№1-2(48-49)(2016)

Кабінет Міністрів України на початку лютого 2016 року ухвалив концепцію створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Старт тестової експлуатації її публічної частини – «Бюджет для громадськості» – заплановано на серпень поточного року, а завершення процесу інтеграції на портал «Є-data» – у 2018-му.

Впровадження інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет» дасть можливість автоматизувати бюджетний процес, аналізувати динаміку та контролювати виконання державного та місцевих бюджетів. Такий підхід повинен забезпечити прозорість бюджетних процесів та процедур на державному та місцевому рівнях, надати можливість громадянам контролювати використання коштів розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, державними підприємствами, Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування на всіх стадіях планування та використання. 

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу бюджет є планом формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Минулорічні показники виконання головного фінансового документа держави вселяють стриманий оптимізм.

Перші кроки «бюджетного оздоровлення»

У другій половині 2015 року сформувалася поки що слабка, проте вже помітна тенденція поступового «одужання» в бюджетно-податковій сфері України. Загалом же стан бюджетно-податкової сфери упродовж року продемонстрував перші ознаки ефективності нової моделі децентралізації бюджетно-податкового регулювання в Україні. Свідченням цьому стали останні статистичні дані. За результатами січня-жовтня 2015 року сформувався профіцит Зведеного бюджету України, який склав 26,8 млрд грн проти дефіциту -46,2 млрд грн за аналогічний період минулого року. За місцевими бюджетами також було сформовано профіцит +24,0 млрд грн проти +7,6 млрд грн за відповідний період 2014-го. За державним бюджетом – профіцит 2,8 млрд грн проти дефіциту -53,8 млрд грн.

Стабільно зростали й доходи бюджетів всіх рівнів. Зокрема, загальна сума дохо­дів Зведеного бюджету України за січень-жовтень становила 521,3 млрд грн, що на 151,3 млрд грн, або на 40,9 %, більше, ніж за аналогічний період минулого року (82,8 % річного планового показника). З урахуванням міжбюджетних трансфертів Державний бюджет України отримав на 47,7 %, а місцеві бюджети – на 20,8 % більше доходів, ніж за аналогічний період 2014 року. Це засвідчило про позитивну тенденцію виконання плану надходжень. Виконання Державного бюджету України за доходами за 10 місяців минулого року склало 427,4 млрд грн, що на 138,0 млрд грн, або на 47,7 %, більше, ніж за аналогічний період 2014-г­о (80,7 % річного планового показника).

Забезпеченню позитивної динаміки наповнення бюджетів впродовж 2015 року сприяла низка чинників. Серед них – інфляційно-девальваційний (у частині непрямих податків на споживання щодо вироблених (ПДВ, акциз) та ввезених (ПДВ, акциз, мито) в Україну товарів відповідно). Наповненню бюджету посприяли й разові неподаткові доходи. Наприклад, продаж 3G-ліцензій національним операторам мобільного зв’язку забезпечив додаткове надходження 8,8 млрд грн. Ще одним джерелом наповнення стало зростання податкового навантаження. Наприклад, для заможних громадян з 2015 року запровадили нові податки, зокрема додатковий імпортний збір, транспортний податок на авто з великим обсягом двигуна.

Збільшилися також діючі ставки податків, наприклад, ПДФО з доходів за депозитами – з 15 до 20 % та максимальна ставка оподаткування заробітних плат – з 17 до 20 %. Відбулося зростання ставок рентних та екологічних податків, розширення бази існуючих податків, зокрема оподаткування об’єктів комерційної нерухомості разом із житловими. Згадані заходи були об’єктивно виправданими та логічно обґрунтованими, що дало змогу посилити справедливість податкової системи та забезпечити збалансованість бюджету в 2015 році.

Важливими джерелами наповнення бюджету також стали відміна низки податкових пільг та часткова модернізація механізму адміністрування податків. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши бюджетні надходження. Наприклад, найбільший приріст надходжень зведеного бюджету в січні-жовтні 2015 року мали кілька статей доходів. Зокрема, податок на додану вартість дав до 144,8 млрд грн, що на 37,6 млрд грн, або на 35 %, більше за аналогічний період 2014 року, у тому числі: збір ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 18,4 млрд грн, або на 27,2 %, більше та ПДВ із ввезених товарів – на 26,0 млрд грн, або на 30,4 %, більше. Акцизний податок із ввезених на мит­ну тери­то­рію України підакцизних товарів (продукції) зібрав до 19,6 млрд грн, що на 6,2 млрд грн, або на 46,6 %, більше за аналогічний період позаминулого року. А ввізне мито додало до бюджету до 31,1 млрд грн, що на 21,2 млрд грн, або в понад 3 рази, більше, аніж в аналогічному періоді 2014 року. Це зумовлено впровадженням з 26 лютого 2015 року додаткового імпортного збору, надходження від якого станом на 01.11.2015 р. склали 19,3 млрд грн.

Динаміка та структура видатків зведеного бюджету визначаються необхідністю виконання державних зобов’язань, пов’язаних зі зростанням фінансування оборони та необхідністю обслуговування державного боргу, забезпеченням фінансування захищених статей видатків. У цьому сегменті також спостерігалася позитивна динаміка. Зокрема, загальна сума профінансованих видатків за січень-жовтень 2015 року становила 492 млрд грн, що на 78,5 млрд грн, або на 19 %, більше, ніж за 10 місяців 2014-го. Касові видатки Державного бюджету України на трансферт Пенсійному фонду України за січень-жовтень 2015 року становили 67,5 млрд грн (на рівні минулого року), у тому числі видатки на покриття дефіциту коштів ПФУ для виплати пенсій дорівнювали 15,2 млрд грн, що на 2,1 млрд грн, або на 15,6 %, більше порівняно з аналогічним періодом 2014 року.

