

- утворення та зберігання радіоактивних відходів подаються за місцем податкового обліку платника.

Граничним терміном подання декларації екологічного податку за I квартал 2013 року є 10 травня 2013 року, а сплати – 20 травня 2013 року.

2.2 Операції з поставки програмної продукції

ДПСУ Листом від 25.02.2013 р. №2787/6/15-3115 нагадала, що з 01 січня.01. 2013 р.оку до 01 січня.01.2023 р.оку операції з поставки програмної продукції звільнені від ПДВ.

Якщо попередня оплата по операції поставки програмної продукції отримана платником у 2012 році, а підписання актау поз поставціки такої продукції і остаточний розрахунок відбулися в 2013 році, то оподаткуванню ПДВ підлягає частина вартості програмної продукції, яка була сплачена постачальнику в 2012 році. Інша частина вартості такої продукції, сплачена постачальнику в 2013 році, звільняється від ПДВ.

Держмитслужба Листом від 06.02.2013 р. №12/2-12.2/490 зазначила, що звільнення від ПДВ:

- поширюється на операції з поставки програмної продукції;

- не поширюється на операції з ввезення програмної продукції в Україну у митному режимі імпорту. Імпорт даної категорії товарів обкладається ПДВ на загальних підставах

2.3. Щодо питань застосування норм Податкового кодексу України в частині оподаткування операцій фінансового лізингу

Державна податкова служба України Листом від 11.02.2013 р. №96/2/22-3210 відзначила, що повернення лізингоотримувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю внаслідок відмови від придбання прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу.

При цьому ціна продажу може встановлюватися на рівні суми лізингових платежів в частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення.

Крім того, саме ця ціна визначатиметься як звичайна при формуванні лізингодавцем податкового кредиту по об'єкту фінансового лізингу, який повертає лізингоотримувач.

Поряд із цим розгляд питань щодо оподаткування операцій за договорами фінансового лізингу при їх невиконанні (зокрема, з причини одностороннього розірвання) необхідно проводити окремо по кожному випадку.

2.4. Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг

Державна податкова служба України Листом від 29.01.2013 р. №1389/6/15-3115 надає інформацію щодо оподаткування податком на додану вартість операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг. Оскільки підприємством ввозиться обладнання на умовах договору оперативного лізингу, укладеного з нерезидентом, таке обладнання буде поміщено у митний режим тимчасового ввезення. В залежності від виду обладнання, яке ввозиться, відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України (далі – МКУ).

Умовне повне звільнення від оподаткування (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ) застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ, відповідно до якої у зазначений режим поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МКУ та в Додатках B.1 – B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими вітчизняними авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Товари (за винятком підакцизних), не зазначені у ст.ст. 105, 189 МКУ, а також у ДодаткахB.1 – B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул,1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків, згідно зі ст. 106 МКУ можуть поміщуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ), який передбачає за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України таких товарів сплату 3% суми митних платежів, яка підлягала би сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (загальна сума нарахованого до сплати податку на додану вартість не повинна перевищувати суму податку на додану вартість, яка підлягала би сплаті при ввезенні цього обладнання на митну територію України у митному режимі імпорту).

Після завершення строку дії договору оперативного лізингу ввезене обладнання підлягає поверненню нерезиденту. Згідно з п. 2 ч. І ст. 86 МКУ така операція є реекспортом.

Відповідно до п. 206.5ст. 206 ПКУ, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПКУ).

3.ЗАКОНОПРОЕКТИ

3.1. «Печатка на податкових накладних може стати необов'язковою».

Розроблено законопроект (від 07.03.2013 р.) про встановлення принципу провадження господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печаток. Проектом передбачені наступні нововведення:

- скасування обов'язковості використання печатки для суб'єктів господарювання приватного права і введення добровільності її використання (суб'єкти публічного права повинні застосовувати печатки, як і раніше);

- введення обов'язковості та достатності вказівки в документах тільки особистого підпису уповноваженої особи;

- заборона необхідності отримання документів дозвільного характеру для виготовлення печатки (стосується тих суб'єктів господарювання, які незважаючи на добровільність її застосування все ж вирішать застосовувати її).

Крім того, з набранням чинності такого закону суб'єкти без печатки будуть звільнені від обов'язку виготовлення і використання спеціальної печатки для податкових накладних.

Нагадаємо, що один проект на цю тему вже був відхилений Верховною Радою України восени минулого року.

3.2. Проект нового Закону про нотаріат передбачає ліквідацію державних контор

У парламенті зареєстровано законопроект №2627, яким пропонують прийняти новий закон про нотаріат. Як запевняють автори, актуальність прийняття нової редакції закону обумовлена ​​необхідністю вирішення широкого кола теоретичних і практичних проблем організації і функціонування нотаріату в Україні, а також створенням умов для вступу України до Міжнародного союзу нотаріату.

