№9(20)(2013)

З 19 по 22 вересня в Лівадійському палаці Ялти проходила 10-а Ялтинська щорічна зустріч «Україна і світ в епоху змін: фактори успіху». Вона зібрала понад 250 провідних представників політичних, ділових і громадських кіл з більш ніж 20 країн світу для обговорення глобальних викликів та їхнього впливу на Україну, Європу і світ.

Теми дискусій, включених до порядку денного конференції, стосувалися глобальної економіки, енергетичної безпеки, інновацій, які змінять наше життя. Проте основною, як і очікувалося, стала тема європейського вибору України. Особливо актуально це звучало перед Вільнюським самітом ЄС, де буде дана відповідь на євросподівання нашої держави. Мабуть, з огляду на майбутній саміт, відкривати Ялтинську зустріч довірили президентам України – Віктору Януковичу – і Литовської Республіки – Далі Ґрібаускайте.

Аудиторія, яка зібралася для дискусій, була не менш поважною – Європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, співголова Моніторингової місії Європейського парламенту Пет Кокс, 42-й Президент США Білл Клінтон з дружиною, колишнім держсекретарем Хіларі Клінтон, екс-прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, радник Президента Росії Сергій Глазьєв, віце-прем’єр-міністр Казахстану Кайрат Келімбетов, Президент України (1994–2005 рр.) Леонід Кучма, Президент Польщі (1995–2005 рр.), голова ради YES Олександр Кваснєвський, 54-й прем’єр-міністр Італії (2011–2013 рр.) Маріо Монті, генсек Інтерполу Рональд Ноубл, канцлер Німеччини (1998–2005 рр.) Герхард Шредер, Верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки (1999–2009 рр.), член Наглядової ради YES Хав’єр Солана, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, Генсек ОБСЄ Ламберто Занньєр та інші.
Президент України Віктор Янукович у своєму вітальному слові на церемонії відкриття наголосив: «Україна знаходиться між двома великими «монстра­ми» – ЄС і Росією. Це ми відчуваємо кожного дня. І ігнорувати чи якось легковажно ставитися до цього положення ми не можемо. Тому я дуже вдячний і нашим партнерам з ЄС, і з Росії за розуміння цього питання. Ми не хотіли, не хочемо і не будемо ніколи протиставляти інтеграційні процеси Захід–Схід, ми хочемо їх об’єднати. І на цьому шляху Україна йде впевнено шляхом модернізації, шляхом створення умов для ведення бізнесу, зняття тих бар’єрів, які є в питаннях торгівлі».
При цьому глава держави ще раз запевнив у європейському виборі України: «Що стосується стосунків – вони визначені. Україна впевнено йде шляхом європейської інтеграції. Що стосується стосунків з Митним союзом – ми шукаємо цю модель. Я переконаний у тому, що ми її знайдемо. Вона не повин­на перешкоджати європейській інтеграції України, вона не повинна створювати проблеми, а має вирішувати їх, знімати ці проблеми, тоді ми будемо отримувати позитивний результат від інтеграційних процесів».
Президент Литовської Республіки Даля Ґрібаускайте у вітальній промові також основний акцент зробила на європейських віяннях: «Сьогодні Україна перебуває в центрі уваги всіх європейців, небайдужих до безпеки та процвітання нашого континенту. Важливо також, що Європа наразі – в центрі української політики. Цей вибір підтвердили і влада, і опозиція. На боці України загальна згода і рішучість. Дозвольте повідомити вам: рішучість існує і з боку ЄС. Що залишається зробити – закріпити взаємно висловлену політичну волю практичними діями, які доведуть, що Україна готова мислити, поводитися й відчувати по-європейськи».
Литовський Президент звернула увагу також на умови, за яких стане можливим прагнення України опинитися у європейській сім’ї: «По-перше, існує потреба у встановленні законодавчих гарантій чесних та прозорих виборів. По-друге, створення рівних можливостей для всіх політичних партій, груп та рухів є обов’язковим атрибутом здорової юридичної та судової системи. Вибіркове застосування законів, незбалансований розподіл влади та неоднозначність законодавчого регулювання мають катастрофічний вплив на функціонування демократії. По-третє, сумніви чи невиконання уже взятих на себе міжнародних зобов’язань породжують недовіру. Так само, як сумнівний бізнес-клімат і вкорінена корупція перешкоджають притоку інвестицій, торгівлі та економічному розвитку». Вона запевнила, що «Європа відкрита й налаштована посилити співпрацю з Україною», і підтвердила, що «ми маємо унікальний історичний шанс з’єднати між собою Європу та Україну». А наостанок закликала всіх скористатися можливістю й закріпити «Україну в Європі, а Європу – в Україні».
Участь у поважному заході, на якому зібралася світова політична еліта, взяв Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Глава українського уряду виступив перед учасниками конференції 21 вересня і відповів на їхні запитання. Він нагадав: «Наближається етап підписання Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу, і 28 листопада у Вільнюсі ми плануємо цей історичний акт підписати. Документ включає в себе Угоду про зону вільної торгівлі, Угоду про політичну асоціацію, Угоду про безвізовий режим». Микола Азаров підкреслив, що в Україні, перш за все, прагнуть проводити економічні реформи, які наближали б нашу державу до Євросоюзу, до того рівня інвестицій, інвестиційної привабливості, який є в краї­нах ЄС. Саме тому Україна працює над запровадженням європейських стандартів у всі сфери життя.