Це стало свідченням того, що держава виконує соціальні зобов’язання та забезпечує соціальний захист громадян, насамперед незахищених верств населення та тих, які вимушено стали переселенцями з окупованих територій. Упродовж минулого року, за даними Міністерства соціальної політики України зі структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, взято на облік 1,7 млн переселенців, або 1,3 млн сімей, із Донбасу і Криму. За призначенням грошової допомоги звернулося 666 тисяч сімей, а 623,7 тисячі з них таку допомогу від держави вже призначено. Всього ж отримувачам цих видів допомоги перераховано три мільярди гривень.

Нинішні завдання бюджетно-податкової політики

Виклики, зумовлені зовнішніми загрозами, воєнно-політичним станом та внутрішніми структурними трансформаціями, що відбуваються на сучасному етапі, переважно формують завдання бюджетно-податкової політики у 2016 році, яка має спрямовуватися на подолання значного збільшення видатків на оборону, виплат на обслуговування та погашення державного боргу, зростання майже вдвічі обсягу субсидій на оплату комунальних послуг. На поточний рік, згідно з рішенням РНБО, а також відповідно до Стратегії національної безпеки України та Військової доктрини, рівень видатків на сектор безпеки і оборони буде забезпечений в обсязі 5 % від ВВП. При цьому не менше 3 % ВВП видатків передбачено на оборонний сектор. Його фінансування вестиметься із загального фонду державного бюджету і становитиме не менше 100 млрд грн. Окрім того, планується додаткове фінансування зі спецфондів та залучення ресурсів під державні гарантії.

Прогнози щодо стану виконання бюджету країни поточного року пов’язуються перш за все із показником дефіциту державного бюджету, оптимальне значення якого в європейських країнах прийнято на рівні 3 % ВВП. Урядовий прогноз на 2016 рік закладено у положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», згідно з яким передбачається граничний обсяг дефіциту в сумі 83,7 млрд грн, що становить 3,7 % ВВП, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – 68,9 млрд грн та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду держбюджету – 14,8 млрд грн.

Згідно з даними травневого консенсус-прогнозу, опублікованого Міністерством економічного розвит­ку і торгівлі України, вітчизняне експертне середовище більш оптимістично ставиться до досягнення цього показника у 2015 році – -64,4 млрд грн (3,3 % ВВП); у 2016-му – -57,6 млрд грн (2,5 % ВВП). У середньостроковому періоді прогнозується, що видатки бюджету перевищуватимуть доходи (усереднене значення дефіциту бюджету складе 2 % від ВВП за 2017–2019 роки з максимальним значенням 3,5 % ВВП). За останніми прогнозами МВФ, сукупний дефіцит сектору загального державного управління в Україні щодо ВВП поступово знижуватиметься з -4,5 % у 2014 році до -4,2% ВВП у 2015-му та надалі: у 2016 році – до -3,7 % ВВП; у 2017-му – до -3,1 % ВВП; до 2020 року – до 2,2 % ВВП.

Ухвалення бюджету, у якому зменшено дефіцит сектору загального державного управління до показника в 3,7 % ВВП, є однією із концептуальних умов надання наступного траншу за програмою фінансування МВФ. Водночас не менш важливими є й інші ключові завдання цієї програми – опора бюджету на структурні реформи, вагомими складовими яких є скасування пільг та розширення податкової бази, а також оптимізація державних видатків.

Основні положення концепції податкової реформи на 2016 рік на основі консенсусу Міністерства фінансів України та профільного Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України – скорочення граничного порогу річного доходу для платників єдиного податку ІІІ групи з 20 до 5 млн грн, збільшення ставок для платників ІІІ групи з 2 до 3 % (для платників ПДВ) та з 4 до 5 % (для неплатників ПДВ); підвищення в 1,8 раза ставок єдиного податку для 4-ї групи платників (сільгосппідприємств); скасування на 2016 рік застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку 4-ї групи.

Актуальним питан­ням залишається детінізація оплати праці, що полягає у необхідності зниження навантаження на фонд оплати праці. Також на часі – спрощення адміністрування податків за рахунок електронних сервісів, індексація ставок акцизного та екологічного оподаткування, збільшення ставок майнових податків для заможних громадян.

Водночас неприпустимо збалансовувати державний бюджет за рахунок вилучення власних коштів місцевих бюджетів, зокрема цьогоріч недоцільно перерозподіляти кошти єдиного податку. Слід також розуміти, що зменшення розміру єдиного соціального внеску знизить податкове навантаження на заробітну плату, що є однією з кардинальних проблем оподаткування в Україні, проте загострить питання дефіциту Пенсійного фонду та стійкості чинної моделі пенсійної системи, що зумовлює нагальну потребу її реформування.

Іншими важливими кроками, які необхідно зробити для подальшої реформи в бюджетній сфері, має стати посилення дисципліни бюджетного процесу, збільшення частки капітальних видатків бюджету, реформа у сфері державних закупівель, підвищення ефективності державного фінансового контролю та бюджетних відносин. Важливими моментами для удосконалення системи соціального забезпечення громадян є аудит-верифікація соціальних виплат із запровадження централізованої бази даних пенсіонерів.