№5(64)(2017)

На Першому фінансовому ярмарку для малого й середнього бізнесу була представлена нова програма Німецько-українського фонду (НУФ) з підтримки фінансування МСБ через банки-партнери. Ярмарок відбувся 4 квітня 2017 року в столичному Українському домі.

Німецько-український фонд є небанківською фінансовою установою, створеною в 1999 році. Його учасниками є Національний банк і Міністерство фінансів України, а також Німецький банк розвитку KfW. Для фонду зміцнення МСБ є стратегічним пріоритетом, адже саме цей сегмент бізнесу є фундаментом для успішного розвитку держави в довготривалій перспективі.

Фонд став організатором заходу за кошти, що їх надав уряд Німеччини. Пропозиції для малого та середнього бізнесу (МСБ) представили 16 провідних банків України, одна страхова та три лізингових компанії. Серед них – АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «Мегабанк», ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» та ПАТ «Кредобанк», які є банками-партнерами фонду.

На церемонії відкриття ярмарку керівник НУФ Андрій Фецун підкреслив, що фонд є платформою, довкола якої єднаються банки-партнери для створення робочих місць в Україні у сфері малого й середнього бізнесу. Він повідомив, що у найближчих планах – проводити такі ярмарки щорічно. Заступник керівника НУФ Валерій Майборода додав, що ярмарок стане ще одним інструментом, завдяки якому можна зміцнити співпрацю банківського сектора на підтримку малого й середнього бізнесу. Він пообіцяв, що подібні заходи відбуватимуться не лише в Києві, а й в інших містах України, щоб розширити можливості МСБ для віднайдення фінансування.

Виконавчий директор НУФ Олег Стринжа зауважив, що на кредитування МСБ нині спрямовується незначна частка банківських кредитних портфелів. На його думку, присутні на ярмарку комерційні банки, прагнучи зростання, заклали у свої програми агресивні темпи розвитку, і для них кредитування МСБ – дуже важливий етап після дворічної кризи і повного перезавантаження банківської системи України.

Перша панельна дискусія ярмарку була присвячена ролі держави в сьогоденні та майбутньому розвитку малого й середнього бізнесу в Україні. Про те,

що треба зробити для поліпшення фінансування МСБ, говорив заступник міністра фінансів Юрій Буца.

Він підкреслив, що з огляду на ВВП цифра МСБ значно менша, ніж у європейських країнах, і змінити ситуацію може максимальна концентрація уваги влади.

На його переконання, роботі малого й середнього бізнесу заважає ускладнене регулювання, різноманітні бюрократичні перепони, а також відсутність коштів. Юрій Буца повідомив, що уряд відмінив близько 300 регулятивних актів минулих років і суттєво спростив податкове адміністрування. Проте уваги вимагають питання доступу до фінансування. Механізм співпраці з НУФ дає змогу залучити дешевший ресурс, а українським підприємствам через банківську систему отримати капітал.

Директор офісу KfW в Україні Лутц Хорн-Хааке визнав, що НУФ став інструментом, який дав поштовх для налагодження співпраці з малим та середнім бізнесом. Він повідомив, що німецькі партнери намагалися поступово збільшувати кошти, і нині ця сума сягає приблизно €30 млн. Німецький банкір порадив розширювати розмаїття фінансових можливостей для кредитування МСБ. І саме в цьому, на його думку, НУФ є дуже важливим, оскільки почав впроваджувати нові інструменти для співпраці.

Лутц Хорн-Хааке розповів, що відвідав в Україні декілька малих та середніх підприємств і був вражений їхньою витривалістю, успішним доланням тяжких економічних обставин, виразним розумінням майбутнього, орієнтуванням на якісну продукцію і нові ринки. Такі підприємства потребують нових фінансів для подальшого розвитку, через що різні програми та проекти НУФ, спрямовані на допомогу МСБ, є напрочуд доречними.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов підкреслив, що малий бізнес для уряду є одним з найважливіших пріоритетів. Суттєвою проблемою економіки він назвав низьку конкуренцію і надмірну монополізацію. Тому, на його думку, малий і середній бізнес здатен зміцнити економіку, створюючи робочі місця, розвиваючи конкуренцію і ринок у різних сегментах, запроваджуючи нові технології та інновації тощо.

Максим Нефьодов вважає, що в малого бізнесу немає якихось специфічних потреб, які б вирізняли його, але він є індикатором певних негараздів в інвесткліматі, податковій системі, з отриманням дозволів і процедурами перевірок. Серед завдань міністерства він назвав створення таких умов бізнес-клімату, які б дозволили будь-якому підприємцю незалежно від рівня знань та підготовки «займатися не боротьбою з бюрократичною машиною, а тим, чим він хоче займатися».

