№3(2012)

19 квітня 2011 року у прес-центрі Інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» Аудиторська палата України провела круглий стіл на тему «Аудит в Україні: регулювання та розвиток». На засіданні був представлений проект Стратегії розвитку аудиту України на 2012-2013 роки. Вперше за дев’ятнадцять років існування вітчизняного аудиту обговорювалися узагальнені пропозиції, як саме розвиватися і куди рухатися галузі в майбутньому. Присутні на засіданні керівники аудиторських фірм із цікавістю поставилися до запропонованих регулятором аудиторської діяльності кроків реформування українського аудиту. Всі учасники заходу погоджувалися, що далі працювати без стратегії неможливо.
Стратегію розвитку галузі представив її автор – заступник голови Аудиторської палати України, керівник Комісії АПУ із зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиту Олексій Гачківський.
Стратегія на два роки – це своєрідна спроба та підготовлення до нових реалій у житті аудиторів. Визначення напрямків діяльності, розробка та прий­няття необхідних документів заплановані на 2013 рік. Олексій Гачківський упевнений, що повноцінно Стратегія почне працювати вже з 1 січня 2014 року.
Головними завданнями Стратегії розвитку визначені:

• задоволення внутрішніх вимог професійного ринку аудиторських послуг України;
• забезпечення визнання важливої ролі аудиторської професії в суспільстві;
• покращення регуляторної діяльності у сфері аудиторських послуг.

Крім того, послідовні кроки зі впровадження Стратегії у життя повинні забезпечити збільшення ринку аудиторських послуг, вартовність суб’єктів аудиторської діяльності, цінність сертифіката аудитора, важливу роль професійних громадських організацій та об’єднань у розвитку галузі.
Насамперед потрібно відновити імідж професії аудитора в Україні. Адже нині у суспільстві сформувався стереотип, що замовити аудиторську перевірку та «правильний» висновок можна будь-де і за невелику винагороду. До того ж існують так звані фірми-одноднівки, які не лише демпінгують на ринку, але й руйнують саму професію, перетворюючи аудиторські перевірки на формальність.

Саме тому у Стратегії пропонується почати боротьбу з демпінгом на ринку аудиторських послуг. На думку Олексія Гачківського, у сфері обов’язкового аудиту найефективніше це можна зробити через створення умови допуску суб’єктів аудиторської діяльності до виконання обов’язкового аудиту таким чином, щоб ризики від неякісного виконання завдань безпосередньо впливали на можливість мати зазначений допуск, а сама процедура допуску залежала від досягнення якісних критеріїв, забезпечення яких відтворюється нелегко.

Сьогодні існує кілька резервів для підняття ринку, вважає заступник голови Аудиторської палати України. Насамперед потрібно розширити ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність». Зокрема, передбачити обов’язкове проведення аудиту за підсумками року вагомим суб’єктам господарювання, при отриманні великих кредитів і для учасників тендерів при держзакупівлях. У серпні 2011 року Аудиторською палатою вже підписана генеральна угода з Державною податковою службою України, яка передбачає співробітництво та взаємодію у процесі проведення аудиторськими фірмами аудиту податкової звітності.

Для забезпечення цінності суб’єктів аудиторської діяльності та сертифіката аудитора потрібно створити умови, за яких відносно нелегке відтворювання досягнень якісних критеріїв суб’єкта аудиторської діяльності забезпечить відповідну ринкову вартість цього суб’єкта як ринкового об’єкта та/або об’єкта для успадкування.

До зазначених критеріїв автор пропонує віднести термін перебування на ринку, кількість сертифікованих аудиторів, види сертифікатів, наявність додаткових кваліфікаційних свідчень/сертифікатів персоналу, приналежність до міжнародної або національної мережі, наявність і визнання впровадженої системи забезпечення якості аудиторських послуг, позитивна страхова історія, позиція в рейтингу аудиторських фірм.

Забезпечення цінності сертифіката аудитора можливе через створення таких умов для отримання документа, які унеможливлять випадковість і відносну простоту видачі сертифіката. Приміром, запровадити обов’язкове стажування від одного до трьох років у складі суб’єкта аудиторської діяльності перед складанням іспиту на отримання сертифіката аудитора. До того ж претендент має пройти багаторівневе тестування.
Особливу увагу в розвитку аудиту слід приділити професійним громадським організаціям. Для цього, на думку авторів Стратегії, необхідно створити умови, які забезпечать користь членства у професійних громадських організаціях для аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності шляхом залучення таких організацій до виконання певних повноважень АПУ.

Покращення стану регуляторної діяльності у сфері аудиту можливе лише після зміни закону України, що регулює аудиторську діяльність. АПУ пропонує законодавчо закріпити за нею право головного координаційного органа в системі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та її суб’єктами в Україні.

Розробники Стратегії запевняють, що врахують усі пропозиції та зауваження, висловлені за круглими столами у Києві та регіонах. Відповідну програму Стратегії на основі отриманих пропозицій і обговорень обіцяють прийняти на засіданні АПУ вже у травні цього року.