№3(14)(2013)

Після Президента Прем'єр-міністр Микола Азаров вирішив відзвітувати перед журналістами за три роки роботи уряду. На прес-конференції для центральних і регіональних засобів масової інформації, які відбулася 19 березня 2013 року, глава уряду, перерахувавши досягнення, особливий акцент зробив на Державній програмі активізації економіки, прийнятій на недавньому засіданні Кабміну

Прем'єр вважає, що цей документ, є, по суті, програмою нової індустріалізації країни, що передбачає залучення до процесів модернізації майже 400 млрд грн інвестиційних ресурсів. Серед прикладів він згадав кілька об'єктів, намічених програмою. Зокрема, у Нікополі Дніпропетровської області передбачено створення заводу з виробництва труб підвищеної стійкості. Планується завершення будівництва першої черги Дністровської гідроакумулюючої станції. Велика увага приділяється створенню космічного ракетного комплексу «Циклон-4», що розглядається як реанімація нашої космічної могутності.

Програмою активізації передбачається створення вітчизняних швидкісних поїздів. Сьогодні практично завершуються ходові випробування швидкісного поїзда Крюківського заводу, який враховує наші кліматичні особливості. Передбачена масштабна програма модернізації залізничного полотна. Також планується будівництво 17 шляхопроводів на місцях з високою інтенсивністю руху автотранспорту.

Враховуючи, що Україна - велика аграрна країна, поставлено завдання реанімації свого сільськогосподарського машинобудування. Заплановано спільне виробництво 400 одиниць зернозбиральних комбайнів, 1,5 тис. тракторів, іншої складної техніки, модернізація виробництва впровадження сучасних видів технологічного обладнання, зокрема на Херсонському машинобудівному заводі, заводі «Червона зірка» в Кіровоградській області. Розроблено модельний ряд зернозбиральних комбайнів «Скіф» і вже розпочато серійне виробництво перших моделей. Також досягнута домовленість про спільне виробництво на території України комбайнів типу «Клаас», щорічний випуск яких може бути близько тисячі.

Планується побудувати і реконструювати 153 тваринницьких комплекси, що дозволить значно збільшити виробництво продукції тваринництва на сільськогосподарських підприємствах і зменшити імпорт молочних і м'ясних продуктів, створити нові робочі місця. У планах - будівництво овочесховищ ємністю майже 1,5 млн тонн зберігання, п'яти тепличних комплексів з обсягом виробництва продукції приблизно на 0,5 млрд грн, збільшення потужності масложирових комбінатів.

На Лисичанському склозаводі «Пролетар» в Луганській області хочуть створити виробництво великогабаритного листового флоат-скла, збільшити випуск загартованого скла. Планується ввести в експлуатацію виробництво скла з низькоемісійним м'яким покриттям. Тобто дворічна програма модернізації економіки, створення нових робочих місць дозволить вивести економіку з того стану, в якому вона зараз перебуває. Тому завдання на ці два роки - дуже серйозні зусилля з модернізації, створення нової промисловості в Україні, нового рівня і нового технологічного укладу.

Право поставити перше питання надали регіональним ЗМІ, оскільки глава уряду спочатку акцентував увагу на регіональному аспекті спілкування, адже зустрічатися з журналістами центральних друкованих видань та телебачення він може частіше. Питання представниці телеканалу «Рось» з Черкаської області стосувався реконструкції мосту через Дніпро, а також дороги державного значення Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань. Перш ніж дати конкретну відповідь, Микола Азаров розповів, що уряд докладає всіх зусиль, щоб закінчити два, близьких до завершення будівництва. Це міст у Запоріжжі та Подільський мостовий перехід, який зв'язує в Києві величезний район Троєщину з центром міста.

«Мій принцип - не розкидатися ресурсами, а навпаки концентрувати їх із тим, щоб будівництво об'єкта не розтягувалося в часі, адже це завжди призводить до подорожчання, - сказав Азаров. - Але щойно у країни виникне така можливість, ми цю проблему вирішимо. Проблема мостових переходів через Дніпро актуальна не тільки в Черкасах, а також у Кременчуці, наприклад, у вашого сусіда, там теж міст дуже потрібен, і ми знаємо цю проблему. Але в нинішньому році, думаю, зосередимо зусилля на цих двох об'єктах, а вже наступного подумаємо про те, як реалізувати інші проекти».

Наступним питанням, яке цікавило журналістів, стала можливість співпраці в рамках Митного союзу. Микола Азаров з цього приводу поінформував, що уряд веде переговори про такий формат співпраці, при якому Україна стане спостерігачем при МС. Він пояснив, що обговорюється можливість створення при Митному союзі представництва. Представник України буде брати участь у прийнятті рішень і з правом дорадчого голосу. Тобто він не братиме участь у прийнятті самого рішення, але йому нададуть право висловити нашу позицію. Така форма участі означатиме, що про вироблення будь-якого рішення України буде знати заздалегідь, з моменту появи ініціативи і на всіх етапах прийняття рішення. Прем'єр вважає, що ця форма участі в роботі Митного союзу зберігає за Україною суверенітет у прийнятті рішень.