Під час роботи Першого фінансового ярмарку відбулося підписання нової програми Німецько-українського фонду щодо підтримки фінансування малих і середніх підприємств. Документ підписали заступник міністра фінансів України Юрій Буца, виконавчий директор фонду Олег Стринжа та директор Німецького банку розвитку KfW в Україні Лутц Хорн-Хааке.

Відповідно до програми, Німецький державний банк розвитку KfW надасть Україні 300 млн грн на підтримку фінансування малого та середнього бізнесу на термін приблизно 40 років. Банками-партнерами фонду, через які здійснюватиметься програма кредитування, є АТ «ПроКредит Банк», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Ощадбанк», ПАТ «МЕГАБАНК», ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК». До програми долучається ще й ПАТ «КРЕДОБАНК».

Основною цільовою групою, як вважає заступник керівника Німецько-українського фонду Валерій Майборода, є малі й середні підприємства з кількістю працівників до 250 осіб, а максимальна сума кредиту становитиме €250 тис. Виконавчий директор НУФ Олег Стринжа додав, що це – перший приклад, коли кошти надаватимуться у гривнях, а механізм підтримки діє таким чином, що валютний ризик НУФ бере на себе, і бізнес отримує кошти, позбавлені цього ризику.

На другій панельній дискусії йшлося про розгляд досвіду впровадження в Україні міжнародних, національних та регіональних програм з підтримки фінансування малого та середнього підприємництва (МСП). Підсумком обговорення стало підписання Угоди про партнерство та співробітництво між Київською міською державною адміністрацією й Німецько-українським фондом з компенсації частки відсоткової ставки за кредитами, наданими МСП через банки-партнери НУФ. Свої підписи під документом поставили перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс та старший проектний менеджер KfW Філіп Хаугер.

Угода, зокрема, передбачає проведення спільних заходів щодо підтримки малого та середнього підприємництва у столиці та забезпечення повного й відкритого обміну інформацією, яка стосується реалізації програм його розвитку. Сторони також готуватимуть спільні пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері розвитку МСП та братимуть участь у громадських обговореннях відповідних проектів нормативно-правових актів. Для координації заходів будуть визначені відповідні структурні підрозділи, які безпосередньо контактуватимуть між собою.

Геннадій Пліс уточнив, що НУФ у межах нової програми пропонує дешевий фінансовий ресурс для позичальників на рівні 17 %, що дає можливість надавати кошти кінцевим споживачам у середньому під 9–10 %, збільшивши загальний обсяг покриття майбутніх кредитів МСП загалом до 200 млн грн. Ще однією перевагою взаємодії з Німецько-українським фондом є мінімізація ризиків, пов’язаних із нестабільністю банківської системи, адже фонд може забезпечити відбір і моніторинг банків-партнерів.

Також під час роботи ярмарку його учасники обговорили нові можливості співпраці НУФ з банками-партнерами, які виникають завдяки підписанню програм та угод з КМДА. Крім того, вони дискутували щодо використання чинних програм підтримки МСБ для власного просування на вітчизняних ринках і за кордоном, вивчали нюанси пошуку інформації про донорські програми, оформлення грантів, розглядали проблемні фінансові питання, з якими має справу агробізнес.

Тематичні дискусії також стосувалися експортних можливостей українського малого й середнього бізнесу, аспектів, що на них потрібно звертати увагу, розпочинаючи працювати на експорт. Також були розглянуті помилки, яких припускаються на початку експортної діяльності, і нові можливості, що відкриваються завдяки програмі COSME. Учасники обговорили питання альтернативних джерел фінансування для МСБ, можливості їхнього поєднання з традиційними. Зачепили також тему ІТ-можливостей для МСБ, продуктів, якими може скористатися малий бізнес, та кількості коштів для впровадження ІТ-рішень.

Серед важливих було й актуальне на нинішній день питання енергоефективності. Зокрема, учасники заходу обговорили впроваджувані проекти, проаналізували результативні фінансові рішення в цьому сегменті, подальші перспективи розвитку програм енергоефективності та роль фінансового сектора в їхньому впровадженні. Вони розглянули міжнародний досвід підтримки фінансування МСП на прикладі таких країн, як Грузія, Вірменія, Білорусь, Казахстан.

Наостанок учасники ярмарку отримали низку практичних порад про можливі джерела фінансування свого бізнесу – кредити, лізинг, альтернативні варіанти, а також щодо шляхів розвитку власної справи, зокрема через навчальні програми.