На думку депутатів, практика застосування чинного Закону про нотаріат показала штучність поділу нотаріату на державних нотаріусів та приватних, виявила соціальні, економічні та юридичні непорозуміння в державномуе регулюваннія діяльності приватних нотаріусів, особливо на підзаконному рівні, що призвело до істотних проблем в роботі державних нотаріальних контор, різкого зростання скарг громадян, створенню ситуацій для корупції та інших негативних явищ.

Нова редакція змінює структуру Закону, його концепцію, ліквідує й додає понад 30 нових статей, змінює та доповнює більше 60% статей, які залишилися. Головна мета проекту – створення єдиного нотаріату, запобігання монополізації нотаріальної діяльності та використання нотаріату як виду бізнесу.

Деякі нотаріальні новації

Проектом змінена структура Закону, визначено поняття та зміст самофінансування нотаріальної діяльності, доповнені положення про нотаріальну таємницю, статус помічника нотаріуса, державне регулювання нотаріальної діяльності, види нотаріальних дій тощо. Сформульовано нові положення про самоврядування нотаріусів, кадровому кадровий резерві та Єдинийому реєстрі нотаріусів, квоти, присяги, та інші нововведення.

Зокрема, вказується, що професійне самоврядування нотаріусів (колективне рішення нотаріусами питань їх внутрішньої діяльності) здійснюється через регіональні нотаріальні палати. Нотаріуси мають право створювати громадські організації з міжнародним, всеукраїнським, регіональним чи місцевим статусом.

Також передбачається, що за взаємною згодою нотаріуси вправі укласти між собою договір про обмін нотаріальними округами. Також нотаріус може заміщати свого колегу, нотаріальна діяльність якого зупинена, - від свого імені. Нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати нотаріальну діяльність під час цього заміщення. У разі дострокового повернення нотаріуса до виконання своїх професійних обов'язків повноваження нотаріуса, який його замінює, припиняються негайно.

Квоти нотаріусів (граничну кількість нотаріусів в нотаріальному окрузі) визначатимуться Мін'юстом за поданням відповідного територіального органу юстиції з урахуванням чисельності населення, що проживає в цьому окрузі, кількості вчинених нотаріальних дій, навантаження на кожного нотаріуса та соціально-економічного стану регіону. При цьому кількість населення, яка обслуговується нотаріусом нотаріального округу, не може бути більшою, ніж 20 тис., і менше, ніж:

- 13 тис. у нотаріальних округах з чисельністю населення до 100 тис.;

- 12 тис. у нотаріальних округах з чисельністю населення від 100 до 500 тис.;

- 11 тис. у нотаріальних округах з населенням від 500 тис. до 1 млн;

- 10 тис. у нотаріальних округах з чисельністю населення більше 1 млн;

- 5 тис. у Київському міському нотаріальному окрузі.

Кількість нотаріусів в одному нотаріальному окрузі не може бути менше двох.

Планується впровадити Єдиний реєстр нотаріусів України, який створюється і ведеться Міністерством юстиції. Нотаріус включається до Єдиного реєстру з моменту отримання реєстраційного посвідчення і виключається в разі припинення ним нотаріальної діяльності.

Цікаві норми запропоновані відносно кадрового резерву нотаріусів. Регіональний кадровий резерв нотаріусів – список претендентів на реєстрацію нотаріальної діяльності відповідного регіону (республіки, області, міст Києва та Севастополя), а Єдиний кадровий резерв нотаріусів України – об'єднані списки претендентів на реєстрацію нотаріальної діяльності, який ведеться Мін'юстом.

Нотаріусам пропонується такий текст присяги: «Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно, сумлінно і неупереджено, у відповідності із законом і совістю, дотримуватись Правил професійної етики нотаріусів, у своїх діях керуватися принципами гуманізму і поваги до людини».

Що буде з державними нотаріусами?

Наказ про ліквідацію державної нотаріальної контори буде видаватися Мін'юстом на підставі подання Головного управління юстиції в Криму, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, після завершення роботи ліквідаційних комісій та остаточної передачі документів нотаріального архіву до відповідного державного нотаріального архіву.

З моменту ліквідації державної нотаріальної контори особа, яка на момент набрання чинності нового Закону працює державним нотаріусом у цій конторі як постійний працівник, а також осіб, які мають свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та на момент набрання чинності Законом не менше трьох років обіймають посади, безпосередньо пов'язані із забезпеченням держконтролю за організацією нотаріату, мають право зареєструвати нотаріальну діяльність поза встановленою Законом квотою і поза конкретноюї кількістюості нотаріусів ув нотаріальному окрузі, де розташована ліквідована державна нотаріальна контора.