«Що для нас Митний союз? Тільки з Росією ми маємо товарообіг $65 млрд. З Євросоюзом значно менше - близько $50 млрд. Тобто для нашої економіки значення товарообігу, нормальних торгово-економічних відносин із країнами Митного союзу - це, якщо хочете, умови виживання. І ті заходи, які іноді країни МС застосовують, захищаючи свій ринок, дуже болісно позначаються на нашій економіці. Тому ми докладаємо дуже серйозні зусилля до того, щоб таких заходів приймалося якомога менше», - підсумував Прем'єр.

Цікавилися журналісти також перспективами нового спортивного комплексу під Євробаскет у Львові. Вони відзначали, що сьогодні пустує «Львів-арена», а Львівський аеропорт завантажений усього на 8%. Адже на утримання тільки «Львів-арени» з державного бюджету виділяється 10 млн грн на рік. У відповідь Микола Азаров поставив запитання: «Хто ж будує такі об'єкти, як аеропорт, злітно-посадкова смуга з розрахунку сьогоднішньої пропускної здатності? Якщо такий об'єкт будується, то на 100-200 років уперед, на 50 як мінімум. Ви можете передбачити, який у Львові буде вантажопотік і пасажиропотік через 50 років?» Прем'єр повідомив, що техніко-економічне обґрунтування, за яким будувався термінал аеропорту, говорить про те, що в найближчі роки він буде завантажений. А щодо стадіону підкреслив, що йому «дуже прикро за львівське керівництво, і міста, і області, які, отримавши, по суті, від держави у подарунок такий найсучасніший комплекс, не можуть їм по-хазяйськи розпорядитися».

Ще одне питання стосувалося тристороннього консорціуму з управління ГТС і різкого скорочення суми оплати за газ у лютому, яка склала більше 160 млн, хоча зазвичай ця сума близько $1 млрд. У відповіді Прем'єр-міністр підкреслив: «Тристоронній консорціум, насамперед, залежить від третьої сторони. Ми готові, Росія готова. Де та третя сторона? Президент про це говорив, будучи в Брюсселі; уряд про це неодноразово говорив: де ж підтримка Євросоюзу цієї форми співробітництва з управління газотранспортним консорціумом? Ми ж три роки говоримо про це. Скажіть, скільки нам ще чекати? Ми практично підійшли до тієї точки, коли треба приймати рішення».

Щодо лютневих виплат за газ глава уряду зазначив, що виходили з того, що раптом буде сувора зима. Але тепер, коли пережили дуже несприятливу зиму, з великою кількістю знакозмінних переходів, опадів, снігу, і побачили, що можемо заощадити споживання газу - навіщо нам зайве кількість?

Під час прес-конференції також зачитували питання, які надіслали Прем'єру на Facebook. Один із них торкався теми можливого дефіциту ліків у зв'язку з ліцензуванням та прогнозу ситуації на майбутнє. Микола Азаров заспокоїв, що жодного дефіциту не буде. Але разом із тим обурився: «Невже ви думаєте, що в уряді або на всіх рівнях сидять люди, які не ходять до аптеки, у яких немає батьків? Невже ви думаєте, що таке рішення може бути прийняте без детального аналізу наслідків цього рішення?»

За словами Прем'єра, будь-яке рішення, на превеликий жаль, завжди містить ризики і негативи. Після цього навів кілька цифр по Києву, Донецьку, Івано-Франківську, Львову, Харкову та Херсону характеризують підвищення добробуту українців. Наприклад, за його даними, усереднена плата за однокімнатну квартиру в Києві в 2011 році була 292 грн 60 коп., В 2012 році - 293 грн 93 коп. За трикімнатну квартиру в 2011-му платили 732 грн 38 коп., в 2012-му - 734 грн. У 2009 році весь фонд оплати праці в країні був 289 млрд грн. У 2012 році - 482 млрд, тобто більше в 1,7 рази. Динаміка видатків Пенсійного фонду: 2009 рік - весь Пенсійний фонд становив 169 млрд, 2013 рік - 252 млрд, що на 83 млрд більше. Тобто зміни 2013 року по відношенню до 2009-го - приблизно 150%.

