№11(22)(2013)

У листопаді Україна відзначала першу річницю з дня ухвалення Кримінального процесуального кодексу. З цієї нагоди Асоціація правників України влаштувала професійний форум парламентарів, суддів, прокурорів, експертів та практикуючих адвокатів. Зустріч відбулася 19 листопада у столичному готелі «Radisson Blue». Фахівці багато дискутували, підбивали підсумки першого року роботи за новим КПК і, нарешті, визнали, що працювати стало краще, повноваження захисту розширились, але до досконалого кодексу ще далеко – є над чим працювати.

Відкриваючи форум, голова Комітету з питань правової політики Верховної Ради України Валерій Писаренко підкреслив, що попри критику та скептичне ставлення до нового кодексу, його ухвалення стало «ключовою подією в правничому житті країни останніх років», адже «зі старого прокурорського КПК ми отримали новий адвокатський кодекс». Україна ризикнула і змогла гуманізувати кримінально-процесуальне право, у світі небагато країн, яким це вдалося, – зауважив Писаренко і поділився, що вже є охочі піти нашим шляхом, – Росія, Казахстан і Польща серйозно цікавляться нашим кодексом, беруть його за основу як пілотний проект, щоб проводити свої реформи». 

Втім, красномовніше за парламентарія говорять цифри: станом на 1 листопада, на 23 % знизилась кількість засудже­них осіб за перше півріччя 2013 року (70 тис.), порівняно з аналогічним періодом 2012 року (90 тис). Тепер у 70 % випадків суд схиляється до застосування запобіжних заходів на противагу арештам. З початку дії КПК на 35 % знизилась кількість осіб, що тримаються під вартою у зв’язку з обранням запобіжного заходу. Найпоширенішим серед запобіжних заходів є особисте зобов’язання – 54 % випадків; часто використовується застава – 31 %, і дещо рідше домашній арешт – 12 %. Також Писаренко зазначив, що до 1 листопада в якості застави було внесено 180 млн грн, з яких 31 % вже повернуто власникам, а випадків, коли засуджені порушують умови застави і гроші залишаються державі, зараз менше 1 %.
Також депутат заявив, що найближчим часом Верховна Рада не планує вносити зміни до КПК, за винятком тих, що передбачені законопроектом «Про прокуратуру». Якщо парламент прийме цей закон, «країна отримає ще більш гуманізовану систему з людським обличчям» – впевнений Писаренко. Позаяк, якщо будуть виникати серйозні проблеми у використанні Кодексу на практиці, парламен­т вноситиме поправки, але «філософія КПК залишиться незмінною» – підкреслив нардеп.

Раптом що – звертайтесь у ВКДКА

«За приємним збігом обставин річниця застосування КПК співпала з першим роком дії Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», – зазначив голова Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Валентин Загарія та одразу звернувся до присутніх з проханням не ігнорувати випадки порушення закону, факти бездіяльності комісії чи інші професійні проблеми, натомість одразу звертатись до нього: «Я особисто беру всі питання під контроль і намагаюсь допомагати адвокатам», – пообіцяв голова комісії. Також він запевнив, що керівництво комісії та її апарат завжди відкриті для адвокатів і гарантують їм захист професійної діяльності відповідно до ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А щодо реформи Загарія зазначив, що безперечною перевагою є можливість стягнення штрафу за порушення права адвоката на запит, передбачена ст. 2231 КпАП: «Співпрацюючи з адвокатами, ми маємо вже сім прецедентних рішень, де дійсно накладені стягнення на посадових осіб за перешкоджання діяльності адвокатів. До цього таких рішень не було», – зауважив голова ВКДКА.

Президент Асоціації правників України Денис Бугай загалом позитивно оцінив перший рік випробування Кодексу практикою та підкреслив, що, на відміну від більшості колег, повністю підтримує введення автоматичного порушення кримінального провадження: «Ми отримуємо цілий механізм процесуального тиску на слідчого, який змушуватиме його рухатися далі, а не складати відмовні постанови». Підтримав голова АПУ і введення Кодексом нової дійової особи у процес – слідчого судді. За його спостереженнями, такий інститут дисциплінує сторону звинувачення, тому його слід зміцнювати. Проте зазначив і одну негативну тенденцію, що з’явилась із прийняттям нового КПК – слідчі не завжди вносять заяви про скоєння злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Далі перехопив естафету Іван Мосьондз, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва. Він озвучив декілька болючих питань застосування КПК у судочинстві, але чи не найбільшою проблемою назвав співіснування двох різних кодексів – у старій та новій редакції.

Перехресний допит – «terra incognita»

«Критикувати суд – це наша національна розвага. Іноді ми, адвокати, у такий спосіб ховаємо свої огріхи і недоробки сторони захисту», – дотепно розпочав свій виступ Ярослав Зейкан і одразу перейшов до питання перехресного допиту в судовому слідстві. На думку адвоката, це питання досі «terra incognita» в українській судовій системі. «Він у нас завжди був, але якщо в перехресному допиті не дозволяються навідні запитання – це вже несправжній перехресний допит. В Україні адвокати нерідко отримують зауваження від суду, нібито вони своїми перехресними запитаннями посягають на повноваження суддів процесу, – зауважив Зейкан і категорично не погодився з цим, – адже перехресний допит – лише частина процесу, в якому головуючим залишається суддя. Крім того, навіть європейською конвенцією передбачено, що сама природа захисту не дає суду права заважати веденню перехресного допиту. Під час такого допиту нерідко вирішуються питання дискредитації свідка та його показань. А це, безумовно, впливає на встановлення істини у справі», – підсумував адвокат.

Гуманізоване обличчя системи

Проблемою встановлення істини у суді перейнявся і представник Генеральної прокуратури України Юрій Севрук. Крім того, він підкреслив, що «виникають питання стосовно проведення негласних слідчих дій, оскільки тепер інформація, зібрана в таких випадках, у 30 % справ приймається судами як докази. Проте, незважаючи на всі нюанси, що досі супроводжують процес досудового розслідування, перший рік роботи за новим КПК показав інше, «гуманізоване обличчя кримінальної юстиції», – сказав прокурор і висловив надію, що до другої річниці реформи більшість спірних питань буде вирішено.