Особи, які на момент набрання чинності Законом обіймають посади державних нотаріусів, отримають переважне право на оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності та надані державним нотаріальним конторам у користування. При укладенні договорів оренди переважне право запропоновано по черзі надавати тим особам, які мають більший стаж роботи на посаді державного нотаріуса.

4. РІЗНЕ

4.1. Страховий стаж зазвичай купують ті, хто втратив роботу незадовго до пенсії

Той, хто не встиг заробити необхідний для нарахування пенсії страховий стаж, може придбати його, уклавши з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Про це розповіла заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко. «Ми часто чуємо фразу «я хочу купити собі страховий стаж». Це означає, що людина, уклавши договір про добровільну участь, зобов'язується щомісяця сплачувати страхові внески не менш ніж з мінімальнаої заробітнаої платаи, і таким чином набувати бракуючий стаж», – пояснила чиновниця. При цьому є можливість придбати страховий стаж і за минулі періоди, одноразово заплативши певну суму.

Теоретично укласти такий договір можуть всі незастраховані державою особи: безробітні, студенти або ті, хто працює за кордоном. Але найчастіше цим правом користуються люди, які залишилися без роботи незадовго до настання пенсійного віку: вони доплачують за стаж, щоб мати право отримувати повну пенсію.

За словами Ірини Ковпашко, для тих, хто вже має необхідний для нарахування пенсії страховий стаж, але залишився безробітним, передбачена можливість дострокового виходу на пенсію: «Якщо людину звільнили з роботи не більш ніж за півтора року до досягнення нею пенсійного віку, якщо при цьому у неї є страховий стаж (30 років для жінок, 35 – для чоловіків), якщо вона зареєструвалася в центрі зайнятості та подала клопотання про достроковий вихід на пенсію, то така пенсія нараховується». При цьому чиновниця зазначила, що впродовж цих півтора років такий пенсіонер не має права працювати. «Коли досягне свого пенсійного віку, тоді знову може працевлаштуватися, якщо є робота і бажання», – підкреслила представник Пенсійного фонду.

4.2 Янукович доручив Азарову прискорити роздержавлення ЗМІ

Із метою виконання зобов'язань України перед Парламентською асамблеєю Ради Європи щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також подальшого впровадження європейських стандартів у цій сфері, Президент України видав доручення щодо роздержавлення друкованих ЗМІ.

Віктор Янукович доручив Прем'єр-міністру Миколі Азарову забезпечити прискорення доопрацювання редакцій проекту Закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ за участю Національної спілки журналістів України, професійних об'єднань, трудових колективів.

Законопроект необхідно розробити до 5 квітня 2013 року та подати Президенту для внесення на розгляд Верховної Ради як невідкладний.

4.3 Уряд врегулював правові основи роботи Міндоходів та його територіальних органів

На засіданні уряду 20 березня 2013 року було прийнято низку актів КМУ, які визначають правові основи діяльності Міністерства доходів і зборів України і його територіальних органів.

Зокрема, розпорядження КМУ «Питання Міністерства доходів і зборів» надає новому відомству можливість повноцінно почати роботу і належним чином виконувати функції, закріплені Указом Президента України від 18.03.2013 р. №141/2013.

Із метою приведення територіальних органів Міндоходів у відповідність із «Положенням про Міністерство доходів і зборів України», Податкових і Митних кодексами України, чинним законодавством була затверджена постанова КМУ «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України», згідно з якою кількість податкових інспекцій, що будуть працювати у складі новоствореного Міністерства доходів і зборів, скоротиться шляхом реорганізації і злиття на 37 одиниць і складе 333 одиниці.

Водночас у Міндоходів запевняють, що проведення реорганізації територіальних органів не погіршить умови обслуговування платників, оскільки утворені об'єднані державні податкові інспекції будуть надавати всі необхідні для платників послуги, а дислокація митних органів не зміниться.

Крім того, постановою КМУ «Про реорганізацію деяких органів Державної податкової та Митної служб» врегульовані всі питання комплексної передачі до складу Міндоходів окремих юридичних осіб, суб'єктів публічного права ДПСУ і Держмитслужби. Разом із співробітниками цих органів гранична штатна чисельність працівників міністерства становить 2440 чоловік.

Із метою чіткого розмежування та уникнення дублювання функцій між структурними підрозділами, поліпшення обслуговування окремих платників окремих урядовою постановою закріплена правова основа діяльності структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів, зокрема, управлінь, відділів, секторів, митних постів і відділень.