А куди можуть ці додаткові мільярди піти? Наприклад, терапевт з Івано-Франківська отримував у 2009 році зарплату 1 тис. 54 грн, у січні поточного - 2 тис. 533, що майже на 1,5 тис. грн більше. Учитель з Івано-Франківська отримує 2 тис. 744 грн, а три роки тому було 1 тис. 328 грн, на 1 тис. 415 грн на місяць більше. У Донецьку зарплата вчителя становить 3 тис. 648 грн, у Харкові - 3 тис. 462 грн, в Херсоні - 2 тис. 443 грн і т.д. Ця заробітна плата значно вища, ніж була у 2009 році.

Журналіст із Херсона поставив питання щодо державної підтримки на реконструкцію транспортних коридорів міжнародного значення та виробництво зернозбиральної техніки «Скіф». Микола Азаров звернув увагу, що позиція по «Скіфу» внесена до Програми активізації економіки та державна підтримка буде. Що стосується транспортного напрямку, то, на превеликий жаль, дорожнє господарство зараз перебуває в дуже незадовільному стані. Головна причина полягає в тому, що ми експлуатували дорожню мережу, побудовану давно і розраховану на зовсім інші інтенсивність, швидкості, навантаження руху. «Напрямок, про який ви говорите, нам відомий, і буде реконструюватися і будуватися», - запевнив Прем'єр-міністр.

Також журналістів цікавила можливість налагодження більш комфортного спілкування міністрів з пресою під час засідань уряду. Прем'єр пообіцяв, що створять графік, за яким міністри будуть зустрічатися, відповідати на питання, дискутувати, більш активною стане робота прес-служб для того, щоб громадськість знала про те, що робиться в тому чи іншому міністерстві.

Представник преси з міста Надвірна Івано-Франківської області поцікавився проблемою забезпечення нафтою ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а також питаннями діяльності НДВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» щодо недопущення скорочення персоналу. Микола Азаров погодився, що це - непросте питання, адже сьогодні створені такі умови, за яких ввезення світлих нафтопродуктів в Україну вигідніше, ніж переробка нафти на наших підприємствах. «Вихід один: вкладати гроші в модернізацію цих підприємств і виробляти при існуючій ціні нафти і рівні експортного мита рентабельний бензин, який зможе конкурувати з білоруським, литовським та іншими. Ми цим зараз займаємося», - уточнив глава уряду, і додав, що про скорочення не чув, але готовий розібратися в ситуації.

Наступним питанням, яке цікавило журналістів, стала можливість реакції українського уряду на введення Кіпром податку на вкладення. «Яку б ви хотіли почути реакцію?» - запитанням на запитання відповів Микола Азаров, уточнивши при цьому, що рішення в глобальному плані дуже ризиковане для всієї фінансової та банківської системи. На його думку, тут потрібна дуже швидка реакція влади Кіпру, адже чим довше триватимуть дебати, існуватиме невизначеність, тим більше вона буде розгойдувати ситуацію. Проте глава уряду вважає, що це рішення «для нас не буде мати таких серйозних наслідків, як, наприклад, для російського капіталу». Також, на його думку, в цьому негативному, на перший погляд, кроці є й позитив, який призведе до того, що наш бізнес буде дуже ретельно думати, які у нього сумніви з приводу надійності нашої системи.

Ще один користувач Facebook поцікавився можливістю відкриття в областях дитячих лікарень на зразок столичного «Охматдиту». У відповідь Микола Азаров звернув увагу на те, що «Охматдит» - це центральна дитяча клініка нашої країни, а не Києва. Там зараз зводиться корпус, який дозволить проводити онкогематологічні операції, пересадки кісткового мозку. Вже введено в експлуатацію корпус дитячої токсикології, сучасний корпус дитячої кардіохірургії. Але це не означає, що й інші обласні центри залишаться без підтримки. Закладена досить велика програма модернізації нашої медицини, останні три роки туди вкладається левова частка ресурсу. Поставлено завдання, щоб в кожному обласному центрі з'явилися сучасні лікувально-діагностичні центри.

Журналіст із Чернівецької області запитав, коли уряд зможе знайти кошти для завершення будівництва найбільшої в Європі гідроакумулюючої електростанції, яка будується ось вже 27 років. Відповідь Прем'єра була лаконічною: «У поточному році здамо другу чергу, заклали необхідні гроші». Мимохіть Микола Азаров порушив питання довгобудів у Києві, зокрема, розв'язки на Московській площі, модернізації лінії швидкісного трамвая. «Всі об'єкти-довгобуди, які ми в березні 2010 року намітили, були в дуже короткі терміни здані, включаючи такий складний об'єкт, як Дарницький міст», - підкреслив Прем'єр.

«До чого я це розповідаю? Можливості у нас з вами досить великі. Дуже важливо, щоб ми з вами разом у це вірили і працювали. Менше міркували, що все це важко, все це погано. Так, безумовно, важко. Але все можливо і реально», - підсумував глава уряду.