Український Прем’єр також ознайомив учасників конференції з результатами роботи нашої держави в напрямі забезпечення енергетичної незалежності та диверсифікації джерел енергопостачання. Так, за результатами робочої поїздки до Нідерландів, яку глава уряду здійснив 12–13 вересня цього року, між урядом України і компанією Royal Dutch Shell було підписано угоду про операційну діяльність щодо угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах Юзівської площі. Компанія Shell має у своєму розпорядженні новітні технології, що дають можливість безпечно видобувати сланцевий газ у густонаселених районах, і вона вже розпочала роботу. На даний момент Royal Dutch Shell пробурила першу свердловину для видобутку сланцевого газу в Україні.
Говорячи про енергозабезпечення України та постачання газу Російською Федерацією, Микола Азаров наголосив, що від дії кабальних контрактів 2009 року може понести збитки не лише Україна, але й Росія: «За три з половиною роки ми з 41 до 25 млрд кубометрів скоротили закупки російського природного газу. І ми відверто говоримо нашим російським партнерам: якщо контракт, який вони змогли отримати в 2009 році, не буде змінений, то ми й далі будемо йти шляхом зменшення закупок російського газу. Хто від цього виграє? Програють і Україна, і Росія. Росія програє, бо втратить найбільшого покупця газу. Програємо й ми, оскільки будемо змушені відволікати фінансові ресурси від таких важливих напрямів, як, наприклад, модернізація нашої економіки».
Він запропонував не програвати, а взаємно вигравати та навів дані: Росія постачає до Європи приб­лизно 150 млрд кубометрів газу, наша газо-
транспорт­на система також орієнтована приблизно на 150 млрд, а після модернізації можна буде прокачувати 200 млрд. Але за останній рік обсяги прокачування впали майже вдвічі, а ми таку гігантську систему експлуатуємо приблизно на 60 % потужності й несемо витрати. Прем’єр запропонував: «Може, нам законсервувати дві нитки цього газопроводу й залишити 50 млрд, яких нам цілком достатньо? Давайте разом приймати рішення на перспективу. Не може Україна одна нести такі колосальні витрати».
Особливу увагу Микола Азаров приділив підписанню Україною Угоди про асоціацію та створення всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС. На його переконання, цей крок не несе жодних ризиків для країн Митного союзу. Навпаки, Україна зацікавлена у співпраці як з ЄС, так і з країнами Митного союзу.
Про успішну співпрацю з ЄС говорив і міністр закордонних справ України Леонід Кожара: «Україна стала прикладом для реалізації ініціативи ЄС «Східне партнерство» в контексті започаткування переговорів стосовно угод про асоціацію та діалогу щодо лібералізації візового режиму». Він зазначив, що за результатами Саміту Україна – ЄС у лютому 2013 року були визначені ключові напрямки реформ у сфері вдосконалення законодавства про вибори, діяльності правоохоронних органів, системи судочинства. Реалізація цих реформ відбувається в чіткій взаємодії з європейськими інституціями, Литовським головуванням та іншими партнерами в ЄС.
Голова українського зовнішньополітичного відомства висловив впевненість, що в межах Вільнюського саміту буде констатовано наш прогрес у виконанні Плану дій лібералізації візового режиму з Євросоюзом. «Нещодавно набула чинності так звана «посилена» Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, яка передбачає полегшення у здійс­ненні подорожей для таких категорій громадян, як журналісти, представники професійних організацій, релігійних громад тощо. А це означає, що зроблено ще один крок для того, щоб українці вільно подорожували Європою», – зазначив міністр.
Питання європейської інтеграції України були основними у виступі на конференції очільника партії «УДАР», народного депутата Віталія Кличка. Він наголосив на тому, що євроінтеграція надасть Україні реальну можливість для швидкого та ефективного подолання системної кризи, яка не дає країні розвиватися: «Україні потрібна стратегія успіху! Має змінитися суть відносин між владою і людьми. Їх основою повинні бути свобода людини і гарантія захисту її прав. У нас є чіткий план перетворень у країні». Цей план, за словами політика, передбачає перезавантаження судової та правоохоронної систем, встановлення прозорих правил управління економікою, зведення до мінімуму залежності людини від чиновника та інші реформи.
Віталій Кличко зазначив, що підписання Угоди про асоціацію – це можливість використати співпрацю з ЄС для проведення системних реформ в Україні. Окреслюючи роль опозиційних сил у цьому процесі, він сказав: «Я бачу завданням опозиції на найближчий час змусити, щоб ця Угода виконувалась і реформи розпочались. А після зміни влади ми втілимо європейські стандарти. Бо Україна – це Європа».
Організаторами ювілейного форуму стали Ял­тин­ська європейська стратегія (YES) у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука. YES є найбільшим на Сході Європи суспільним інститутом публічної дипломатії, який підтримує відкритий і рівноправний діалог з глобальних проблем між Європейським Союзом, Україною, Росією та іншими країнами. Напередодні ювілейної 10-ї Ялтинської зустрічі Віктор Пінчук говорив: «Я завжди мріяв про Україну, що бере все найкраще й нове і від Росії, і від Європи. Щорічні зустрічі Ялтинської європейської стратегії завжди давали можливість знаходити нові ідеї та встановлювати нові зв’язки заради цього».
Під час дискусій, які відбувалися впродовж конференції, було обговорено чимало питань політичного та економічного характеру – від подальшої долі ув’язненої екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до заборони на російському ринку українських солодощів марки «Рошен». А організатори Ялтинських зустрічей завжди наголошували на тому, що діалог між політиками зі світовими іменами та українською політичною елітою забезпечує більш широке бачення внутрішньої ситуації в Україні, її розвитку та перспектив у сучасному світі, є стимулом для пошуку точок дотику у відносинах між країнами, спільних інтересів і цінностей.